Флористичнi найменування вiд найдавнiших часiв широко використовувались як в уснiй народнiй творчостi, так i в лiтературi. Можемо зустрiти їх у найдавнiших мiфах, легендах, переказах, писемних пам’ятках.
Не одне поколiння митцiв зверталося до цього невичерпного джерела символiв та художнього багатства. Особливого поширення набуло використання рослинної символiки у творчостi поетiв ХХ — ХХI ст.
Паралельнiсть площин людського життя i предметного свiту флори “вважають найкращим поетичним стилем у всiх народiв, бо поетична природа слова криється в етномовнiй пам’ятi, а корiння його метафоризацiї — в глибинах нацiональної свiдомостi” [4, с.22].