Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вісник Таврійської Фундації. Випуск 9
Вісник Таврійської фундації. Випуск 11
Анатолій Дунаєв. Жива любов, жива
Микола Каляка. Збуджені альманахом “Степ”
Микола Швидун. Батьківська криниця
Коломієць Н.А. Відлуння душі

Гейко С.О.

Яка вулиця веде до храму?

Гейко С. Яка вулиця веде до храму? // Маяк. - 1999. - 31 лип.

Гейко С. Яка вулиця веде до храму? // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 353-357.

Назви сучасних вулиць Берислава добре відомі. Проте, майже усі вони набули цих назв у 20-і роки, після укріплення більшовицької влади. Попередні ж назви забули вже й старожили.

Квартальний план за два тижня
Як обирали синів і дочок

Гейко С. Квартальний план за два тижня: Як обирали синів і дочок // Україна молода. 2002. - 28 берез.

Гейко С. Квартальний план за два тижня: Як обирали синів і дочок // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 335-338.

З наближенням чергових виборів мені здалося, що цікаво буде за­зирнути в історію часів СРСР. Для прикладу я взяв політичну “кухню” перших післявоєнних виборів до Верховної Ради тоді ще УРСР у Бериславському районі... Щойно відгриміла війна, стартувала четверта сталінська п’ятиріч­ка, набирала обертів відбудова народного гос­подарства.

І.Бабич, генерал-лейтенант
Засекречений генерал

Гейко С. Засекречений генерал // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 331-334.

Гейко С. Засекречений генерал // Маяк. - 2001. - 28 квіт.

Кілька десятиліть після закінчення Другої світової війни серед генералів — учасників бойових дій — виходців з Бериславщини, згадували єдиного у наших краях генерала З.П.Видригана. Однак, виявляється, був ще один генерал — наш земляк, ім’я якого довгий час замовчувалося з причин, що стануть зрозумілими нижче.

 

Персоналії: 
Трагедія євреїв Бериславщини

Гейко С. Трагедія євреїв Бериславщини // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 318-323.

Масове переселення євреїв на Херсонщину почалося у першій половині XIX ст. і заохочувалося царською владою, яка була занепокоєна скупченням великої кількості євреїв у містах імперії, до того ж безробітних. На середину XIX ст. Херсонщина стала найбільшим тереном півдня України, де осіли представники цього народу, засновуючи свої колонії. Царська влада намагалася залучити їх до землеробства (зде­більшого безуспішно). На території сучасної Бериславщини у 1835-41 рр. євреї — вихідці з Могилівської та Вітебської губерній — заснували дві колонії — Новоберислав та Львове. Чимало євреїв оселилося також у самому Бериславі, де одна з центральних вулиць, а саме 8-го Березня, певний час носила навіть назву Єврейська.

Початок українізації на Бериславщині

Гейко С. Початок українізації на Бериславщині // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 249-250.

Гейко С. Початок українізації на Бериславщині // Маяк. - 1996. - 3 жовт.

Перша половина 20-х років минулого століття ознаменувалася для СРСР не лишень відомою новою економічною політикою (НЕП), а й процесом так званої коренізації. Необхідність такої культурної політики визначили Х (березень 1921 р.) та ХІІ (квітень 1923 р.) з’їзди РКП(б). У документах останнього, зокрема, ставилася вимога забезпечити „вживання рідної мови в усіх державних органах і в усіх установах”, „розширити мережу всіх ступенів навчальних закладів і створити робфаки місцевими мовами”. В Україні цей процес дістав назву „українізація” і поширювався на усі державні, партійні, громадські установи та організації.

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)