Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. Футбол з парасолькою
Голос Батьківщини
Вишиванка. Число 4
Анатолій Анастасьєв. Подорожник
Йосип Файчак. Світ вирує
Іван Ющук. Якщо ти українець
Мотивна структура сюрреалістичних творів Б.-І.Антонича

У літературознавстві мотивна структура визначається як тема ліричного твору або неподільна смислова одиниця. Роль і художньо-виражальні функції мотиву виявляються в структурі ліричного вірша, циклу, в групі типологічно споріднених текстів різних письменників [2, с. 481]. У ході нашого дослідження саме мотивна структура творів поета-сюрреаліста стане визначальною. А тому необхідно вказати, які мотиви є домінуючими, а які займають другорядні позиції. Виходячи з концептів сюрреалістичного письма, правильним буде визначити основний мотив поезії Б.-І. Антонича - мотив сновидінь.
Сюрреалісти вважають, що сновидіння - це стан, коли людина руйнує усілякі зв'язки з логічними поняттями та впорядкованим світом [3, с. 67-68]. Підтвердженням можуть слугувати поетичні рядки Б.-І.Антонича: "Відрізнити сам не можеш, / що тут привид, а що ява, / чи це марево, чи, може, / дійсність, наче сон, лукава" [1, с. 108].
Б.-І.Антонич рано відкрив дар максимального - самозабуття та екстатичного трансу - розчинення свого "я" під містичним знаком місяця - "лампи поетів та сновид": "І місяць - мідний птах, / Таємна рожа неба, лампа / Поетів та сновид / Веде мене в сріблистих снах / Зигзагом мрії та безумства" [1, с. 90].
У Антонича місяць мідний, що вказує на небезпеку та смерть. Тема місяця у поета постає як інтегральний елемент суб'єктивного світобачення, закоріненого в глибинах міфологічної підсвідомості: "місяць - на ялинці неба золотий горіх" [1, с. 212].
Мотив сновидінь реалізується під час зображення підсвідомих проявів. Свідченням цього - сонет "Підсвідомість" Б.-І.Антонича, в якому окреслено лише два поняття - свідоме і підсвідоме. Митця магічно вабила неохопна розумом велич світобудови, рух якої здійснюється за таємничими законами.
В поезії Б.-І. Антонича "Підсвідомість" відчутне перетікання сну в реальність, свідомого в підсвідоме чи навпаки. Таке синтезування простежується в наступних рядках: "враз лютий бунт затряс тюрми кублом" [1, с. 61]. Образ бунту є алюзією на сновидіння. Досить влучно автор підкреслює властивість підсвідомих образів заповнювати мозок людини. Автор персоніфікує сновидіння, надаючи їм рис бунту чи першопричин, які спричинили цей бунт. Символічне словосполучення, як тереми новії, слід розуміти як фантазійні, омріяні образи героя. І як наслідок сприймаємо наступний рядок поезії: "<...> та став тоді своїх рабів рабом", що свідчить про поневолення ліричного героя власними фантазіями та нездійсненними мріями.
Незвичними та фантастичними у Антонича постають асоціаційні порівняння душі людини із замком, сну з бунтом, мрій з рабами. Д.Ільницький гадає, що вірш цей можна вважати ключем до з'ясування ролі як сну, так і підсвідомості загалом у творчому процесі митця.
Усталений мотив сюрреалізму - урбаністичний, простежується у поезії Б.-І.Антонича, зокрема у збірці "Ротації" (1938). Співець не міг витримувати потворних міських краєвидів [1, с. 9]: неприязнь до міського виявляється у монотонній картині урбанізованого краєвиду, яку заповнює деперсоналізована маса "велетенських стадіонів", базарів, кривляк ("Мертві авта"): "<...> нові міста із площами з блакиті, де качаються жар-леви. / Та тіні неспокій, привиди невтишні з-під землі стають, / з-під площ, з-під трав. / Метрополю, / Долонями червоних мурів упокій крилаті душі авт!" [1, с. 184].
Місто перетворюється на безвихідний лабіринт, над яким нависає "сонце, як павук", утілюючи в собі категорію потворного. Сновидіння сприймаються за дійсність, що стає ілюзорною, заповненою лиховісними знаками [1, с. 131]. Поет указує на небезпеку деструктивної сили: "подумай мимохіть, як чобітьми / є легко розчавити цілий світ". Місту-спруту протиставлено Чаргород зі збірки "Книга Лева", який утілює у собі міфи втраченого і віднайденого раю ("занебо"), онтологічного космосу, осягнути який можна тільки через сон. Реалії міфу дозволяють поетові заглиблюватися в архетипи, сягати первинних основ буття, як у "Пісні про незнищенність матерії": "Забрівши у хащі, закутаний у вітер, / накритий небом і обмотаний піснями, / лежу, мов мудрий лис, під папороті квітом, / і стигну, і холону, й твердну в білий камінь" [1, с. 131].
Урбаністичні теми, до яких звертався Б.-І. Антонич, зазвучали по-новому. Перед читачем чорно-білою кінострічкою мигтять кадри, вихоплені талановитою рукою майстра з сірості міських буднів: церкви, цукерні, біржі ("Ротації"), полісмени, сажотруси ("Весна"), п'яниці, горлорізи ("Балада провулка"), кладовище мертвих автомобілів ("Мертві авта"). У цьому споживацькому суспільстві усі поклоняються тільки "міщанському богові", який "рахує зорі, душі і монети" ("Сурми останнього дня").
Дослідивши мотивну структуру творів Б.-І. Антонича, приходимо до висновку, що її можна окреслити як широку та багатогранну, незважаючи на ірраціональність змісту. Серед мотивів, притаманних сюрреалістичній поезії, можемо назвати такі: мотив підсвідомого (галюцинацій, марень, сновидінь); урбаністичний мотив, який культивує "міську лірику", описуючи усі недоліки та переваги міста.

Література
1. Антонич Б.-І. Велика гармонія: поезії: Для ст. шк. віку [Текст] / Б.-І. Антонич; упоряд., передм., приміт. Д. В. Павличка; художн. оформл. О. В. Луньова. - Вид 2-ге., доповн. і перероб. - К.: Веселка, 1993. - 271 с. 2. Литературный энциклопедический словарь [под. ред. В.М.Кожевникова, П.А. Николаева, редкол.: Л.Г. Андреев и др.]. - М.: Сов. энциклопедия, 1987. - 752 с.
Персоналії: 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)