Зілєніна Н. Вишиванки; Квіти на столі // Голос Батьківщини: Тематичний альманах: Вип.5. - К.-Херсон: Просвіта, 2015. - С.16.
Ой, дівчатка, не цурайтесь вишиванок:
Білих, як лілея навесні,
Де сплелись в узорі щедрий ранок,
Й врода рідної землі.
Тож під маминими теплими руками
Розквітали ниточки буття
І на полотно лягли стібками,
Як лягає пісня на життя.
Кожна квіточка святошна, ніби мрія,
Розцвіла під мамині пісні –
Ніби їх Господь у серце всіяв –
Щирі, вдумливі, сумні…
Крапі сонця золотого
В тебе сяють на столі.
Так грайливо, так святково
Оцій вранішній порі.
Вийдеш вранці, на світанку –
Біля моря, у траві,
Як барвиста вишиванка –
Квіти жовті й голубі.
Манять, кличуть своїм цвітом…
Хтось промовить: «Бур’яни …»
Ні, це – квіти, справжні квіти,
Тільки не для всіх вони…
Краплі моря, крапі сонця
В тебе сяють на столі…
|
|
Додати коментар