Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. Семенівське шосе
Вишиванка. Число 4
Молода муза. Випуск 1
Вісник Таврійської фундації. Випуск 2
Любов Єрьомічева. Пісня надії
Дніпрова Чайка
Незабутній символ Таврії

У листопаді 2006 року Українська Земля відзначила 145-річчя з дня народження відомої української письменниці Дніпрової Чайки. А 13 березня цього року - 80 років з моменту її смерті - важкої втрати для українського народу.

Народилася Дніпрова Чайка (Людмила Олексіївна Василевська-Березіна) за старим стилем - 20 жовтня, за новим - 1 листопада 1861 року в селі Карлівка Ананьївського повіту Херсонської губернії (зараз - с. Зелений Яр Доманівського району Миколаївської області). Дитинство та юність промайнули на півдні України. У 1879 році закінчила Одеську гімназію. Працювала приватним учителем у Херсонській губернії.

У 1885 році на українській літературній ниві з'явилося нове ім'я - Дніпрова Чайка. Літературний псевдонім навіяний з берегів Славути, де пройшло дитинство письменниці. З тієї народної пісні, яку так часто співав її батько, сільський священик.

У неї рано розвинувся літературний інтерес та нахил до самостійної творчості. В автобіографічних матеріалах письменниця згадувала, що до семи років "уже прочитала багато книжок батькових і почала складати деякі вірші…".

За життя Дніпрова Чайка друкувалася у багатьох журналах та альманахах ("Киевская старина", "Степ", "Літературно-науковий вісник"), випустила нечисленні збірки. Протягом 1919-1920 років у Києві вийшло друком зібрання творів Дніпрової Чайки у двох книжках як певний підсумок її понад тридцятип'ятирічної літературної діяльності.

Більшу частину життя Людмила Василевська провела на Херсонщині. На Таврійській землі розквітнув її талант. Пейзажна лірика письменниці пройнята таврійськими реаліями - образами Дніпра, плавнів, таврійської стихії, чайок, тиші і вирізняється різноманітністю інтонаційної палітри. Південноукраїнський колорит її творчості простежується у творах "Плавні горять", "Вольтер'янець", "Чи сквиталась?" та ін.

Велику увагу поетеса приділяла біблійній проблематиці. Так у вірші "Христос Воскрес!" (1885) письменниця вдається до традиційного образу Ісуса Христа як символу спасіння і захисту безправних і нещасних.

Особливої ваги надавала Дніпрова Чайка поезіям у прозі, вони були "втіхою, художньою насолодою" письменниці. Однією з перших перлин ліричної прози Дніпрової Чайки є "Морське серце" (1887), що має ознаки притчі і витоки якої сягають фольклору.

Тривалий час творчі зв'язки єднали Дніпрову Чайку з основоположником української музичної культури М.В.Лисенком. Саме на лібрето Дніпрової Чайки композитор створює свої три дитячі опери, які були написані з 1888 по 1892 рр. ("Коза-дереза", "Пан Коцький", "Зима і Весна").

У 1909 році письменниця захворіла і виїхала на лікування в Одесу, де й перебувала до 1911 р. Невдовзі фізичний стан Дніпрової Чайки різко погіршився. Писати могла тільки протягом 1919-20 рр. Померла Дніпрова Чайка 13 березня 1927 року. Похована на Байковому кладовищі у Києві.

Автор: 
Персоналії: 
Скачати: 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)