Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вишиванка. Число 4
Микола Василенко. Сердце - не камень
Наталя Коломієць. Дорога до себе
Валентин Плаксєєв. Лети, моя пісне, лебідкою!
Анатолій Дунаєв. Жива любов, жива
Основні дати подій із життя Б.Хмельницького
Додаток

(див. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький: Хроніка життя та діяльності. - К.: Наук. думка, 1994)

Близько 1595, 27 грудня - народився Богдан Зиновій Хмельницький.

1620, 9-10 вересня - брав участь у битві при Цецорі з турецько-татарською армією, у якій загинув його батько, а сам потрапив по 1622 рік до турецької неволі, викупила мати.

1630 - Брав участь у козацькому повстанні під проводом Тараса Федоровича (Трясила).

1637 - Богдан Хмельницький брав участь у козацькому повстанні під проводом Павла Михновича Бута (Павлюка), у тому числі 6-го грудня у битві під Кумейками. Писар Війська Запорозького.

1638, весна - Б.Хмельницький брав участь у козацько-селянському повстанні під проводом Я.Остряниці, Дмитра Гуні та Скидана.

1638, березень-квітень - Варшава. Сейм скасував козацьке самоврядування, число реєстрових обмежено до 6 тис.

1638, 8 травня - Битва загонів Остряниці з польським військом С.Потоцького під Лубнами.

1638, червень - Битва повстанців з поляками під Жовнином.

Переселення частини козаків та селян на чолі з Острянином в Слобідську Україну (заснування ними м. Чугуєва.)

30 серпня - Богдан Хмельницький брав участь у козацькій раді в Києві, де його обрано до складу посольства до короля Польщі.

1639, вересень - у складі нового козацького посольства вирушив до Варшави.

18 жовтня-15 листопада - брав участь у сеймі у питанні поступок козацтву. Король прийняв козацьке посольство.

1644, Жовтень - Б.Хмельницький веде переговори у Варшаві з французьким послом щодо умов найму козаків.

1645, квітень - у Франції укладає угоду про наймання 2600 козаків.

1646, березень - Богдан Хмельницький у складі посольства їде до Варшави.

10-го квітня - таємна зустріч козаків з королем Польщі Владиславом IV, який обіцяв збільшити реєстр козацького війська до 12-20 тис.

1646, жовтень - Можливо Хмельницький брав участь з козаками у битві під Дюнкерком.

1647, травень-червень - Таємна зустріч Б.Хмельницького з королем, під час якої Владислав IV пообіцяв заборонити вищим урядникам кривдити козаків і підтримав підготовку козаками морського походу.

Серпень-вересень - зустріч Б.Хмельницького з канцлером Речі Посполитої, який вручив йому гетьманські клейноди для організації морського походу.

Вересень-жовтень - таємні наради козаків під проводом Б.Хмельницького з питань щодо організації повстання.

Листопад - Чигиринський осавул Р.Пешта доніс на Хмельницького, і чигиринського сотника заарештували. Р.Пешта вигнав родину Б.Хмельницького з Чигирина.

Грудень - За допомогою друзів звільнився з ув'язнення і втік з невеличким загоном козаків і сином Тимофієм на Запоріжжя.

1648, січень - Вирядив посольство Книша до кримського хана. Іслам-Гірея (не до царя "єдінокровного і православного" Московії!) з проханням надати допомогу в боротьбі з Польщею.

1648, 25 січня - Повстання козаків на Запорожжі. Обрання гетьманом Богдана Хмельницького. Початок Визвольної війни руського (українського) народу за незалежність і створення національної держави.

1648, лютий - Укладання Б.Хмельницьким союзного договору з кримським ханом.

березень - відбулися переговори з послами М.Потоцького про умови припинення боротьби. Козацька рада відхилила пропозицію коронного гетьмана Речі Посполитої.

19 квітня - польські підрозділи дісталися до Жовтих Вод.

