Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вісник Таврійської Фундації. Випуск 9
Коломієць Н.А. Відлуння душі
Вишиванка. Число 1
Вісник Таврійської фундації. Випуск 1
Олексюк О.В. Поетика творів Миколи Братана
Обличчям до сонця
Микола Василенко та його здобутки

Зміст

ЗНАЙОМСТВО ЗБЛИЗЬКА

Іван Немченко

Обличчям до сонця:

Микола Василенко та його здобутки

На літературному полі Таврії у різні часи з'являлось багато небуденних особистостей. Дмитро Маркович і Дніпрова Чайка, Микола Чернявський та Іван Дніпровський, Микола Куліш і Сава Божко, Євген Фомін і Михайло Хорунжий... І кожному з них довелося зазнати тяжких випробувань (репресій, арештів, заслань, замовчування їх доробку). Цю лінію переслідуваних за своє письменницьке слово співців-тавричан продовжує наш сучасник Микола Олександрович Василенко - самобутній поет, прозаїк, перекладач, публіцист, мемуарист.

Микола Василенко

За плечима митця вихід низки поетичних книг "Небовий ключ" (1990), "Очна ставка" (1990), "Жменя дощу" (1999), "На горі стояла хата" (2001), "Усе царство - за коня" (2003), "Архітектура планиди" (2004), збірки перекладів з англійської "Ключі від королівства" (1997). Він автор героїчної поеми-казки "Жариста шабля" (1996), повісті "Лаодіка" (1993), історичного роману "Уламки імперії" (2002), численних мемуарів та літературознавчих статей і нарисів, серед яких слід виділити "Парнас у Заполяр'ї" (1992), "День народження України" (1996), "Штрихи до біографії Г.Кочура" (1999), "Короткий спогад" (2002). Увагу привертають зразки Василенкової літературно-публіцистичної Шевченкіани - "Світильник землі української" (1996), "Апостол правди" (1997). Але як жаль, що протягом багатьох десятиліть - не тільки в часи сталінських репресій, а й за пізнішого розгулу і сваволі радянського чиновництва від культури - Миколу Василенка штучно відмежовували від читацького загалу. Довгі-предовгі десятиріччя митець не міг видати своїх книжок. Адже і в 40-50-х, і в 60-80-х роках він не приховував своїх поглядів і переконань, які вияскравлено хоча б і в поезії, датованій далеким 1949 роком:


Розіп'яли йому душу,
вирвали горло і серце єдине,
а він гукає:
- Хай живе Україна!

Скрутили йому руки,
голодом очі виїли,
а він про єдине:
- Хай живе Україна!

("Стоїк")

Ліричний герой багатьох Василенкових творів своєю непідвладністю й незалежною позицією, жертовністю й подвижництвом нагадує самого автора. Наче про себе мовить цей мислитель-людинолюб у вірші про вічно мандруючого українського філософа-гуманіста:

Людці з холодними очима
собак нацьковують на нього,
бо їх лякає його серце,
що гучно б'ється.
А він шляхами йде,
як вчора йшов,
як піде завтра...
І не одна в степу його зогріє ватра;
і не одній людині скаже тепле слово;
і не одному серцю світ відкриє знову,
і далі йтиме в затінку дібров,
як вчора йшов...

("Григорій Сковорода")

Оця певність у собі, виваженість слова і чину, постійне відчуття дотичності до всього, що діється в світі, глибинна віра в Україну й українців не можуть не приваблювати і в долі, і в творчості Миколи Олександровича. Пройшовши через остарбайтерські поневіряння в гітлерівській Німеччині й жахіття сталінських таборів, письменник-тавричанин зберіг у собі якусь дивовижну добротворчу й світлоносну силу, яка не тільки його самого зорієнтовує на повсякчасне утвердження загальнолюдських ідеалів і плекання та збереження національних святощів - рідної мови й культури, історичної пам'яті народу, а й гартує дух тих, що з ним поруч, хто прилучається до його високого світу. Микола Василенко часто виступає перед студентською та учнівською молоддю Херсонщини і завжди з незмінним успіхом. Адже в його долі, і в його лірі віддзеркалюються і найтрагічніші, і радісні моменти буття рідного народу.

Поет Микола Василенко завжди "обличчям до сонця". Він нагадує античного чи середньовічного співця, що складає гімни-славні на честь людської краси і досконалості. Водночас це митець дуже сучасний - і проблематикою, і художніми пошуками, і творчими експериментами.

Його вважають патріархом літературного цеху на Херсонщині, але сам поет, здається, не відчуває тягаря літ на своїх плечах. М.Василенко - активіст місцевої філії Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих, упорядник серії книг-спогадів "Сибірські ГУЛАГи - Херсонські степи". За його дієвої участі відбуваються заходи таврійської філії Товариства "Просвіта" імені Т.Г.Шевченка і Конгресу української інтелігенції. Він є головою міської благодійної організації Таврійська фундація "Осередок вивчення української діаспори" та провідним співробітником наукової лабораторії "Українська література в англомовному світі" при Херсонському державному університеті. Він один з ініціаторів створення Херсонського куреня сатириків і гумористів, а ще незмінний член редколегії ряду місцевих альманахів і наукових збірників.

Особливо слід відзначити плідну перекладацьку діяльність М.Василенка. А це переклади з англійської (Д.Байрон, П.-Б.Шеллі, А.Теннісон, Д.Кітс, Г.Лонгфелло, А.Рамзей, У.Блейк), з польської (Л.Стафф, А.Слонімський), з німецької (Й.-В.Гете), з чеської (Ф.Нехватал), з білоруської (М.Богданович, М.Танк), з болгарської (Н.Данчева) та ін.

У наш час творчі здобутки М. Василенка гідно оцінені. Він є лауреатом премії імені Василя Мисика. І хоч як важко перегортати кам'яні сторінки лихоліть, що увірвалися й у добу незалежності, але поет щасливий тим, що на його віку здійснилася мрія багатьох поколінь - постала Українська держава, і тим, що є й його камінчик у фундаменті цього довгожданого витвору. 2004 року М.Василенкові виповнилось 80 років. Але старий співець по-молодечи закоханий у життя, у нашу незалежну й соборну Україну, і ця іскриста любов додає йому снаги і творчого вогню. Тож хочеться сказати:

На скронях сивина -
Із юністю розлука,
А на душі весна,
Бадьора, повнозвука:
На батьківській землі,
Відроджено-здоровій,
Гортаймо скрижалі
Державності й любові.

Камінні сторінки...
Гортати їх нелегко -
І знов через роки
Печаль несуть лелеки.
Та цур бо тій журбі!
Єднає нас камена
Під жовто-голубі
Й оранжеві знамена.

З роси і води Вам, Співаче! Хай вільна Україна ще довго наслухає Ваш чистий, правдивий і мужній голос.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)