Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Олег Олексюк. Затуманені плачем
Ігор Проценко. Цвіт вишні
Микола Швидун. Батьківська криниця
Вісник Таврійської фундації. Випуск 12
Вісник Таврійської фундації. Випуск 7
Іван Немченко. Шевченкова офіра
Відкритий лист

Вельмишановному очільникові Херсонської обласної державної адміністрації Андрію Анатолійовичу Гордєєву, мерові Володимиру Васильовичу Миколаєнку, начальнику обласного відділу культури Світлані Валентинівні Думінській.

Дорогі херсонці! 14 липня 2017 року минає 22 роки з дня смерті Олеся Терентійовича Гончара – видатного письменника, всесвітнього інтелектуала, лауреата багатьох найпрестижніших премій, відзнак, Героя України, справжнього народного депутата, ім’я якого заслужено носить Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека за постановою уряду України…

Уже декілька років громадськість разом із бібліотекою відзначають День народження і День пам’яті О. Гончара. Але минулого 2016 року бібліотека навіть не запланувала і не провела День пам’яті, хоча ця дата відзначалась кілька разів підряд. Майже нічого нового не зроблено у Гончарівській вітальні… Недостатньо йде підготовка і цього разу, хоча уже настав 99-й рік від дня народження Олеся Терентійовича, і потрібно було б провести його як своєрідну зразкову підготовку до наступного столітнього ювілею митця.

Прошу за погодженням із учасниками останнього відзначення ювілею О. Гончара та наукової конференції посприяти у проведенні Дня Пам’яті на належному рівні.

Нагадую, що Олесь Терентійович, будучи справжнім народним депутатом від Херсонщини у колишній Верховній Раді СРСР та УРСР, багато зробив добрих справ, заслужив на більшу увагу і повагу херсонців.

За його активної участі ми маємо музей Б. Лавреньова, побудована Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека, а також художній музей імені О. Шовкуненка, новий корпус педагогічного інституту (тепер Херсонський державний університет).

О. Гончар не раз зустрічався з херсонцями і зокрема з нашими студентами та викладачами у старому та новому корпусах.

Ми разом з Вами відкрили Гончареву меморіальну дошку на фасаді університету, на відкритті якої я не помітив нікого з представників бібліотеки його імені.

Олесь Терентійович допомагав побудувати школу в радгоспі “Перше травня” Голопристанського району та лікарню у Високопіллі, виділити автобус для сільської лікарні у Качкарівці, провести асфальтову дорогу між Бериславом і Великою Олександрівкою, укріпити морський берег у Станіславі. Про це та багато інших добрих справ згадується і в листуванні з керівниками названих закладів і міністрами, до яких він звертався.

А як тепло О. Гончар вітав херсонців і Херсон із 30-річчям визволення міста від фашистських загарбників, з 200-річчям міста Херсона у 1978 р., з 25-річчям Нової Каховки, колектив учених, робітників та службовців заповідника Асканія-Нова…

Вважаю, що його слова: “Вітаю красу Херсона, вітаю його чудових людей. Бажаю вам, друзі, радісної творчої праці і щастя в житті. Вічного квітування цьому сонячному місту нашої прекрасної України”; “Помолодів красень Херсон і Асканія-Нова. Херсон… Знаю і люблю його давно і в цьому є, звичайно, свої причини: декілька літ наполегливої праці я провів під його гостинним дахом, працюючи над романами “Перекоп” і “Таврія”, пізніше над “Тронкою”. Книги ці, як відомо, народжувалися із життя, достовірності, яка тут, “в степу під Херсоном”, і в самому місті обступала мене” та інші подібні вітання й поцінування не слід забувати. У скороченому варіанті їх можна було би написати при вході до бібліотеки, а не переносити час від часу на ватмані з місця на місце, як це досі робиться.

Такі чудові слова про 200-річчя у 1978 році: “В дні славетного ювілею міста бажаю Херсону й херсонцям добра і щастя від усієї душі! Олесь Гончар”, або ж: “Дякую Богові, що дав мені народитися українцем” та ін. Ці та подібні гарно оформлені висловлювання письменника могли би прикрасити і куточки в сільських і міських школах і бібліотеках.

О. Гончар заслужив своєю наполегливою діяльністю більшої уваги й поваги. З наближенням 100-річчя від дня народження митця, порадившись із громадськістю, можна спорудити йому пам’ятник біля обласної універсальної наукової бібліотеки або біля університету, підготувати і видати книгу про нього та зв’язки з нашим краєм (наприклад, “Олесь Гончар і Херсонщина в документах, матеріалах, фотографіях”), присвоїти його ім’я одній із шкіл (наприклад, 13-й, де працювали і бували учителі Лонські, про яких він тепло згадував у щоденниках), поправити невдалу постанову колишнього мера, який присвоїв його ім’я вулиці, якої нема, а пройшло з того часу вже з десяток літ. Про це просить і дружина Олеся Терентійовича. Щорічно відзначати День народження і День пам’яті, проводити конференції і фестивалі, літературні читання, круглі столи, зібрати листи до наших земляків (частина їх є в краєзнавчому відділі), книги або ксерокопії з дарчими написами, фотодокументи про зустрічі з нашим колишнім депутатом.

Хорошою справою було б провести олімпіади, фестивалі, конкурси серед учнів і студентів, встановити міську або обласну премію ім.О. Гончара.

Перераховую так багато заходів, щоб кожен міг знайти свою нішу, корисну справу. Чи підтримуєте ви ці побажання?

Закінчую цей лист щемливими словами О. Гончара, зверненими до нас, нащадків:

Умру на світанні.

В години робочі.

Залишу вам ранок

І сиву на травах росу.

Я й там вас любитиму!

З тої праночі

Якісь для вас тайни

Сюди принесу.

Ще квіттям зійду я

В полях України,

Ще вам провіщатиму

Радості день.

Краю коханий,

Люди кохані!

Добра вам молитиму,

Сонця й пісень…

Чекаю на відповідь.

З пошаною і найкращими побажаннями і
проханням гідно вшанувати Олеся Гончара
Павло Параскевич, кандидат філологічних наук,
почесний викладач
Херсонського державного університету.

07.06.2017 р., м. Херсон

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 118 книг;
1,510 статей;
344 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)