1648, 5-6 травня - Перемога Б.Хмельницького над поляками з С.Потоцьким під Жовтими Водами.

1648, 16 травня - Розгром польської армії козацько-татарським військом у Гороховій Діброві поблизу Корсуня.

18-20 травня - Б.Хмельницький передав коронному гетьману М.Потоцькому вимоги Війська Запорозького, щодо відновлення козацьких вольностей і автономії держави Русь.

8-го червня - лист до царя Московії Олексія Михайловича з пропозицією зайняти польський трон; обіцяв надати військову допомогу.

20-ті числа травня - Універсали гетьмана до населення Русі-України з закликами підійматися на боротьбу.

1648, 6-7 червня - Б.Хмельницький зустрівся у Мошнах із затриманим гінцем севських воєвод Климовим, який віз листи до А.Кисіля. Під час розмови повідомив його про бажання отримати допомогу від Московії для боротьби проти Польщі.

1648, червень - Лівобережна Україна. Звільнення Стародуба, Новгород-Сіверського, Борзни, Чернігова.

- Б.Хмельницький розробляє і впроваджує військовий статут "Про устрій війська Запорізького".

20 червня - лист Б.Хмельницького до хотимського воєводи С. Волховського про своє невдоволення наміром Московії надати допомогу Польщі. Канцлер Польщі Є.Оссолінський запросив воєнної допомоги у Франції.

1648,11 липня - лист до воєводи Плещєєва з осудженням наміру Московії допомагати Польщі й пропозицією уряду Московії розпочати наступ на Польщу і оволодіти королівським троном.

24 липня - лист до Н.Плещеєва про намір підтримувати дружні відносини з Московією.

1648, 16-18 липня - Розгром польського війська козацькими полками Максима Кривоноса, під м. Старокостянтиновом.

29 липня - лист до воєводи С.Болховського з повідомленням, що не вірить у щирість польської сторони у переговорах, із проханням до уряду Московії надати допомогу у боротьбі з Польщею. 1648,

липень-серпень - Звільнення територій Чернігівського, Київського, Брацлавського, Подільського (без Кам'янця) та частини Волинського воєводств.

1648, 13 вересня - Розгром армією Б.Хмельницького 80-90 - тисячного польського війська під Пилявцями.

1648, 21 вересня - Козацькі полки взяли фортецю Кодак на Запоріжжі.

2-го жовтня - лист Б.Хмельницького до магістрату Львова з вимогою виплатити контрибуцію й видати жидів (які організували активний і тривалий продаж українців у рабство, розвідка Б.Хмельницького перехопила гінця з відповідною інформацією).

Львів заплатив викуп у сумі близько 0,5-0,6 мільйона злотих.

25 жовтня - прибув посланець від королевича Яна ІІ Казиміра з обіцянкою в разі обрання королем укласти з Військом Запорозьким мир і підтвердити його привілеї (?).

27 жовтня - Лист Богдана Хмельницького до міщан Замостя з пропозицією розпочати переговори і висловленням побажання бачити на польському троні Яна Казимира.

1648, 7 листопада - польський сейм обрав королем Яна II Казимира.

8-го листопада - мешканці Замостя дали викуп 20 тис. злотих Війську Запорізькому.

18 листопада - Б.Хмельницький відправив посольство до турецького султана з повідомленням про звільнення земель Русі-України з-під влади Польщі і проханням у разі потреби надати допомогу Війську Запорозькому.

1-го грудня - лист короля про "пробачення" Війську Запорозькому і обіцянкою відмінити унію, зберегти давні вольності.

2-го грудня - універсал Яна ІІ Казимира до панів і шляхти про укладення миру і застереженням не карати підданих за участь у повстанні. Універсал короля до мешканців Руського (Українського) воєводства з наказом припинити заколоти і виконувати "звичайне підданство" панам.

11 грудня - лист Яна ІІ Казимира до Богдана Хмельницького з вимогою розіслати суворі накази загонам повстанців в Русі і Білорусі, щоб розійшлися по домівках.

