Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вісник Таврійської фундації. Випуск 4
Іван Немченко. Шевченкова офіра
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 1
Ігор Проценко. Вечірні вогні
Валентин Плаксєєв. Лети, моя пісне, лебідкою!
Микола Василенко. Усе царство — за коня!
Немченко І.В. З циклу «Дніпрова Чайка в Херсоні» // Немченко І.В. Шлях на Снігурівку: Вірші. Драматичні поеми. — Київ-Херсон: Просвіта, 2014. — С. 74-76. — Зміст: 1. Освідчення Теофана Василевського; 2. Будиночок Дніпрової Чайки; 3. І знов прийшла…
З циклу «ДНІПРОВА ЧАЙКА В ХЕРСОНІ»
1
Освідчення Теофана Василевського

— Чаїночко, проміннячко ясне,
Чому не хочеш слухати мене?
Поглянь мені у вічі, там на дні
Сховалися думки мої сумні.
Заглянь мені до серця: в нім лиш ти —
Собою затулила всі світи.
Подай мені тремтливе рученя,
Я поведу тебе у казку дня
І в ночі солов’їну таїну:
На стежці у незайману весну
Нам квіти будуть сяять, мов зірки,
І співи позабудуться гіркі.
Там Чаєчка Дніпрова заспіва —
І Бог благословить її слова.

2
Будиночок Дніпрової Чайки

Будиночок маленький та охайний.
Тут мешкала колись Дніпрова Чайка.
З вікна Лівобережжя озирала,
Очима линучи на простір Борисфена,
Який з античності тут гирла прокладав
І поглядав на княжії дружини,
Славутою назвавшись синьооким.
Ой, Дніпре, Дніпре, бачив ти немало
Людської глупоти і тиранії,
Міщанської захланності й нікчемства
У всі часи, у всі роки неспинні.

Будиночок веселий та привітний,
Де мешкала колись Дніпрова Чайка,
Людська жадоба нагло проковтнула.
Як кажуть, сам обком на тому місці
Облюбував для себе новобуд.
«У нас он молодим спеціалістам
Квартири треба, мов ковтки повітря…
Обійдемось без Чайок, без Дніпрових…
Руйнуйте хату! Зводьте хмародряп!»

Стоїть тепер коробка височенна.
Живуть у ній хороші-гарні люди.
Комфорт і спокій. Їм цілком байдуже,
Що тут колись письменниця жила.
Та ще й яка! Подумати: вкраїнська!
Це ж вам не Пушкін, навіть не Толстой,
Ані Бєлінський, трохи біснуватий…
Якась там Чайка, Горькому відома —
Та й тільки ж то. Було б чого жаліть!

Стоїть цей небосяг велично й гордо
І нині у містечку придніпровськім.
А доокола, мов гриби, зростають
Десятки й сотні інших коробчин.
Одна на одну лізуть ненаситно,
Затиснувши нещасні парки й сквери,
Мов у смертельно-преміцних обіймах:
«Тут буде ліс величних кам’яниць.
Тут буде панство залізобетонне,
А зелень — намалюємо на стінах,
Щоб діти не забули того дива.

Бо зелень — то нікчемний рудимент.
Якась там Чайка липи оспівала
Та ще березу та гінку тополю?
А ми їх порубаємо на прах…
Хай про ті липи чи гнучкі тополі
Розказують поети велемовні.
Їх, слава Богу, розвелось чимало.
Ну, спробуй кожного пошанувать!
Їм — журавель у небі, нам — синиця…
І після нас — хоч не рости, траво».

Будинок той маленький та охайний,
Де мешкала колись Дніпрова Чайка,
Хто нині згадує, як і її саму?..
Хіба що вулиця від сорому червона,
Що золотих слідів не зберегла,
Часами зашаріється… Не проти
Вона узять імення поетеси,
Що тут ходила, мріяла, кохала,
І віршами стрічала ранки гожі…
Не проти… Але завше так буває,
Що знайдеться котресь цабе величне,
Що приросло до крісла в кабінеті,
То й скаже: «Ми жили без сеї Чайки?
Проживемо щасливо і надалі».
І загальмуються бажання-починання
На місяці, роки й десятиліття.

Будинок той маленький та охайний,
Де мешкала колись Дніпрова Чайка,
Давно лишивсь у віртуальнім світі.
Усе в той вимір тихо витіка.
Чи й совість зникне там безповоротно?
І святощі? І мрії осяйні?..
Письменниця б на це сказала: «Ні!»…


3
І знов прийшла…

І знов прийшла в мої тривожні сни
Дніпрова Чайка, лірики царівна.
І зазвучала музика чарівна
В передчутті оновлення-весни.

Дніпрова Чайко, зазирнула ти
У наші щедрі та урочі днини,
Віщуючи, що на усі світи
Засяє вільна й дужа Україна.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)