Чухонцева Н. Дві художні версії одної історичної таємниці: (романи "Княжна Тараканова" Г.Данилевського та "Володарка Понтиди" Ю.Косача) // Вісник Таврійської фундації: Вип. 6. — К.–Херсон: Просвіта, 2009. — С. 141-152.
Наукове осмислення української літератури як цілісності, до творення якої причетні й письменники-емігранти, належить до актуальних завдань сучасного літературознавства. У системі постколоніальних досліджень важливим є також “повернення” у рідний культурний контекст тих “блудних синів” України, які писали російською, польською, німецькою, англійською чи іншими мовами. Адже без урахування художніх здобутків представників як західної, так і східної діаспори наше мистецтво слова постає структурно неповним. На жаль, російськомовні твори авторів-українців і досі не завжди усвідомлюються як складова частина української літератури не тільки пересічними читачами, а й багатьма науковцями (для прикладу досить згадати дискусії навколо М.Гоголя).
12 червня 2007 року виповнилося 100 літ від дня народження письменника, науковця, педагога і художника-аматора Костя Олександровича Лаврунова (1907-1968), який останні 20 років свого життя працював у Херсонському державному педагогічному інституті (нині це державний університет) і полишив помітний слід в історії культури нашого краю.
|
|