Бериславщина

Негаразди XX століття - війни, революції, голодомори, політичні репресії - спонукають усіх нас сьогодні, на межі тисячоліть, замислитися над вічними загальнолюдськими цінностями християнської моралі, сповненими любові, доброти, щедрості та милосердя.

Рік, що наступив, для всього християнського світу визначний - це рік 2000-річчя Різдва Христового, яке стало віхою, що знаменує початок нового відліку часу, а разом з тим - і нової ери в історії людства.

Історія Бериславської "Просвіти" початку ХХ ст. ще чекає свого дослідника. Поки що можна достеменно стверджувати, що принаймні у перші роки встановлення радянської влади на Бериславщині вона існувала. У документах Державного Архіву Херсонської області (ДАХО, ф.р. 413, оп.І, спр.300 та наступні справи) йдеться, зокрема, про діяльність Тягинської сільської організації та організації навколишніх сіл.

У 1951 році в районі будівництва Каховської ГЕС біля Берислава було виявлене нове місцезнаходження гіпаріонової фауни у верхньосарматських відкладах. Вивчення наземної фауни у відкладах верхнього сармату має значення для з’ясування стратиграфії і особливо при відтворенні ландшафтних та кліматичних умов півдня України у міоценову епоху.

Бериславщина внаслідок свого зручного географічного положення здавна відігравала важливу роль у суспільно-політичних стосунках різних племен, народів, держав, які мали відношення до її теренів. Та документальних джерел залишилося, як це не прикро, обмаль. І чим про давніші часи йде мова, тим мізерніше матеріалів. Та усе ж вони є.

"У СРСР трудящим стає жити легше і краще

"Ми хочемо повернутися до СРСР і разом з радянськими робітниками і селянами краще будувати майбутнє"

Виступ старошведців Утаса і Кнутаса на великих зборах в Стокгольмі

СТОКГОЛЬМ, 5. Деякий час тому з СРСР виїхали до Швеції шведські селяни колоністи з села Старо-Шведського на Україні.

У зв'язку з цим в Стокгольмі компартія скликала великі збори, що в них взяли участь понад 1200 чоловіка.

Тягинка - село на Херсонщині, яких багато в нашій Україні. У ХІХ ст. Тягинка була волосним містечком Херсонського повіту Херсонської губернії. У 1886 р. у ньому налічувалося 220 дворів і 1241 мешканець ("Волости и важнейшие поселения Европейского Статистического Комитета", 1886). Населення дуже швидко змінювалося і за даними перепису 1897 р. становило уже 2015 осіб (з них 1033 чоловіків і 982 жінок). Займалися вони землеробством, рибальством, торгівлею (біля десятка торговельних підприємств, прибуток яких перевищував 50 тисяч карбованців).