Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. День святого Миколая
Наталя Коломієць. Дорога до себе
Голос Батьківщини
Анатолій Дунаєв. Жива любов, жива
Ігор Проценко. Цвіт вишні
Бериславщина: рік 1903

Дупляк М.С.

Дослідження про неґативний стереотип українця в польській післявоєнній літературі
(Мирослав Трухан. Неґативний стереотип українця в польській післявоєнній літературі. – Мюнхен-Львів: ВП “Троян”, 1992. – 256 с.)
Дупляк М.С. // Вісник Таврійської фундації. Вип. 14. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 260-267.
Oце вже двадцять п’ять років тому у Львові вийшла офсетним друком дуже актуальна публікація відомого в Польщі та поза нею публіциста і науковця д-ра Мирослава Трухана, який жив у Щеціні (Польща), а згодом у німецькому Мюнхені, де й припинилося його життя 2012 року. Автор – один із найкращих знавців і дослідників польсько-українських відносин, зібрав і перевірив сотні публікацій і фактів про Україну й українців, а відтак сконденсовано задокументував їхнє відношення до наміченої в заголовку цієї публікації теми.
Гідна публікація до 160-річчя від дня народження Івана Франка
(Іван Франко. «Мойсей». Поема / Львівський національний університет імені Івана Франка; літературний редактор Мирослава Мартиняк-Жовтанецька. – Львів, 2017. – 312 с.)
Дупляк М.С. // Вісник Таврійської фундації. Вип. 14. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 245-253.
2016 року Україна вшановувала корифея української літератури – свого Великого Сина – найвидатнішого та найпродуктивнішго письменника пошевченківської доби Івана Яковича Франка з нагоди 160-річчя від дня його народження й 100-річчя від дня його смерті. Він був не лише письменником, але й науковцем найвищого рівня, мислителем, філософом, перекладачем і громадським діячем, який багато зробив для ідеї української державності, для усвідомлення єдності та цілісності нації. Він перекладав рідною мовою художнє слово тридцяти п’яти народів, а українського народу – німецькою і польською мовами. З античної літератури І. Франко переклав найбільше – сімдесят п’ятьох авторів.
Персоналії: 
Слово про напівдокументальну повість Мирослава Трухана
(Трухан М. Проти течії: повість у двох томах. – Львів: Каменяр, 2014)

Дупляк М.С. // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 13. — К.–Херсон: Просвіта, 2017. — С. 284-293. – [Рец. на кн.: Трухан М. Проти течії: повість у двох томах. – Львів: Каменяр, 2014]

Поява на книжковому ринку напівдокументальної повісті Мирослава Трухана під назвою “Проти течії” для мене була справжньою несподіванкою і приємністю. Як студент україністики у Вчительській Студії в Щеціні в кінці 1950-их років, я мав приємність познайомитися з автором цієї книжки – людиною дуже активною в праці Українського Суспільно-Культурного Товариства (УСКТ) і, не без причини, дуже шанованою в українському студентському середовищі. Він бо створив секцію молодої інтелігенції та студентів, що дбала про добро молодих українців, які приїхали тут на студії з цілої Польщі, особливо на україністику. Про цю, не дуже старшу віком від нас людину, в мене залишились найкращі враження. Злого слова про М. Трухана не довелось чути від друзів і знайомих ніколи.

Персоналії: 
Монографія про українське село Журавці на Закерзонні
(Омелян Вішка. Журавці. Село Журавці в документах, на сторінках історії та у споминах його колишніх жителів. Торунь 2014, 638 с.)
Дупляк М. Монографія про українське село Журавці на Закерзонні // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Вип. 12. — К.–Херсон: Просвіта, 2016. — С. 295-301.

У житті трапляється, що деякі вихідці з села приховують своє сільське походження і на запитання “звідки родом”, подають назву найближчого великого міста, бо так “престижно”. Люди, які здобули вищу освіту та пошану в суспільстві, не приховують свого сільського роду, а навпаки – вони горді з нього. Такі інтелігентні люди хочуть якомога глибше пізнати своє родове та національне коріння, бо вони не хочуть бути нічиїм перекотиполем. Вартість людини визначається не місцем її народження (місто або село), а добрими ділами, тобто тим, що ця людина залишає по собі. Людей, які шанують себе та проявляють свою соціяльну та національну гідність, шанують також чужі люди, чужинці тощо.

Боротьба польських комуністичних служб безпеки з українством
(Arkadiusz Słabig. Kwestia ukraińska w działalności Służby Bezpieczeństwa PRL. Instytut Pamięci Narodowej. Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu. Dokumenty i materiały. Warszawa, 2016)
Дупляк М. Боротьба польських комуністичних служб безпеки з українством // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Вип. 12. — К.–Херсон: Просвіта, 2016. — С. 279-288.

Перед нами об’ємна документально-аналітична праця польського автора-дослідника Аркадіюша Слабіґа про те, як і чому в післявоєнній комуністичній Польщі сприймали українську меншину та хто, в основному, вирішував її долю. Автор зібрав досі засекречені матеріaли польської служби безпеки від часу закінчення Другої світової війни до 1989 року, коли Польща нарешті позбулася “братньої опіки” СРСР. Те, як нова польська влада ставилась до своїх громадян української національностi, серйозно зумовлене бажанням будувати однонаціональну державу, в якій не було б місця для національних меншин, а це передусім було продовженням меншиневої політики польських передвоєнних урядів, спрямованої на дискримінацію українців у всіх проявах життя.

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)