Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Анатолій Анастасьєв. В яблучко
Микола Василенко. Усе царство — за коня!
Олег Олексюк. Доки живі. Тисячовесни
Олексюк О.В. Поетика творів Миколи Братана
Олег Олексюк. Затуманені плачем
Вісник Таврійської фундації. Випуск 2
Дідусь; До порожньої зали на літературному вечері; Життя; «Все мине, хоч і не відразу...»

Поезія


Юлія Бережко-Камінська

Дідусь

Світлій пам’яті К.К.

Він часто спить. І йому байдужі
Вино, політика, кама-сутра.
Він, прокидаючись, довго тужить
За жовтим місячним перламутром.
Він мало їсть, як дитина, — мізер,
Курей у двір випускає рано,
Обходить боком наш телевізор
Новий, з широким пласким екраном.
Йому не треба штанів шовкових,
Йому начхати на моди, стилі.
До ночі він самотинно ловить,
Мов голос Бога, радіохвилі.
Плете широку рибальську сітку.
Та знає — на карася не піде.
Онукам носить солодкі плитки.
Котам на вечір — хвоста ставриди...
Час календар відривний доточить,
І шлунок не посягне на кільку.
Ще ходять ноги і бачать очі,
Тримають руки, а втім — на скільки?..
...А вчора — сніг розстелив накидку.
Без попередження, без вагання
Прийшла зима невідомо звідки.
Для когось — перша.
Йому — остання.

До порожньої зали на літературному вечері


Загуснути, як мед. У бутлі. Як гречаний.
Осісти тут до мармурових плит,
Жоржинам посилаючи «Осанно!»,
На десять соток проміняти світ.

Плести на лавах вечори, мов сітки
(А, враз у них колись потрапить хто?),
Нудьгу свою носити до сусідки,
Читати «Факти», вірити в «Лото»,

Лягати рано і вставати рано,
Варити борщ і смажити млинці,
Довіритись (не вірячи) екрану,
Тонометр тримати у руці…

Загуснути, осісти, розміняти,
Плести, варити, вірити… І все?!
Невже даремно, хоч і так завзято
Вам цей дивак Поезію несе?

Життя


Ніч — щоби вийти у космос відкритий
З надр своєї земної квартири.
Ніч — щоби чути, і щоби творити,
Тонко торкаючись тихої ліри.
Ніч — і для ніжності. І для молитви.
Можна позбутись протезів і милиць.
Ніч — для останньої лютої битви,
Страх коли скошено пада долілиць.
Ніч не рахує: прибутки чи втрати...
Час рівноваги це й перепочинку.
Слово вночі не дає міцно спати
Й коле, немовби з подушки пір’їнка.
Ніч — для пробачення, зустрічі з Богом.
Ніч — для зняття заборола і гриму.
Кажеш, вночі не буває нічого?!
Завжди і всюди
зриме й незриме
Життя...

* * *


Все мине, хоч і не відразу:
На світлини ці стану не схожа,
За витками нового часу —
Звичайнісінька перехожа.
І роки набиратимуть темпу —
Не спинити і не впізнати,
І чужим тобі стане мій тембр,
Просто числами — наші дати.
Все накриють нові світлини
І наповнять роки до краю.
Та коли я тебе зустріну —
Й не захочу, а упізнаю.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 115 книг;
1,417 статей;
327 авторів.

ВАЖЛИВО!

Оригінальні тексти! Захищено!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав

Пишіть реферати та курсові.

При передруці посилання залишайте на місцях!

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2013-2014 (4) 2014-2015 (10)