податки

Жили собі дід та баба. Одного літнього дня спекла баба звичайнісінький колобок та поставила його на вікно, щоби прохолов. А він узяв та й ожив. Сидячи на підвіконні, Колобок побачив, що дід над чимось зосереджено працював.
- Діду, чим займаєшся? - запитав Колобок. - Давай поспілкуємось.
- На жаль, я зараз дуже зайнятий.
- А що ж ти робиш, діду?
- Роблю дуже важливу справу, - відповів дід. - Заповнюю "декларацію про доходи".
- А що це?

* * *

Знов розцвіло,
Як поле й гай,
Моє село,
Мій рідний край.
На всі лади
Співа земля:
Цвітуть сади,
Цвітуть поля.
Співай, надіє,
Щовесни.
Нам сонце гріє
З вишини.
Село забуть
Не зможу я -
В селі, мабуть,
Душа моя.

Моїй матусі

Моя дорога матусю,
Тобі не буває заміни.
Стеблом колосковим вплетуся
Я в долю моєї країни.

Моя дорога матусю,
Будь вічно мені молодою.
До тебе в горі примчуся,