17 грудня - Б.Хмельницький прибув до Києва, де міщани і духовенство влаштували йому урочисту зустріч як визволителю Русі "від лядської неволі".

1649, 1-го січня - лист до трансільванського володаря щодо обміну посольствами й інформацією.

11 лютого - Б.Хмельницький відвідав голову польської комісії А.Кисіля з переговорів про укладання мирного договору і під час розмови заявив про свій намір відірвати "від ляхів всю Русь-Україну".

12 лютого - прийняв посланців від А.Кисіля з проханням продовжити переговори.

13 лютого - на переговорах з комісарами Богдан Хмельницький повідомив про свій намір звільнити від польського панування всі етнічноруські (українські) землі.

15 лютого - укладене перемир'я з Польщею.

Лютий - прибуло турецьке посольство з повідомленням про згоду Порти допомогти Війську Запорозькому. Вислав козаків у всі кінці земель під Польщею (й Литву) для організації повстань проти панування шляхти.

19 квітня - відбулася зустріч з московським посольством Г.Унковського, під час якої Б.Хмельницький просив допомоги від Московії проти Польщі і заявив про свій намір домогтися повної незалежності Русі-України в її етнографічних межах.

Початок березня - бої козаків і повстанців Подільського полку І.Федоровича з польською армією (6-8 тис. жовнірів).

29 квітня - Ян ІІ Казимир видав першу і другу пропозицію шляхті з розпорядженням готуватися до походу проти Русі (Козацької держави).

Травень - Б.Хмельницький збирає армію і домовляється з сусідами про допомогу у війні проти Польщі.

1649, 21 липня - українське військо зазнало поразки у бою з литовцями під Лоєвим (Бєларусь).

28 липня - польський уряд оголосив нагороду за голову Гетьмана Русі Б.Хмельницького.

5 серпня - українсько-татарська армія атакувала польське військо з Яном ІІ Казиміром і завдала йому нищівної поразки під Зборовом.

6 серпня - підкуплені поляками татари зрадили.

9 серпня - Б.Хмельницький присягнув королю на вкрай невигідних умовах Зборівського договору.

Друга половина серпня - зустрівся з послом Московії П.Литвиновим і висловив невдоволення відмовою Московії надати йому військову допомогу.

10 вересня - аудієнція путивльським воєводам, під час якої назвав їх "лазутчиками" і висловив різке невдоволення політикою Московії стосовно Козацької держави.

22 листопада - прийняв послів Московії і під час переговорів дорікнув за відмову Москви надати Війську Запорозькому допомогу проти Польщі.

1649, листопад - За розпорядженням гетьмана в Козацькій державі почалося карбування власної монети (?).

1650, січень - Польський сейм затвердив Зборівський договір.

Король підтвердив привілей, виданий Війську Запорізькому під Зборовом. Король видав митрополиту Київському С.Косову "Апробацію (схвалення) сеймову прав і вольностей релігії грецької народу руському".

Березень - Лист короля до гетьмана з розпорядженням готуватися до можливого походу проти Московії.

7 квітня - Лист від А.Кисіля (українця за походженням) з намаганням схилити Б.Хмельницького до підтримки антимосковської політики польського уряду.

12 квітня - Одержав листа від короля, в якому той схиляв гетьмана до ворожих дій проти Московії.

Серпень - відрядив посольство до Крим-Гірея, щоб переконати його у необхідності відмовитися від походу на Московію.

15 жовтня - Дав аудієнцію послам Московії, під час якої порушив питання про надання Московією допомоги Війську Запорізькому.

18 жовтня - прибув королівський посол Воронич. Під час переговорів гетьман порушив питання про передачу йому тієї "частини Русі", що ще перебувала в складі Польщі і поставив вимогу ліквідації унії.

9 листопада - Гетьман прийняв московського архидиякона і під час розмови порушив питання про надання Московією військової допомоги проти Польщі.

