Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Олег Олексюк. Школа-Либідко
Микола Братан. Від сонця до сонця
Вісник Таврійської фундації. Випуск 7
Ейсмонт Є.М. Юшка по-королівськи
Микола Братан. День святого Миколая
Феномен Василя Барки

15 жовтня 2008 року кафедрою українського літературознавства Херсонського державного університету та активом наукової лабораторії "Українська література в англомовному світі", що діє при ХДУ, була проведена конференція до 100-річчя з дня народження видатного українського мислителя, письменника, публіциста, критика, перекладача Василя Барки. У заході взяли участь викладачі кафедри українського літературознавства та студенти Інституту філології та журналістики ХДУ. Серед гостей конференції був голова Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори), член НСПУ Микола Василенко, який після вітального слова вручив дипломи та стипендії від Фонду Яра Славутича (Канада) студентам, котрі зробили вагомий унесок у справу дослідження літератури української діаспори. Переможцями за 2007 рік стали Анастасія Альохіна, Оксана Деревко, Юлія Шарук, Ірина Кузьо, Руслана Прокопенко.

З вітальним словом також виступили завідувач кафедри українського літературознавства ХДУ, кандидат філологічних наук, доцент Алла Демченко та завідувач наукової лабораторії "Українська література в англомовному світі", кандидат філологічних наук, доцент Іван Немченко. Вони побажали плідної праці учасникам конференції та нових здобутків молодим дослідникам діаспори.

Загалом доповідачі у своїх виступах намагалися охопити всі аспекти багатогранної творчості Василя Барки, визначити його вагоме місце в українській та світовій культурі.

Кандидат філологічних наук, доцент ХДУ Наталя Чухонцева запропонувала слухачам виступ "Василь Барка в критиці", звернувши увагу на численних відгуках про митця з боку материкових та діаспорних оглядачів літературного процесу ХХ століття (М.Вірний, Яр Славутич, М.Жулинський, М.Слабошпицький, О.Забарний, Н.Князєв, Ю.Ковалів, М.Кудрявцев, В.Кулинич, Р.Мовчан, Я.Орлов, Т.Салига, Є.Сверстюк, Л.Шуминська та ін.).

Студентка третього курсу Руслана Прокопенко у дослідженні "Жанрові особливості статті Василя Барки "Хліборобський Орфей, або Клярнетизм" розглядає творчі здобутки письменника в галузі літературознавства, наголошуючи на тому, що в його працях надзвичайно точно і глибоко проводиться аналіз творчості Павла Тичини, зокрема досить грунтовно розглядається саме поняття "кларнетизм" як специфічна ознака стилю. Барка досить вільно почуває себе як літературний критик, а тому сміливо вступає в полеміку з іншими літературознавцями, заперечуючи усталену думку стосовно пантеїстичного світогляду Тичини, вважаючи, що в основі світобачення поета - Бог, духовна християнська любов. Значної уваги Барка приділяє актуальній на той час проблемі співвідношення народництва й модернізму в літературі, вважаючи останнє явищем бездуховним.

У доповіді "Василь Барка про українських письменників" кандидат філологічних наук, доцент Павло Параскевич окреслив параметри збірки есеїв митця "Земля садівничих" (1977), звернувши увагу на такі основні персоналії: Г.Сковорода, М.Гоголь, Т.Шевченко, І.Франко, Т.Осьмачка, Е.Андієвська, Є.Васильківська, І.Шуварська, Б.Бойчук, Б.Рубчак, Ю.Тарнавський.

Надзвичайно цікавим і змістовним був виступ студентки третього курсу Вікторії Коротєєвої - "Міфологічна основа прозового доробку Василя Барки". Доповідачка не лише розглянула світогляд митця, особливістю якого є синтез традиційної народної моралі й християнських релігійно-містичних уявлень, а й дослідила, як подібні погляди Василя Барки відбилися на стилістиці його творів. Особливо яскраво це відображається на рівні символів. Скажімо, в назві роману "Жовтий князь" окрім негативної кольористичної семантики вбачаємо подвійне тлумачення образу-символу князя, який за апокаліптичним міфом є втіленням сатани, диявола, змія, бузувіра, а, з іншого боку, за фольклорними уявленнями змій часто уособлює збирача данини, податків. Також Вікторія звернула увагу на те, що інколи символіка назв має оксиморонне значення, як, скажімо, в романі "Рай", де комуністичний "Едем" ототожнюється з пеклом. Досить цікавим є використання в прозі митця етноархетипів: хата, поріг, дуб, душа, серце.

Кандидат філологічних наук, доцент Алла Демченко у своїй доповіді "Інтертекстуальність прози Василя Барки" акцентувала на міжтекстових співвідношеннях творів митця та доробку інших вітчизняних і світових авторів, особливу увагу приділивши алюзіям, ремінісценціям, центонам.

Огляд поетичної спадщини митця зробила у доповіді "Художня своєрідність поезії Василя Барки" студентка п'ятого курсу Олена Петренко, яка розглянула особливості функціонування образно-тропеїчних засобів у творчості поета, на конкретних прикладах довела творчу оригінальність Барки. Зразки його інтимної та пейзажної лірики такі видатні літературознавці, як Раїса Мовчан, Богдан Рубчак, Леонід Плющ вважають неабияким набутком української поезії.

Студентка четвертого курсу Соломахіна Юлія у доповіді "Типологічне зіставлення романів "Жовтий князь" Василя Барки та "Марія" Уласа Самчука" звернула увагу на те, що обидва митці розглядали голодомор як етноцид, показали масштабну трагедію народу на прикладі конкретних родин. Типологічне зіставлення даних творів є доцільним не лише через те, що і "Жовтий князь", і "Марія" мають спільне історичне тло - трагічні події 1932-1933 років, а й тому що романи є спорідненими на рівні епізодів, манері змалювання образів, постановці проблем.

Для доповіді кандидата філологічних наук, доцента ХДУ Галини Немченко "Галерея жіночих персонажів у романі Василя Барки "Жовтий князь" було характерне глибоке проникнення у внутрішній світ героїнь письменника.

Тему "Філософські погляди Василя Барки" висвітлив кандидат філософських наук, доцент ХНТУ Олександр Найдьонов, окресливши основи світобачення митця.

Доповідь "Особливості вивчення творчості Василя Барки в школі" кандидата педагогічних наук, доцента ХДУ Лідії Бондаренко ґрунтувалась на вимогах шкільної програми з української літератури для загальноосвітніх закладів щодо засвоєння учнями життєвого і творчого шляху письменника.

Проблему "Патріотичний потенціал роману Василя Барки "Рай" порушив кандидат філологічних наук, доцент ХДУ Іван Немченко. Доповідач наголосив на закоріненості письменника в Кубанському ареалі як українському етнічному просторі, планомірно й цілеспрямовано нищеному сатрапами з Кремля. Особливу увагу приділено символічній картині загибелі дуба - свідка ще козацьких часів. Ця замальовка з роману втілює жорстокість русифікаторської машини більшовиків, спрямованої на підрубування української присутності на Північному Кавказі в 1930-х - на початку 1940-х рр. ХХ століття. Автор доповіді акцентував на патріотичних почуттях, що живлять душі позитивних героїв роману "Рай" В.Барки.

Конференція засвідчила зростання інтересу з боку дослідників різних генерацій до постаті видатного митця-співвітчизника, змушеного з волі більшовицького режиму протягом багатьох десятиліть перебувати за межами рідного краю.

 

Персоналії: 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

ВАЖЛИВО!

Оригінальні тексти! Захищено!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав

Пишіть реферати та курсові.

При передруці посилання залишайте на місцях!

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)