Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Любов Єрьомічева. Дев'ятнадцать
Микола Василенко. Архітектура планиди
Микола Швидун. Батьківська криниця
Сергій Гейко. Церков величність
Анатолій Дунаєв. Жива любов, жива
Микола Братан. День святого Миколая

село

Діяння нечестивих
Анастасьєв А.М.
Діяння нечестивих // Анастасьєв А.М. Просто життя. — К.-Херсон: Просвіта, 2013. — С. 46-47.
Було з якого боку не в’їздиш до Великої Олександрівки, ще здалеку привертала погляд гарна баня місцевого храму з хрестом на маківці.
Споруджений він року 1898-го у класичному архітектурному стилі, величчю своєю вивищувався над усіма іншими будівлями селища.
Так було до того часу, коли у 80-х роках минулого століття виросла у райцентрі триповерхова коробка адміністративного будинку. Дуже хотілося компартійному керівництву піднятися у власних очах над Божим храмом, тож, побачивши, що їхній “білий дім” все одно не рівня храмові, наказали обезголовити його. І хоча через кілька років селищна громада на зібрані кошти поставила нову верхівку, історична й архітектурна пам’ятка, окраса селища залишається спотвореною комуністичними вандалами.

Жнива... Прислухаюсь до пам’яті і постають в уяві комбайни, що пливуть полем, лишаючи за собою хмари куряви та копиці обмолоченої соломи. Бронзові хвилі пшениці б’ють прибоєм у хедер, а вгорі за штурвалом причіпного РСМ-8 уважно пильнує за всім дядько Федір. Він комбайнер і важливішої постаті на даний час у селі немає. Шанобливо величаю по імені та по батькові:
— Федоре Дем’яновичу, дозвольте штурвал потримати.
Він великодушно поступається місцем і пояснює що, коли і як робити. Мені перехоплює подих від гордощів за те, що такий шанований комбайнер під особисту відповідальність взяв мене шістнадцятилітнього школяра до себе у помічники…
А мені хотілося рости...

Немов кадри архівної кінострічки, мерехтять у пам’яті події далекого дитинства.
Ось біжу з такими, як сам хлопчаками, пастися в паслін і радію, коли у сухому бур’яні вдається знаходити темно-сині ягідки.
Мало хто з молодих людей нині знає, які вони на смак, а для нас то були справжні ласощі. Паслін пасльоном, а нам, дітвакам, кортить чогось суттєвішого за ці солодкуваті ягідки.
“Знайоме все: попід ліском — дорога...”

* * *


Знайоме все:
Попід ліском — дорога,
Курган прадавній мріє вдалині…
Заплющу очі — хлопчик босоногий
Біжить серпневим ранком по стерні.

Далеко він і я погано бачу,
Що так в степу малого звеселя:
Маха рукою, щось гука неначе,
Але мені не видно звідсіля.
Вітрець надув сорочечку з сатину,
Перебирає чубчика шовки…
Веселий по стерні біжить хлопчина,
Шкода, що не до мене —
навпаки.


Садок, Садок…
Село моє вишневе.
В бузковому серпанку отчий дім.
Переплелися люди і дерева
В такім короткім імені твоїм.

Садок, Садок…
І прикрощі й кохання
І таїна — усе колись, колись...
І почуття, що й досі полум’яні
В твоєму зелен-імені злились.

Садок, Садок…
Вже зрубано доволі
В твоїх садках дерев,
Згоріли вже…
Та вічний садівник
В далекім полі
Від вигасання крони береже.

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 117 книг;
1,508 статей;
343 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)