Анастасьєв Анатолій Миколайович
Під велетенським куполом блакитного неба, скільки сягає око, розпростерся мальовничими килимами-самобранками наш степ. Опівдні, коли небесне Ярило зависає в зеніті, у тремтливому мареві розчиняються обриси краєвидів та так, що не відразу й збагнеш, де небо, а де земля. Ось у такому небесно-земному раю притулилося моє степове село Садок. Це - моя маленька Батьківщина. Звідси починалися всі мої життєві шляхи-дороги від молотобійця у сільській кузні, до головного редактора райгазети, до спецкора обласної газети, до… пенсійного берега.
"Осінній дисонанс" - четверта збірка моїх поезій.
"Подорожник" - п'ята.
Сподіваюся - не останні. Як можна не писати про такий чудовий край, про таких прекрасних людей?!
Спи, моє любе малятко (колискова) // Анастасьєв А.М., Лепешко В.Ф. Звідси починається Вітчизна: Пісні для дітей і про дітей. — К.-Херсон: Просвіта, 2010. — С. 20.
Спи, моє любе малятко,
Час відпочинку добіг.
Вже повкладалися спатки
Гномики в ліжках своїх.
Спить чарівна Білосніжка,
Тиша довкола німа.
Хатка на курячих ніжках
В темній діброві дріма.
Ніченька вкрила собою
Рідні таврійські степи...
Янгол схиливсь над тобою –
Спи, моя радосте, спи.
Місяць заглянув у шибку
І крадькома крізь вікно
Сипле в акваріум рибкам
Зоряне жовте пшоно.
Спи, моя люба дитино,
В снах підростать не барись.
Збудуться мрії – полинеш
В мандри космічні колись.
Стану капітаном // Анастасьєв А.М., Лепешко В.Ф. Звідси починається Вітчизна: Пісні для дітей і про дітей. — К.-Херсон: Просвіта, 2010. — С. 18.
Я ще трохи підросту.
Стану капітаном.
Корабель свій поведу
Морем-океаном.
Будуть заздрити мені
Хлопчики й дівчата,
Як в підводному човні
Припливу на свято.
Привезу для малюків
Прямо з дна морського
Двох колючих їжаків,
Краба й восьминога.
Я для тебе вмілими руками
Буду все робити залюбки:
Золотими вишию нитками
Сонце і пшеничні колоски. (Тричі)
Гай зелений, ніжні квіти в лузі,
Навіть соловейкові пісні
Для своєї любої матусі
Вишию на білім полотні. (Тричі)
Нашу річку вишию, лілеї
І стрункі тополі край села...
Хочу, щоб в матусеньки моєї
Посмішка щаслива розцвіла. (Тричі)
Квітуча краса // Анастасьєв А.М., Лепешко В.Ф. Звідси починається Вітчизна: Пісні для дітей і про дітей. — К.-Херсон: Просвіта, 2010. — С. 16.
Ми ходили за село
З дідусем Степаном.
Там, у лузі, зацвіло
Багато тюльпанів.
Я не буду рвати їх!
Шкоди не накою.
Нехай радують усіх
Своєю красою.
Підростає помічниця // Анастасьєв А.М., Лепешко В.Ф. Звідси починається Вітчизна: Пісні для дітей і про дітей. — К.-Херсон: Просвіта, 2010. — С. 16.
До бабусі на грядки
Поспіша Оленка.
І дарма, що грабельки
У неї маленькі.
Добра посмішка цвіте
В дідуся у вусах:
“Помічницею росте
Онучка в бабусі!”
|
|