Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вісник Таврійської фундації. Випуск 5
Анатолій Анастасьєв. В чарівному світі дитинства
Олексюк О.В. Поетика творів Миколи Братана
Микола Братан. Танго над лиманом
Іван Немченко. Військова хитрість

Нікітенко В.В.

Липова опіка
оповідання
Нікітенко В.В. // Вісник Таврійської фундації. Вип. 14. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 193-212.
Зоя була єдиною улюбленою донькою у своїх батьків. Вони – прості сільські люди, колгоспники. Батько – тракторист, мати – доярка. Дочка Зоя вдалася тихою, покірною, про таких кажуть, куди вітер дме, туди й хилиться. Не бідового характеру була дівчина, от її, бувало, й ображали інші діти. Здачі дати не могла. Плакала тільки, мамі жалілася, як була меншою, а як старша стала, терпіла сама. Коли стала дорослішою, деякі ровесниці глузували з неї через те, що не мала модного одягу, що й на танці приходила в сукні з райунівермагу. В ній годиться хіба грядку полоти або коло худоби поратися. У батьків не те, щоб не було грошей, просто не розбиралися вони в сучасній моді, та й не думали про те. Одежу собі й доньці справляли «в районі», куди завжди їздили скуплятися.

– …Ми сьогодні вшановуємо солдатських вдів, наших колгоспниць, які винесли на собі тягар війни і все, що було після неї…

Голова колгоспу Федір Сидорович зняв окуляри, важенним кулаком провів по повіках, і очі його стали великими й вологими. Тоді повідомив:

– Усе було, дорогенькі мої: і коровами стерні орали, і сіяли з рукава, борони тягали вручну, за мотузки впрягалися.

Ще довго говорив голова. Усю правду про їхнє життя. Він хороший чоловік, Федір Сидорович. Справедливий. У таборах сидів, воював.

Лебідки повертаються весною, або Жіночий штрафбат
оповідання
Нікітенко В. Лебідки повертаються весною, або Жіночий штрафбат: оповідання // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Вип. 12. — К.–Херсон: Просвіта, 2016. — С. 150-175.

Була ніч. У камері важко дихали: літня спека, переповненість. Хто спав – спав тривожно, постогнуючи або здригаючись усім тілом, хто не спав – лежав тихо, сумно думаючи свою гірку думу. Лише вночі ці в більшості своїй недобрі люди ставали людьми справжніми, з чутливими душами, з чистими помислами й переживаннями, з прагненнями до вільного буття, як у дитинстві вільного й щасливого. У темені й важкому дусі жевріли іскорки Божі в поглумлених, замулених душах, поточених іржею зневіри і зла. Зіна не спала. Вона не думала про свою подальшу долю, якось про це не думалося, та й що ти тут вигадаєш у цей непевний час? Само собою, як ото настирлива муха лізе, тичеться в обличчя, згадувалося те, що зовсім не хотілося згадувати – як і за що арештували.



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)