11 листопада - лист до царя з домаганням від московського уряду чіткої відповіді з питання прийняття Війська Запорізького під протекцію Московії.

1650, грудень - лист від турецького султана з повідомленням про те, що Порта прийняла його з Військом Запорізьким під свою протекцію.

1651, початок січня - Б.Хмельницький відправив посольство полковника Михайла Суличича до Москви з проханням проводити дружню політику відносно Русі-України і не надавати допомоги Польщі.

1-10 березня - облога польським військом козаків і міщан з полковником І.Богуном у Вінницькому монастирі.

З'явився московський посол Лопухін з листом царя, що засвідчував дружню позицію Московії стосовно Русі-України.

1651, 18 червня - Початок Берестейської битви. Невдача поляків.

19 червня - переговори короля з ханом.

20 червня - вирішальний день битви, під час якої Іслам-Гірей знову зрадив і залишив поле бою.Українська армія відступила.

Кінець червня - литовська армія вторглася на Чернігівщину.

20 червня - 2 липня - Іслам-Гірей тримав Б.Хмельницького і І.Виговського у полоні.

6 липня - Б.Хмельницький зібрав раду старшини, яка вирішила зайнятися організацією оборони Козацької держави.

24 липня - литовське військо розпочало наступ на Київ і зайняло його.

3 серпня - козаки розгромили 7 ворожих хоругв під Таборівкою.

Середина серпня - Б.Хмельницький відправив посольство до Москви для ведення переговорів про прийняття царської протекції.

1652, початок січня - наказав козакам бути готовими відбити можливий напад польських підрозділів.

10-11 квітня - повернулося з Москви посольство І.Іскри з повідомленням, що уряд Московії не надасть військової допомоги проти Польщі.

22 травня - почалася битва українсько-татарського війська з 20-тисячною польською армією М.Калиновського під Батогом.

23 травня - Б.Хмельницький прибув під Батіг і розгромив поляків.

Кінець травня - Доручив полковнику Остапу Гоголю звільнити Подільське воєводство від польської шляхти. Розростання антифеодальної і визвольної боротьби на території Козацької України.

20-ті числа вересня - Гетьман зустрівся з грецьким митрополитом Гавриїлом, що їхав до Москви, якому висловив невдоволення позицією Московії щодо ненадання допомоги в боротьбі з Польщею.

1653, 6 січня - Гетьман скликав у Чигирині старшинську раду, що висловилася проти замирення з Польщею, за проведення мобілізації козацьких полків.

Лютий, перша половина - лист до короля з повідомленням, що Військо Запорізьке просило Олексія Михайловича стати посередником у переговорах з Польщею.

Лютий, друга половина - польські підрозділи вторглися на Брацлавщину.

23 березня - лист до Олексія Михайловича про наступ польського війська і з проханням надати допомогу.

Березень, друга половина - Проведено мобілізацію української армії. Гетьман відправив посольство до хана з проханням надати допомогу.

Початок квітня - польське військо після поразки під Монастирищем відступило з Брацлавщини. Турецький уряд ухвалив надати допомогу Козацькій державі. Б.Хмельницький заборонив татарським мурзам, які прибули на допомогу, грабувати міста і села, брати ясир.

21 квітня - Тиміш Хмельницький (син) розбив під Яссами військо молдавського господаря С.Георгіце.

12 травня - переговори українського посольства з московським урядом, який відхилив пропозиції Русі-України.

Середина травня - до гетьмана прибув турецький посол Магомет-ага з пропозицією прийняти підданство Порти і привіз із собою булаву, бунчук, шаблю і кафтан. На допомогу Хмельницькому з'явилися біля 15 тисяч татар.

17 травня - син Тиміш зазнав поразки від валашсько-трансільванського війська при Торговіште.

Друга половина травня - Гетьман скликав раду для обговорення пропозиції турецького уряду, яка була відхилена.

Кінець травня - Наказав органам місцевої влади ловити підпалювачів міст.

31 травня - Д'єрдь ІІ Ракоці прийняв пропозицію Польщі про спільні військові дії проти України.

