Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Наталя Коломієць. Дорога до себе
Ігор Проценко. Цвіт вишні
Братан М.І. Сила любові: Слово про Олеся Гончара
Олег Лиховид. Політичний компас виборця
Олексюк О.В. Поетика творів Миколи Братана
Микола Братан. Поет-земляк Євген Фомін

Дорогі друзі, близькі й далекі! Редакція "Вісника Таврійської фундації" щиро дякує усім Вам за увагу до нашого літературно-наукового збірника, за теплі слова підтримки та розуміння.

Сердечно вітаємо Вас і Ваші родини з річницею Помаранчевої революції, що підвела українську націю з колін на шляху духовного відродження, згуртовуючи довкола народного Президента України Віктора Ющенка тих, хто не байдужий до національних інтересів нашої Вітчизни.

Таких здорових державницьких сил є чимало і в нашому сонячному краї. І нам відрадно, що "Вісник" став сприйматись як візитка оновленої Таврії, яка разом з усією Україною прямує в європейському напрямку - назустріч загальнолюдським ідеалам, до яких прагнули наші видатні національні діячі протягом багатьох століть.

Шановні читачі! Друге число збірника виходить у більшому обсязі і значно розширює географію наших співавторів (Київ і Черкаси, Одеса й Ужгород, Ніжин і Ялта, Маріуполь і Тирасполь). Сердечно вітаємо нових друзів "Вісника" і чекаємо на наступні зустрічі з Вашими матеріалами на сторінках збірника.

У другому випуску нашого видання з'явились нові рубрики - "Історія", "З життя діаспори", "Журналістика", "Зв'язки з діаспорою", "З пісенного джерела" тощо. Сподіваємось, що вони не залишаться поза увагою читачів.

У відгуках на появу "Вісника" дехто дорікав, що ми мало репрезентуємо життя Херсона і Таврії. Зауваження слушне, і хоча основна мета збірника - знайомити читачів з різними здобутками української діаспори, але ми будемо подавати й краєзнавчі рубрики. Адже у декого іноді складається помилкове враження, що Херсон нічим не відрізняється від Калуги чи Тамбова, Вологди або Костроми.

Але Херсон - це не тільки тверда кам'яна хода ідолів-символів багатовікового поглинання Українського Півдня північно-східним сусідом.

Потьомкін... Суворов... А там Ушаков...
Дзержинський... І Ленін... Лиш Сталін
Із центра Херсона в непам'ять пішов.
А далі? Чи буде "а далі"?..

Звісно, буде. Прийде час, і пам'ятники вождям і воєначальникам царської Росії-колонізаторки та московсько-більшовицької орди обережно демонтують і перевезуть до Краєзнавчого музею - як свідчення історії нищення українства. Але поки що серед херсонських депутатів і чиновників чимало таких, що й на І5-му році незалежності скоріше подбають про встановлення в парках міста пам'ятників українофобам-імператорам Петрові І та Катерині II, аніж староукраїнським князям часів Олешшя чи козацьким гетьманам та кошовим отаманам, що діяли в наших місцях (Кам'янська й Олешківська Січі, Прогнойська паланка), або ж визначним діячам ХІХ-ХХ ст. Дмитрові Марковичу, Миколі Чернявському, Дніпровій Чайці, Іванові Дніпровському, Ількові Борщаку, Василеві Вишиваному, Юхиму Михайлову, Володимиру Кедровському та іншим подвижникам, чиї долі пов'язані з Херсоном.

Серце нашого міста - Площа Тараса Шевченка, куди традиційно сходяться херсонці на березнево-травневі Кобзареві урочистості, на День Соборності та інші свята. Про українське обличчя Херсона нагадують вулиці Т.Шевченка й І.Котляревського, І.Нечуя-Левицького й Панаса Мирного, М.Куліша й А.Бучми. А вулиць Архипа Тесленка у нас аж чотири (!). Але це не від любові до класика українського письменства, а через чиновницьку недорікуватість.

А про що нагадує крамничка на Миколаївському шосе з красномовною назвою "Хохлушка", якою ось уже з півроку милуються й представники мерії та обладміністрації, і депутати різних рад?

Ой відкрили у Херсоні магазин "Хохлушка",
Щоб там брала макарони котрась Проня-душка,
Чи Свиридко Голохвастов з модної цилюрні,
Чи на локшину вухасті малороські дурні...

Цікаво, чи можливі такі парадокси в Росії, Польщі, Німеччині або Туреччині? Чи могли б там простояти хоча б кілька годин крамниці з назвами, що принижують національну гідність корінного народу? Певно ж, що ні. Та й у будь-якій іншій країні до такого абсурду просто не додумаються. Вочевидь, це лише привілей українців.

Коли часом чуєш з вуст пересічного херсонського школяра "Ах, как я ненавижу эту украинскую мову!", задумуєшся, наскільки треба було зненавидіти Україну і свій народ батькам цієї нещасної дитини чи її вчителям-невдахам, які соромляться рідної мови, аби штовхати юну людину на шлях духовного покруча, яничара на своїй землі.

Та заспокоює той факт, що є серед нашої молоді багато хлопців і дівчат, які свято шанують пам'ять про своїх перевесників з далекого 1918 року, що полягли під Крутами, захищаючи вільну Україну від більшовицької агресії. Сучасна юнь здатна на неабиякий чин: про це засвідчила Помаранчева революція. Це ж підтвердила реакція студентського братства на "вояжі" вояків сусідньої держави Кримською і Херсонською землею. Відтак майбутнє вільної й незалежної, цивілізованої, а не колонізованої України - в надійних руках.

Редакція "Вісника" зичить усім співвітчизникам в Україні й поза нею витримки й стійкості, мудрості й наполегливості, жертовності й подвижництва на шляху утвердження на нашій землі і в світі ідеалів демократії, справедливості, гуманізму.

Головний редактор Іван Немченко

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 115 книг;
1,417 статей;
327 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Яндекс.Метрика


Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2013-2014 (4) 2014-2015 (10)