Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Бериславщина: рік 1905
Анатолій Анастасьєв. Просто життя
Вивчення творчості Яра Славутича в школах Херсонщини
Іван Немченко. Світло надії
Микола Братан. Зорі падають в моря

Херсон

II розділ. Птахом пісня злітає

Коломієць Н.А.

II розділ. Птахом пісня злітає  // Коломієць Н.А. Я щаслива: Зб. віршів. - К.-Херсон: Просвіта, 2002. - С. 41-77.

II розділ

Птахом пісня злітає



День Святого Валентина



Довелось по світу побродити,
В пошуках жар-птиці, спалював мости.
Скільки відлюбив і міг любити…
Та настав той час, коли зустрілась ти.

Приспів:
В день Святого Валентина
Познайомилися ми.
Наша зоряна стежина
Пролягла серед зими.
Наче пісня солов’їна,
Двох сердець чарівний спів,
Ніжним проліском кохання
Зацвіло серед снігів.

За вікном зима вітрами диха,
На столі мигкоче свічки пломінець.
“Милий мій” — говориш мені тихо,
“В нас сьогодні свято наших двох сердець”.

Приспів.
Над Дніпром; Ти прийди на Шевченків майдан: (Херсонський вальс); Тільки тобі; Спомин; Наша казка; Снігурівна; Опадає цвіт

Немченко І.В. Над Дніпром; Ти прийди на Шевченків майдан: (Херсонський вальс); Тільки тобі; Спомин; Наша казка; Снігурівна; Опадає цвіт // Немченко І.В. Шлях на Снігурівку: Вірші. Драматичні поеми. — Київ-Херсон: Просвіта, 2014. — С. 149-154. 

 

Над Дніпром

У Херсоні запахло барвінком і рутою
І якимсь іще зіллям, що завше п’янить.
Я твоєю усмішкою непозабутою
Проживу цілу вічність і цілу мить.
Йду до тебе із піснею, йду із молитвою,
А в душі не мовчать співуни-солов’ї,
Коли жовтою стрічкою, поряд з блакитною,
Ти пов’язуєш коси квітучі свої.
Мабуть, кожному з нас на роду написано
Від коханих очей спопеліти на тлін,
Щоби сонця й життя стобарвиста писанка
Все котилась до завтрашніх поколінь.
День за днем, наче перли, на нитку нанизуєм
І вертаєм частіше на рідний поріг:
Там, де стяги ясніють і в золоті тризуби,
Поєднала нас доля, мов дві зорі.

 


 

І СМІХ, І ГРІХ!

Немченко І.В. І СМІХ, І ГРІХ! // Немченко І.В. Шлях на Снігурівку: Вірші. Драматичні поеми. — Київ-Херсон: Просвіта, 2014. — С. 128-135. — Зміст: Жайворина пригода; На мітингу шанувальників української мови; Патріоти напоказ; «Не зрозуміли»; «Аристократка»; «Как можно петь на этой мове?»; Маленький відступник; Двоязичіє, або солов’їний порятунок; Телеканали-запроданці; Посади свиню за стіл…; Невтішний висновок; Арія тушки; Москвологічний прогноз: (на херсонській кавовій гущі); Рятуйте печінку!

 

Жайворина пригода


Жив у жайворинні Жайвір,
Трійютіхкав ген на волі.
Не були пісні ті зайві,
І не був той голос кволим.
Та і як же не співати
Там, де степ дзвенить у славі,
Там, де з небом обійнятись
Хоче сонях золотавий.
Жайвір був як справжній лицар,
Пригортав свою жадану:
«Мила», «жіночко», «зірнице»…
Чув: «любесенький», «коханий»…
Якось Ґава прилітала
До сусідньої діброви —
У матусі гостювала
Та харчів набрала знову.
Повертаючись до міста,
Вчула жайворині співи
І сказала вокалістам:
«Ви пойотє некрасіво!»
Не вгавала городянка:
«Хто ж тєпєр отак щебече?
Ліш дрімучая сєлянка
Ваші зрозуміє рєчі!».

З циклу «Микола Чернявський у Херсоні»
Немченко І.В. З циклу «Микола Чернявський у Херсоні» // Немченко І.В. Шлях на Снігурівку: Вірші. Драматичні поеми. — Київ-Херсон: Просвіта, 2014. — С. 96-100. — Зміст: 1. Місто рабів; 2. Чорний гість М.Чернявського; 3. Рабський дух; 4. Тюремні звізди, або Останнє Різдво Миколи Чернявського.

1. Місто рабів


Херсон! Яке чудове місто
На схилах дужого Дніпра!..
Херсон?.. Та це трикляте місце
Арештів, каторги та страт…

А дух козацький в нім ще тліє.
Спахне — за іншої доби.
А поки… тут плазують… змії?
Та ні… нещаснії раби.

Немає в них тієї сили,
Що в Січ так вабила колись.
Хатини їх — немов могили.
Та то й не люди, а воли,

Які — лиш кинь сінця до ясел —
То вже повік не заревуть,
Хоч на заріз поклич їх ласо
Чи кинь у яму морову.

Вони плюють на рідну мову,
Зреклися пращурів давно,
В житті узявши за основу
Як не облуду, так лайно.

Плекають окупантів звичай,
А не Тарасів заповіт,
Персоналії: 
Херсон згадує
Немченко І.В. Херсон згадує // Немченко І.В. Шлях на Снігурівку: Вірші. Драматичні поеми. — Київ-Херсон: Просвіта, 2014. — С. 86-87.
Стоїть білявий красень у рідній стороні,
Славуті в сині очі бентежно загляда.
Оновлений, розквітлий, забув у сяйві днів,
Що двісті літ із гаком геть віднесла вода.

Забув про вік чималий, та не забув біди,
Пережитого горя не змила течія.
Дітей своїх — херсонців — він згадує завжди,
Чиє життя віддано за те, щоб він буяв.

На вулицях кипучих, де праця клекотить,
Де радість самодзвонна ніколи не змовка,
Ніхто не забуває, що наше право жить
Відвоювали кров’ю далеких барикад.

Чернявського Миколи дзвенять палкі слова
Про неньку-Україну — державну навіки.
І Челюка Івана спонука віщова:
«Ану, вернімо гідність, брати-степовики!»

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 115 книг;
1,417 статей;
327 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Яндекс.Метрика


Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2013-2014 (4) 2014-2015 (10)