3 червня - Гетьман прийняв посланців московських путивльських воєвод і повідомив, що в скрутній ситуації доведеться прийнять турецький протекторат.

Початок червня - Гетьман вимагав від татарських мурз звільнити ясир, набраний на Поділлі. Розпорядився, щоб козаки відбили ясир. Дізнався про поразку війська сина Т.Хмельницького. Викрито змову серед старшини і козаків проти гетьмана.

13 червня - Гетьман скликав старшинську раду під Меджибожем, яка вирішила послати посольство для переговорів з королем про укладення миру на основі Зборівського договору. Тиміш Хмельницький повернуся з молдавського походу додому в Смілу.

4 липня - Чигирин. Прийняв посольство Московії і довідався про небажання уряду Московії поривати з Польщею і надати допомогу Війську Запорізькому.

Липень, початок - Вислав посольство до Д'єрдя ІІ Ракоці з пропозицією відновити дружбу і не надавати допомоги ворогам.

10 липня - Прийняв московського посла Ладижинського, який привіз грамоту про згоду прийняти Русь під протекцію Московії.

12 липня - Молдавський господар С. Георгіце звернувся до польського короля з проханням надати допомогу у боротьбі проти Б.Хмельницького, "порушника спокою усіх націй".

Липень, середина - Гетьман відправив до хана посольство з повідомленням, що король вирушив проти козаків і з проханням прибути на допомогу.

Липень, кінець - король наказав послати на допомогу С.Георгіце 5- 6 тисяч жовнірів.

Серпень, початок - Іслам-Гірей розпорядився відпустити захоплених у полон українців. Турецький уряд затвердив на престолі молдавським господарем С. Георгіце і дав розпорядження попередити Б.Хмельницького не підтримувати В.Лупу і не втручатися до молдавських справ.

- Б.Хмельницький направив сина Тимофія на чолі 8 тисяч козаків до Молдавії для відновлення на престолі В.Лупу.

- Лист Богдана до С. Потоцького з проханням сприяти укладенню миру на основі Зборівського договору.

- З'явилося посольство від турецького уряду з пропозицією прийняти протекторат Порти.

- Лист до короля з проханням укласти мир.

9 серпня - Лист до царя зі згодою на протекцію Московії і з проханням надати військову допомогу.

10 серпня - Угорсько-валасько-молдавська армія розпочала облогу козаків у Сучаві.

15 серпня - 40-тисячна польська армія очолювана королем, вирушила з-під Львова до Галича.

1653, 17 серпня - Б. Хмельницький прийняв московського посла, повідомив про початок воєнних дій з Польщею і передав листа царю з проханням надіслати військову допомогу проти Польщі.

1653, 18 серпня - на допомогу гетьману прибули татарські мурзи.

19 серпня - Б.Хмельницький виступив з військом у похід. Одержав листа від сина Тимофія з проханням надати допомогу. Послав посольство до хана з проханням надати допомогу обложеному у Сучаві Тимофію. Універсали козакам з наказом прибувати до війська.

29 серпня - лист до короля з пропозицією розпочати переговори.

Серпень, кінець - лист до сина з проханням триматися, бо тепер не має можливості надіслати допомогу.

Вересень, початок - скликана у Бірках розширена старшинська рада відхилила прийняття протекції Польщі чи Порти.

2 вересня - смертельно поранено сина Тимофія у Сучаві. Останній лист Тимофія до батька з повідомленням про поранення і проханням надіслати допомогу.

- Б.Хмельницький послав до Москви чигиринського отамана Лавріна Капусту з проханням надати допомогу і з засвідченням готовності в разі необхідності прийняти протекцію Туреччини.

1653,7 вересня - польська армія прибула до Кам'янця-Подільського. Помер син Тимофій Хмельницький.

10 вересня - Іслам-Гірей виступив на допомогу гетьману. Хан вислав на допомогу Тимофію Хмельницькому 12 тисяч татар.

