Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Анатолій Анастасьєв. В яблучко
Іван Немченко. Євангеліє від Кобзаря
Василь Мелещенко. Мiй малюнок
Микола Швидун. Ти до мене прийшла
Вісник Таврійської фундації. Випуск 12
В.Плаксєєв, В.Кулик. А стежечка біжить від літа

кохання

У розділі зібрані вірші, пісні та прозові твори про кохання.
Осінь; Нема мене

Осінь

Спокійна осінь миготить очима,
І листя опускається додолу.
Молочна далеч ватна і незрима
Із легким зимнім запахом ментолу.
Дерев розкішних убрання барвисті
Намет коштовний стелять нам під ноги.
Калюж озерця, як сльозини, чисті
Скрізь затягнули всі міські дороги.
Так серце причаїлося у грудях...
Тремтить і щемно ще на щось чекає.
Хоч скільки помилялася я в людях,
Воно ж, наївне, знову вибачає.
Цю пору серце прийняло покірно,
Милується простим її серпанком.
Та розлітаються ці дні невпинно
І осінь проминає з кожним ранком...

Нема мене

Мене нема. І згадувать даремно.
Хоч ти згадаєш, знаю я, колись,
Але мовчатимеш уже напевно.
“Балансують чуття на канатах хитких…”; “Стихають срібні співи, сипле сумом…”

* * *

Балансують чуття на канатах хитких,
А непевність вібрує у скронях.
Так, я знаю: не можна втрачати таких!
Я краплина в гарячих долонях.

Б'ються наші серця... цей живий метроном
У минулої зради в полоні.
Не вщухають дощі за колишнім вікном.
Я краплина в гарячих долонях.

Один крок до душі, до довіри й добра,
А позаду - лиш сльози солоні...
Я благаю: тримай, дай дещицю тепла,
Я краплина в гарячих долонях!

* * *
Стихають Срібні Співи, Сипле Сумом,
Спадає Сонце Садом Стиглих Слив.
Самотність Стала Сильним-Сильним Струмом,
Слизькими Снами Сивий Спокій Снив.

Суворі Сили Стежать Сановито.
Стихає Сам Собою Стук Сердець...
“Я боюся глибин…”
* * *

Я боюся глибин,
Я боюсь прірви ночі,
І за кожної з днин
Хочу бачити очі.
Твої очі...мовчать...
Я боюсь озирнутись,
Закричать, заячать:
"Де ти? Як повернути?"
Темно, страшно, одна.
А думки наче виють,
Лиш порожня луна
В серці тишею ниє.
Тиша пісню пряде,
Зве не знати кудись.
"Де ж ти, сонечко, де?
Я прошу, ПОВЕРНИСЬ!"


Її чорне волосся водою спадало до шиї,
Її губи - калина червона: візьми та скуштуй.
Її очі наповнились морем - і небо закрили;
Закохався чомусь безпробудно у дівчину ту.

В неї погляд - як ніби Зевес тобі в очі поглянув;
В неї тіло - як ніби троянда квітки розпуска;
В неї руки - вино, бо від них я стаю ніби п'яним.
І чому полюбилась мені дівчинонька ота?..

Пропаду я навіки - у ній, у очах її синіх,
Пропаду, не шукайте - хоча вже і знаєте, де.
Пропаду у волоссі її з ароматом полину.
Пропаду, не шукайте - бо більше ніхто не знайде.

“Світло, радість, надії та мрії…”; “Скажи, навіщо ти летіла?..”; “Осінь у нарядному убранні…”
Поезія студійців
Інна Зелена


* * *
Світло, радість, надії та мрії...
І цвітуть у душі фіалки.
Це весна тобі серце гріє,
Ясні ночі малює й ранки.

Якщо спека розпалює серце,
А в думках твоїх срібні зорі,
То, зібравши дощі в відерце,
Літо мило до тебе говорить...

Чуєш літа плач, що стихає?
Журавлі сумно в небі курличуть.
Злотна осінь на троні сідає
І до царства свого звабно кличе.

Якщо срібними барвами в серці
Пише радість сумні візерунки,
То зими ясний погляд іскриться,
Роздає світу сніжні дарунки.

У природи свій настрій існує,
Ним чотири царівноньки правлять,
Кожна з них щось своє подарує,

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)