Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вишиванка. Число 3
Микола Швидун. Ти до мене прийшла
Анастасьєв А., Лепешко В. Звідси починається Вітчизна
Вісник Таврійської фундації. Випуск 1
В’ячеслав Друзяка. Україна – мій біль і надія
Алла Флікінштейн. Перша сотня
Вип’ю молодість; Осені присвячую; Лялечка; Живу

Переможці літературного конкурсу імені Василя Вишиваного


Іван Антипенко

Вип'ю молодість

Я так чекав цього давно
І ось, нарешті, Боже милий, -
Мені вже майже все одно,
Я майже зовсім збайдужілий.
Хоча багато сторінок
З цієї книги пережито,
Та радий я, що плин думок
Уже не мучить сумовито.
Пройшли: розпука, туга, біль,
Вернувся сон міцний, жаданий,
І навіть можна сипать сіль -
Я зализав відкриті рани.
Тобі я дякую за все:
За миті щастя і печалі,
Та вже нова вода несе
У майбуття широкі далі.
Я їм відкриюся сповна,
І вип'ю молодість яскраво.
Дасть Бог - прийде моя весна
І спалахнуть нові заграви.

Осені присвячую

Яскравіє душа листопадами-барвами,
Захлинається видивом тихих чудес.
Хай же в ній залишаються вічними карбами
Ясно-сині усмішки осінніх небес.
Відірвусь од землі, хоч на хвильку єдиную,
Вільним птахом у вись шугону стрімголов,
Пролечу над жовтневою пишною дниною,
Щоб аж розум у свіжості тій захолов.
І від хмелю пейзажів осінньомережаних
Закружляю додолу багряним листком,
На природну картину прекрасно-безмежного
Кольористо-грайливим я ляжу мазком.

Лялечка

Що вночі загубило, дитя,
Ти між вулиць міських зледенілих,
Серед купки людей очманілих,
У суспільній клоаці життя?
Чи тобі, карооке дівча,
У житті чогось не вистачало?
Може, батько щоранку вручав
Папірців кольорових замало?
Може, пташкою у сильці
Тебе друзі в родині вважали?
Але, Боже, які ж мудреці
Саме цей шлях до волі вказали?
Та, як видно тепер, не таким
Тобі світ цей здавався у мріях...
Як же боляче рідним твоїм
У свідомості ріже - "повія"...
В магазині розпусних ляльок
Ти сьогодні найкраща вітрина,
Триста баксів у тебе година
І в душі аж до смерті клубок.

Живу

Я розбитий, сумний, одинокий,
Наче в'язень у клітці німій,
Там, де сум огортає глибокий
Мою душу і світло у ній.
Я так хочу звільнитись скоріше
Від тих пут і кайданів страшних,
Хочу бачити світ яскравішим,
Без людців жалюгідних, тупих.
Я так хочу відкритися світу,
По життю крокувать до мети,
Не лякатись ні злоби, ні гніту,
І себе у цім світі знайти.
Ось тому відтепер і до скону
Цей девіз обираю своїм:
Стать на захисті честі закону,
Чути совість і бути живим!

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 115 книг;
1,417 статей;
327 авторів.

ВАЖЛИВО!

Оригінальні тексти! Захищено!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав

Пишіть реферати та курсові.

При передруці посилання залишайте на місцях!

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2013-2014 (4) 2014-2015 (10)