13 вересня - цар послав посольство в Україну, яке на випадок початку воєнних дій Польщі з Україною і наміру Б. Хмельницького прийняти турецький протекторат мало повідомити гетьмана, що цар бере під свою руку Військо Запорозьке.

21 вересня - Б.Хмельницький наказав війську виступити на допомогу сину. У с.Зелене король довідався про прибуття на допомогу Б.Хмельницькому Кази-Гірея і наближення хана, скликав раду, яка ухвалила відступити.

22 вересня - Б.Хмельницький з війська виступив на допомогу сину.

29 вересня - козацьке військо в Сучаві уклало перемир'я з ворогом, яке передбачало вільний вихід козаків зі зброєю в руках в Україну.

Богдан отримав листа від сина Тимофія про його поранення. Хан об'єднався з гетьманом.

- Одержав ультиматум польського уряду: відіслати татар назад, залишитися в Чигирині і готувати продовольство для польської армії.

- Б.Хмельницький та Іслам-Гірей підтверджують договір про воєнно-політичний союз.

1-го жовтня земський собор у Москві ухвалив рішення про взяття під царську руку Війська Запорозького.

Жовтень, початок - козаки залишили Сучаву і з тілом Тимофія Хмельницького вирушили зі зброєю додому.

7-9 жовтня - Б.Хмельницький прибув до Степанівни на Брацлавщині, де довідався про смерть сина. Наказав Павлу Яненку відвезти тіло Тимофія до Чигирина і не ховати до його повернення з походу. Розпустив по домівках козаків, які повернулися з-під Сучави.

8-10 жовтня - Універсал мешканцям Козацької держави про заборону продавати москвинам коней, зброю і боєприпаси...

Універсал про масову мобілізацію чоловіків до війська.

1653, 11 жовтня - почалися сутички підрозділів козацько-татарського війська з польськими.Універсал мешканцям Поділля, щоб ховалися до міст від татар, бо можливе повернення їх до Криму.

20-ті числа - Гетьман з 30-40-тисячним військом прибув до Бара.

Жовтень, друга половина - Викрито змову проти гетьмана у війську.

- Універсал козакам України прибувати до війська.

- Завершення оточення польського війська під Жванцем.

Листопад, початок - прибув Л. Капуста з грамотою царя про рішення Земського собору. Відправив Л.Капусту до московських послів з листом та усним повідомленням таємно прибути до табору.

Наказ Л.Капусті схопити і стратити полковника М.Федоровича, який розпочав підготовку змови проти гетьмана і привласнив майно сина Тимофія Хмельницького.

8-го листопада - Наказав козакам і міщанам не впускати татар до міст.

10-го листопада - залишив з військом Бар, подався до Гусятина. Розпорядився полковникам повідомити мешканців полків, що татари можуть повернутися назад.

- У польському таборі відбувся виступ ланових жовнірів, більшості яких вдалося вирватися звідти і податися додому.

17 листопада - почалися переговори хана з королем про замирення.

20-ті числа - універсали до мешканців України щоб береглися татар.

Листопад, кінець - катастрофічне становище обложеної польської армії. Король Ян ІІ Казимир запропонував гетьману взяти участь у переговорах.

3-го грудня - розпочалися переговори між королем і ханом, в яких Русь-Україна не брала участі.

5-го грудня - Укладено усну Кам'янецьку угоду між королем і ханом про припинення воєнних дій, виплату хану споминків, право татар брати ясир на західних землях Русі-України, залишення козаків "при давніх вольностях" відповідно до Зборівського договору.

6 грудня - гетьман послав І.Виговського до хана довідатися про зміст укладеної угоди. Скликав старшинську раду, на якій повідомив про рішення Земського собору, прибуття посольства Московії та зміст Кам'янецької угоди.

13-14 грудня - послав сотника до хана з попередженням, що вжито заходів проти можливих грабежів татар.

16-17 грудня - розпустив армію, наказавши старшині прибувати до Переяслава.

