Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Іван Немченко. Шлях на Снігурівку
Олег Лиховид. Політичний компас виборця
Вісник Таврійської фундації. Випуск 12
Іван Немченко. Світло надії
Ігор Проценко. Цвіт вишні
Микола Швидун. Батьківська криниця

Кедровський В.І.

Останні зустрічі з Є. X. Чикаленком
Обриси минулого
деякі останні діячі-українофіли напередодні революції 1917 року

(закінчення; попередні розділи подані у 10-12 випусках)

 

ОСТАННІ ЗУСТРІЧІ З Є. X. ЧИКАЛЕНКОМ

 

Євген Чикаленко жив у Рабенштайні, в Австрії. Дуже бідував, заробляючи собі на життя. Тяжко працювала і його слаба здоров’ям дружина, щоб хоч сяк-так прогодувати себе і чоловіка бараболею, щоб лише не померти з голоду.

Персоналії: 

Народився він у родині козацьких нащадків, в якій жило ще багато оповідань і леґенд про славне Військо Запорозьке, зокрема про вільні запорозькі землі, розшматовані поміж різними московськими та українськими багатіями.

Село Дудчина, де народився й виріс не лише Парфеній Григорович, але й увесь його рід, стояло на березі Дніпра, межуючи з великим селом Грушівкою, землі якого знаходилися у володінні якогось великого князя, що ніколи там не бував і навіть не бачив свого величезного маєтку.

Персоналії: 
Капітан Лев Мацієвич
(13. І. 1877 – 7. X. 1940)

Кедровський В. Капітан Лев Мацієвич // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Вип. 12. — К.–Херсон: Просвіта, 2016. — С. 113-121.

Кедровський В. Обриси минулого: Деякі останні діячі-українофіли напередодні революції 1917 року. – Нью-Йорк – Джерзі Ситі: Свобода, 1966.

Тепер, коли так багато говорять і пишуть про значення авіяції, у мене перед очима часто встає постать найкращого свого часу в Росії летуна-авіятора, Лева Мацієвича, а в пам’яті пробуджується спогад про зустріч з ним, коли переїздом з Петербургу до Севастополя загостив він до Херсону, де перебував кілька днів у домі голови Старої Української Громади, Андрія Михайловича Грабенка (Конощенка).

Одного дня в 1908 році син Грабенка, Олександер, запросив до себе кількох нас, молодших своїх товаришів, щоб познайомити з дуже цікавою особою.

Грабенки хотіли нас, молодих хлопців, познайомити з цим українцем, який говорив: “Коли хочеш прислужитися рідному народові, то повинен набути найширшу освіту і стати до праці там, де зможеш набрати найбільшого досвіду”.

Персоналії: 
Олександер Антонович Кошиць
(12.9.1875 – 21.9.1944)

Кедровський В. Олександер Антонович Кошиць // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Вип. 12. — К.–Херсон: Просвіта, 2016. — С. 98-113.

Обриси минулого

Деякі останні діячі-українофіли напередодні революції 1917 року

 

(Продовження. Початкові розділи –  у десятому та одинадцятому випусках)

 

ОЛЕКСАНДЕР АНТОНОВИЧ КОШИЦЬ

(12.9.1875 – 21.9.1944)

 

Перший раз я побачив О. Кошиця як дириґента хору в Києві в січні 1918 року, коли він розучував пісенний репертуар, з яким мав виїхати у світову подорож на чолі Української Республіканської Капелі. Проби хору відбувалися у великій залі, не пам’ятаю тепер, де саме. Я зайшов у залю й сів так, щоб не звертати на себе уваги.

Персоналії: 
Петро Карманський
(29.V.1878 — 14.ІV.1956)

Кедровський В. Петро Карманський // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 188-195.

Кедровський В. Петро Карманський // Кедровський В. Обриси минулого: Деякі останні діячі-українофіли напередодні революції 1917 року. – Нью-Йорк – Джерзі Ситі: Свобода, 1966.

Уперше зустрівся я з Петром Карманським, як він уже був відомим поетом і письменником. Це було в 1918 році, коли Херсонське Губерніяльне Земство влаштовувало чергові загальноосвітні курси для вчителів початкових шкіл. Тоді запрошено Карманського прочитати ряд лекцій з української літератури. Я стояв близько до організації курсів, і, як пам’ятаю, Карманського запросили на пропозицію Миколи Чернявського.

У 1921 році, коли я жив у Бадені біля Відня, Карманський відвідав мене, вертаючись з Бразилії. До Галичини, яка була окупована поляками, він не міг їхати. Я дав йому притулок у своїй хаті, поки він знайшов собі постійне приміщення.

Персоналії: 

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)