Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. День святого Миколая
Микола Братан. Гіркі експромти
Анастасьєв А., Лепешко В. Звідси починається Вітчизна
Микола Братан. Відчахнута віть
Микола Василенко. Курай для пожежі
Микола Братан. Голодна кров

весна

Травневий дощ
Травневий дощ
Помірно. Приязно

Травневий дощ // Анастасьєв А.М., Лепешко В.Ф. Звідси починається Вітчизна: Пісні для дітей і про дітей. — К.-Херсон: Просвіта, 2010. — С. 14.

Здрастуй,  дощику травневий,  здрастуй!
Упади на землю з висоти.
Всі ми у турботах,  тож,  будь ласка,
Разом з нами потрудись і ти. (Двічі)

Прошуми ланами і лісами,
Дай води напитися землі.
Переймися добрими ділами.
Спільну нашу радість розділи. (Двічі)

Пагінцеві дай налитись соком,
Квітові – у зав’язь перейти,
В річку влийся і з її потоком
Весело турбіни покрути. (Двічі)

І нехай під твій веселий клекіт
Босоногі мрійники малі
На струмках у плавання далекі
Споряджають тріски-кораблі. (Двічі)

Здрастуй,  дощику травневий,  здрастуй!
Упади на землю з висоти.
Ми тебе чекаємо. Будь ласка,
Дощику травневий,  припусти! (Двічі)

Три сини-веселуни
Три сини-веселуни
Помірно. Приязно

Три сини-веселуни // Анастасьєв А.М., Лепешко В.Ф. Звідси починається Вітчизна: Пісні для дітей і про дітей. — К.-Херсон: Просвіта, 2010. — С. 13.

У веселої Весни
Три сини-веселуни.
Йдуть слідком один за одним
Нерозлучні братани.
Крізь зимову каламуть
ІІроклада матусі путь
Старший син,  його зазвичай
Люди Березнем зовуть.

Від долин до верховин
Весь у квітах другий син.
І за це на Україні
Здавна Квітнем зветься він.
Над роздоллям буйних трав
В небі перший грім заграв.
Син молодший розповився,
Травнем люд його назвав.

Заясніла далина –
Йде до нас Весна-Красна,
Разом з нею – три сини,
Три сини-веселуни.

Зимі кінець
Зимі кінець
Пожвавлено. Піднесено

Зимі кінець // Анастасьєв А.М., Лепешко В.Ф. Звідси починається Вітчизна: Пісні для дітей і про дітей. — К.-Херсон: Просвіта, 2010. — С. 12.

Втіка мороз,  задерши поли,
За ним степами навздогін
Побіг за сині виднокола
Струмків веселий передзвін.

Струмків веселий передзвін
Побіг за сині виднокола,
І з ним степами від весни
Втіка мороз,  задерши поли.

Трава проклюнулась з-під насту,
І пар сотається з ріллі.
Вже на грядках пішли у наступ
Лопати,  сапки і граблі.

Лопати,  сапки і граблі
Вже на грядках пішли у наступ.
І пар сотається з ріллі,
І скрізь трава росте з-під насту.

Під вітерцем березнекрилим
Від криги річечка скреса.
Зимі – кінець. Заходить з тилу
Блакитних пролісків десант.

Від зими до осені
Немченко І.В. Від зими до осені // Немченко І.В. Шлях на Снігурівку: Вірші. Драматичні поеми. — Київ-Херсон: Просвіта, 2014. — С. 49-57. — Зміст: “Бринять на протязі сніжинки...”; “Ой, схрестилися шаблі морозів...”; Романс білого парку; Снігурі; Зимовий танок; “Коли Снігурівкою йде зимобор...”; Зима виходить із світлиці...”; Завеснилося; Таїна дива; “Соняхова пісня стелиться за вікнами...”; “З якого зернятка зросла...”; “Тремтячолисте літо ще спить у жайворинні...”; “М’яко ступлю я...”; На черешні; “Кленове листя шукає неба...”; Спека; “Вересневопахучий день...”; “Прозорий дощ прийшов зовсім незвано...”; Молдавський ескіз; “На серці терпко. Осінь-половчанка...”; “Знов простягнеться віття вербове...”; “Від весни до осені...”; “Вже споминів леткі сніги...”.

* * *

Бринять на протязі сніжинки,
Відкрито двері в зимній світ.
Спинилась, як мрійлива жінка,
Тендітна вишня край воріт.
Вступає зимонька у сіни,
На ній розкішний капелюш:
— Поглянь, господарю, з хатини!
Яка краса цвіте довкруж!




* * *

Ой, схрестилися шаблі морозів,
Зачарованих, зимо, тобою.
Та не впав ні один у знемозі
Від козацького герцю-двобою.
Од ударів кололося небо,
І дерева од болю тріщали,
Горобина палала груднево,
Сорочки воякам заливала.
Ти прийшла із опалого листя,
Біла дівчина з гордої сталі,
Усміхнулась морозам огнисто,
Обпекла — і полинула далі.
Ой, не смійся, байдужая панно,

Навіщо сум тече крізь сонне гілля?
Калюжі мовби хлипають потиху…
Надія тліє, мов старе вугілля…
Я подолати хочу лихо!

Чи плаче небо, чи то тане туга
За тим, кого уже не бачу?
Знайшла себе, та втратила я друга.
Чому ж була така незряча?

Але вже березень і ясен день,
Тому забуду чорний смуток,
Співатиму відтоді я пісень
Й невдач своїх відкину жмуток.



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)