21-го грудня - лист до московського посольства В.Бутурліна із запрошенням їхати до Переяслава.

30-го грудня - відбулися похорони у Суботові сина гетьмана Тимофія Хмельницького.

1654, 6-го січня - Б.Хмельницький прибув до Переяслава.

7-го січня - гетьман видав універсал старшині про необхідність готуватися до відбиття можливого нападу ворога.

- універсал про заборону виробляти горілку в Києві.

1654, 8-го січня - провів таємну раду зі старшиною, що ухвалила рішення прийняти протекторат Московії.

- Виник конфлікт між гетьманом зі старшиною і В.Бутурліним з приводу відмови московського посольства присягнути "за государя царя", що не порушуватимуться козацькі вольності, а Козацька Україна не буде уступлена Речі Посполитій.

- Гетьман скликав нову раду, яка після тривалих вагань все ж вирішила присягнути царю. В.Бутурлін вручив гетьманські клейноди Б. Хмельницькому.

16-17 січня - лист від Кара-мурзи з вибаченням, що татари залишили його під час війни.

17 лютого - лист до царя про відправлення до Москви посольства для завершення переговорів про умови прийняття протекції Московії.

18 лютого - Ян ІІ Казимир звернувся з універсалом до населення Козацької держави, переконуючи їх у доцільності залишитися вірними польській короні. Польський уряд наказав розпочати наступ на Брацлавщину, а литовському гетьману Я. Радзивіллу - на південь Білорусії.

21 березня - лист до українського посольства С.Богдановича-Зарудного і П.Тетері з наказом добиватися від уряду Московії затвердження прав Війська Запорозького і не допустити "безправия посполитству".

Наказав послу до Москви Ф. Гаркуші домагатися від царя підтвердження прав Війська Запорозького і повідомити про початок воєнних дій проти Польщі.

27 березня - українське посольство в Москві одержало неприйняті царизмом 23 статті Б.Хмельницького, які б закріплювали незалежність України, та ще так звані "березневі статті Москви", спрямовані на возз'єднання двох народів.

29 березня - гетьман послав до хана посольство з листами про бажання зберегти союз з Кримом.

Квітень, середина - гетьман відправив до Іслам-Гірея посла К.Сидоренка з повідомленням про наступ поляків і проханням допомоги.

28-го квітня - Хан послав до гетьмана посла А.Кегіто домагатися розриву Переяславської угоди з Московією, погрожуючи розпочати проти Русі-України разом з Польщею воєнні дії.

12 травня - гетьман дав аудієнцію послу Московії Т. Перфільєву, через якого звернувся до царя з проханням надіслати негайну військову допомогу.

Травень, середина - до Б.Хмельницького прибув посол царя Т.Спасителєв з розпорядженням направити козацькі полки до Білорусії на допомогу військам Московії.

Травень, кінець - Польські і татарські підрозділи вдерлися на територію України.

Червень, після 20-го - до гетьмана прибув посол шведської королеви Кристини для встановлення дружніх відносин і пропозицією союзу проти Речі Посполитої.

1654, 4 липня - лист до царя з проханням повернути захоплені у Видубецького монастиря землі.

Липень, середина - Польське військо вдерлося у західні райони Брацлавщини.

1654, 16-17 липня - прибуло посольство від нового валахського воєводи К.Щербана.

8-9 серпня - відправив посольство до Криму з листами до нової влади і верхівки, схиляючи її до укладення договору з Україною і розриву стосунків з Польщею.

17 жовтня - 30-тисячна польська армія виступила у похід проти України.

24 жовтня - відправив посольство до царя, повідомляючи про загрозу нападу на Україну і прохаючи надіслати на допомогу 15-20-тисячне військо, завдавши одночасно удар через територію Білорусії до Польщі.

4 листопада - прибуло посольство Московії з повідомленням про успіхи в боротьбі з Литвою і що армія вирушить на допомогу в Україну весною (?!) 1655-го р.

