Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Молода муза. Випуск 3
В’ячеслав Друзяка. Україна – мій біль і надія
Вісник Таврійської фундації. Випуск 10
Микола Братан. Гіркі експромти
Анатолій Анастасьєв. Подорожник
Молода муза. Випуск 1

Загороднюк В. Він дивився на сонце: (Володимир Куликівський) // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літ.-наук. зб.: Вип. 7. — К.–Херсон: Просвіта, 2010. — С. 207-208.

Він дивився на сонце
(Володимир Куликівський)

Цього стрункого, з гордим поглядом чоловіка вперше зустрів у товаристві Миколи Братана і Леоніда Куліша. Це був Володимир Куликівський, автор поетичної збірки «Зелені ритми», про яку ходили легенди, адже вона була заборонена радянською цензурою.

Згодом, одного спекотного дня на площі Свободи (м.Херсон) Володимир Петрович подарував мені свою дитячу збірку «Посварились місяці». Ми заприятелювали, наші зустрічі стали частішими. Він був цікавим ерудованим співрозмовником. Добре орієнтувався в сучасному літературному процесі. Його візити у книгарню №4, по вул. Бериславське шосе, 4, де я тоді працював, переходили в імпровізовані екскурси в історію літератури, в таїну творчості. Це дуже зацікавило відвідувачів книгарні, навіть збільшувався попит на книги, адже майже про кожну з них або її автора розповідалося щось цікаве і дотепне. Одного разу він завітав сюди в дуже гарному настрої, жартував, рекомендував учням, котрі в цей час розглядали літературні новинки, які з них найзмістовніші, найцікавіші. І це відповідало дійсності. І раптом я звертаю увагу на наповнену якимись пакуночками брудну господарську сітку, яку він недбало тримав у руці. Вона різко контрастувала на тлі його ретельно випрасуваного шоколадного кольору костюму. Через деякі порвані місця у сітці, пакуночки загрозливо повисовувалися, готові випасти. Як же я здивувався, коли додивився у цих пакуночках банківські пачки грошей з купюрами в один карбованець. Це був гонорар, здається, за книгу «Червона тачанка». Пачку банкнот він настійливо вклав мені у кишеню, це був його борг. На мої протести, що позичав він у мене меншу суму, він категорично заперечував. Того дня ми пили каву, говорили про літературу, її проблеми. Він був безмежно вдячний за мій подарунок – книгу Германа Гессе «Гра в бісер» і «Кобзар» Тараса Шевченка. А я переживав не менш радісне почуття від спілкування з цією неординарною особистістю. Він сміливо висловлював свою думку, говорив відверто. Часто це багатьом не подобалося. Наші зустрічі були своєрідними віддушинами від щоденної праці, часто виснажливої і якоїсь сірої. Я відчував у Володимира Петровича нереалізований творчий потенціал, а він це усвідомлював. Говорив про загадки таланту і при цьому дивився на сонце. Скаржився мені на застояне міське повітря, ділився планами, що поїде у степ. Він дійсно це зробив. Та смерть його наздогнала на баштані.

У цей час саме була у розпалі кампанія боротьби з алкоголізмом. Його друзі, знайомі поминальну чарку пригублювали, прикриваючи долонею. У моїй душі щось перевернулося, із цвинтаря я пішов за межі Херсона, і йшов довго степом, думав про талант поета і дивився на сонце. 

 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 117 книг;
1,508 статей;
343 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)