Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Олег Олексюк. А у нас був Тарас
Вісник Таврійської фундації. Випуск 12
Сергій Гейко. Проти комунізму та російського шовінізму
Молода муза. Випуск 3
Микола Братан. Поет-земляк Євген Фомін
Вивчення творчості Яра Славутича в школах Херсонщини
Вірші
Бібліографічний опис: 
Лопаніцина Ю. Вірші // Молода муза: Вип. 3. — К.–Херсон: Просвіта; Євшан-Зілля, 2009. — С. 30-34. - [Зміст: «Встаньте негайно! Не смійте сміятися!...»; «І не хочеться серпню йти...»; «Улюблена пора року...»; «Ти знов мені наснився. Знов наснився...»; «Яка ваша справа, люди...»].

* * *

Встаньте негайно! Не смійте сміятися!

В принципі, легко: зайти, розвернутися.

Треба в потреби “попраздничней” вбратися.

Майже дійшла. Можна перевдягнутися.

 

Можна питання? Будь ласка, серйозніше

І лаконічніше, ми ж це… тікаємо.

Милі дрібнички. Життя “помажорніше”.

Після десятої всіх пригадаємо.

 

Знаєте, купа чудового дріб’язку…

Що? Ця ремарка задовга, закінчуйте.

Дякую, що запросили і… вибачте.

Прошу, сидіть, не вставайте. Ви звикнете.

 


 

* * *

І не хочеться серпню йти,

Але ж вересню теж образливо!

Все, тікай, відпочинь, поспи!

Досить з мене такої радості!

 

Вже під праскою чорний плащ

І лимонний піджак на ґудзиках,

Хоч на вулиці — двадцять п’ять

І вдягать їх нескоро, буцімто.

 

Знову тягне від всіх втекти

І насрать на народом вибраних.

…А із ним ми давно на «ти».

Тільки це не рятує схиблених.

 

В інституті рятує суть,

А в дорозі – навушна музика.

Із Хмельницького би звернуть

І скоріше піти по Пушкінській!

 

Зіштовхнутися лоб у лоб,

Привітатись і попрощатися.

Випадковим воно було б,

Якби так не хотіло статися!

 

І не хочеться в осінь впхать...

Але й літо послати хочеться..

Тільки й маєш, що всім брехать:

Я, мовляв, жду нову закоханість.

 

Ну, не скажеш же, що вона

Вже, як рік, майже, з снів не вилізе!

І що сам він давно не сам,

І що ти з цим прекрасно виживеш.

 

Будеш бігти, із дня у день

Без запізнень, боргів і пропусків,

Будеш знову писать пісень,

Вигравати в сварках і конкурсах.

 

Сміх не злізе з твого лиця,

Бо він завжди казав – триматися.

Так і йтимеш ти до кінця,

Чи до ручки, чи просто – в задницю.

 

Не стрічатиметесь ніде,

І не чутимеш його голосу.

Пролетить місяць-два і все —

Вже вважатимеш, що зборола це…

 

Майже так, як і навесні.

Або так, як у січні-лютому.

Вже не бачитимеш у сні,

Забиваючи ночі клубами.

 

Оголосиш всьому ЖЖ,

Що нарешті ти знов з реальністю!

Раптом – ЗНОВУ все шкереберть!

Зіштовхнулись на Театральній ви!

 


 

* * *

Улюблена пора року.

Улюблений стук по вікнах.

В калюжах листочки мокрі.

До жовтого ми вже звикли.

 

Улюблений вірш у зошит.

Улюблену пісню в плеєр.

Взуваюся — і в дорогу —

Шукати тебе (я).

 

Мій синій пухнастий светр

Підходить під твої очі.

Завдовжки у кілометр

Твій погляд за обрій скочив.

 

Улюблений ніжний дотик.

Улюблений жмут волосся.

Міцніше затамуй подих,

Бо ми вирушаєм в осінь!

 

Дорога без сліз і часу —

Улюблений шлях додому.

До тебе і мене в хату

Приходить жадана втома.

 

Улюблені сни в конверті

Сховаю під парасольку.

Улюблені очі, светр...

Улюблена пора року.

 


 

* * *

Ти знов мені наснився. Знов наснився.

Ненавиджу в ці ранки прокидатись!

А на стіні і у думках з’явився

Безглуздий напис: «ЗНОВУ ЧАС ПРОЩАТИСЬ»

 

Прощатись треба всім, бо всім нам ТРЕБА,

Бо всі колись підуть, і ти… Вже скоро

Втечеш, залишивши шматочок неба –

Нахабний, вільний, спраглий до хард-кору.

 

Ти знову снився вранці. Як нечемно!

Так сонце підглядає крізь фіранки!

Приносиш в ліжко каву – темну-темну,

Мов мої сни, що їх вбивають ранки…

 


 

* * *

Яка ваша справа, люди,

Що я ще чекаю дива?

Яка ваша ціль? У груди?

А потім? Дівчата? Пиво?

 

Яке ваше діло, пане,

Що в грудях у мене серце?

Ви просто мені казали

На вушко: «Прошу, не сердься!»

 

Яка ваша правда, любий?

Така, де мене немає?

Ви, бачу я, сильні й мужні:

У спини жінкам стріляли?

 

Що вам ще віддать, шановні?

Усмішку, обійми, очі,

А може, отруйний погляд?

Або ще шалену гордість?

 

Не ваша собача справа,

Що я можу швидко вмерти!

Я не перед вами впала!

Я йому кричу: «Не сердься!»

 

Смієтесь: «Чого ще просиш?

Тебе розстріляли, вбили!»

То моє, чого я хочу!

Яке ваше, в біса, діло?!

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)