Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Любов Єрьомічева. Пісня надії
Олег Олексюк. На крилах Просвіти
Ейсмонт Є.М. Юшка по-королівськи
Іван Ющук. Якщо ти українець
Анатолій Анастасьєв.Осінній дисонанс
Вишиванка. Число 1

Іванова Г.О.

«У кущах причаїлися роси...»; «Лишився останній крок...»
Іванова Г.О. // Вишиванка. Число 5. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 67-68.

* * *


У кущах причаїлися роси,
Захіхікали квіти нонетом.
Русонеба володарка осінь
Поцілується з лісом-брюнетом.
І потягне смолою та димом
Із прадавніх степів і земель.
Перевернуті тишком незримо
Зарум’яняться скирти осель.
В глибині пресинявого неба
Засвітився великий квадрат,
Перестигле цвітіння Денеба
Вже не сипле промінь променад.
І принишкну я разом зі світом,
Позіхну і розслаблю ноги.
Десь світанок очима закліпав,
Перемотаний осінню в тогу.
Чи не можна сказати Цефею,
Щоб мені він поправив плащ?
Поцілунок зірвати з Орфея
З допомогою ліри і пращ?
Як же добре, що осінь плине
Між людей, і дерев, і комет!
Ми сміємось, а в космосі лине,
Шевченкові

Іванова Г.О. // Вишиванка. Число 5. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 62-63.

Покласти квіти тобі на могилу –
Це те останнє, що я зроблю.
Тебе розіп’яли за Україну
Без страху смерті і без жалю.

Нещирість погляду, лукавість руху
Тебе спіткала в житті земнім.
Зажура тепла і сум розлуки
Лились у слові твоїх віршів.

Бриніла рима вустами кобзи,
Летіла правда на сіль доріг.
І ти в задумі стоїш у бронзі,
І світ схилився тобі до ніг.

Читаю серцем, клекоче розум,
Кипить свідомість – себе пізнай –
Невже це людям надано дозвіл
Трощити мову і нищити рай?!

Я бачу темну долоню Долі,
Яка підпасичем є в царів,
Вона націлилася на волю,
На волю люду і матерів.

На серце й душу, немов шуліка,
І водить оком несито-злим.

Персоналії: 
Геометрія любові; «Самотньо стискаю...»; Серце; «Густіє вечір. Вишні налилися...»
вірші

Геометрія любові

 

Рівнобедрена твоя фігура,

Що склада прямокутний трикутник,

Там стоїть, площина де похмура

Обіймає кути під руки.

Почуття наші круглі і голі,

А думки – то перлини прегарні,

Ми з тобою, як вектори в полі,

Мабуть вийшли колінеарні.

Якщо з погляду стереометрії

Будемо в мимобіжних площинах,

Де ніколи не перетнемось ми –

Я без тебе напевно загину.

Серця в нас – посмуговані сектори,

Там відомості лежать пластами,

Ми – стрічки на одному детекторі,

Ми – доріжки в одному кластері.

Ми, мабуть, паралельні сторони,

Ми з тобою – кути вертикальні,

Ми – круки, ми – ворoни і вoрони,

Вектори ми колінеарні.

Балада про сонце і місяць
Іванова Г. Балада про сонце і місяць // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літературно-науковий збірник. Випуск 9. — К.–Херсон: Просвіта, 2013. — С. 177.

Антологія одного вірша

Галина Іванова

Балада про сонце і місяць

У лісі глибокому, за морем далеким,
Де небо не синє, а біле,
Сторіччя тому,
над Дніпровими глеками
З нелюбим справляла весілля,
Біле небо лежало без пороху й подиху,
А село метушилось від щастя.
За багатого, та нелюбого
Віддавало мене Нещастя
Я і плакала, я і квилила,
Ледве чайки з собою не взяли.
Стала я тоді молитися хвилям,
Шоб вони мене хоч врятували:
“Ой ви хвилі холодні, ой ви хвилі Дніпрові!
Порятуйте мою ви душу!
Хоч і люба я, мабуть, тому Петрові,
Так мене ж Нелюбов задушить!”
І коли вже до мене ішов Петро,
Рушником перетятий весільним,
Мене щось так сильно обійняло


Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)