10 листопада - лист до царя з вітанням з приводу захоплення Смоленська і проханням швидше надіслати допомогу.

Листопад, середина - польська армія в районі Царгорода вдерлася на територію Козацької України.

17 листопада - лист гетьмана до В.Шереметєва з проханням прибути на допомогу оскільки почалися бої.

18 листопада - лист до В.Шереметєва про наступ ворогів і з проханням прибути на допомогу.

19 листопада - героїчний захист козаками, опришками і міщанами Буші, які загинули, але не здалися на поталу жовнірам.

21 листопада - лист гетьмана до царя про наступ польського війська і проханням надіслати допомогу.

28 листопада - Бої козаків і міщан Брацлава з поляками.

2 -го грудня - В.Шереметьєв послав на допомогу Б.Хмельницькому 4 тисячне військо на чолі з Ф.В.Бутурліним.

7 грудня - лист до Бутурліна пришвидшити похід.

9 грудня - поляки зайняли Брацлав.

27 грудня - на допомогу полякам прибули 30 тисяч татар.

27-29 грудня - героїчна оборона козаками і міщанами Домівки - польські жовніри знищили близько 20 тисяч мешканців Брацлавщини

1655, 6 січня - Гетьман прийняв послів Московії і висловив невдоволення суперечливими розпорядженнями уряду Московії, а також повільністю дій В.Шереметєва.

15 січня - польсько-татарська армія підійшла до Умані.

19 січня - почалася битва під Охматовим. Оточення українсько-московського війська.

20 січня - переговори Хмельницького з татарами, які погодилися залишити свої позиції під Охматовим.

21 січня - прорив оточення і прибуття війська до Букова; рухаючись до Торчиці, Хмельницький розпустив козацькі полки.

10-12 лютого на допомогу полякам прибуло 40 тис. татар, які здійснили невдалі спроби захопити Торговицю і Умань.

22 лютого - лист до царя з проханням надати допомогу.

1655, Лютий-березень - татари і поляки спустошили Брацлавщину зруйновано 270 поселень, взято ясир близько 200 тис. людей. Лист до царя про плани Польщі і з проханням надати допомогу.

21 березня - лист до В.Шереметєва про бої з поляками і татарами і з пропозицією організувати спільний похід донців і калмиків проти Криму.

24 березня - прибув посол з листами від великого візира та сілістрійського паші.

Кінець березеня - прибув посланець від Карачбея з листами від нього, хана, калги- і нурадин-султанів: розірвати з Росією і відновити союз з Кримом. Послав на Брацлавщину полки І.Богуна та М.Зеленського для звільнення її території від поляків. Направив послів до хана з вимогою не чинити нападів на українські землі.

2 квітня - лист до царя з пропозицією домагатися створення антипольської коаліції.

- розпорядження гетьмана полкам збиратися під Корсунем.

24 квітня - король Польщі Ян ІІ Казимир звернувся до Війська Запорозького, обіцяючи, за умови повернення у його підданство, надати козакам шляхетство, а селян і міщан звільнити від панщини і перевести на виплату чиншу.

Квітень, друга половина - відправив послів до Стамбула зі скаргою на напад татар і проханням прийняти Війсьо Запорозьке під "протекцію".

- Універсал Гетьмана панам Московії Афіногену та Івану Небольсиним з Брянська про повернення їх підданих, які переселилися на Україну.

- Поширилася епідемія чуми в Козацькій Русі.

- Гетьман розпорядився черкаському полковнику розпочати будівництво мосту через Дніпро.

- Уряд Московії наказав князю Ф.М.Одоєвському організувати силами солдат, донців і калмиків похід на Крим.

Травень, перша половина - Розпочав роботу польський сейм, який ухвалив рішення про скликання посполитого рушення і створення комісії для переговорів з Руссю-Україною.

- на прийомі у Стамбулі посольству Русі-України повідомили про згоду Порти взяти під свою протекцію і послати ханові наказ не підтримувати Польщу.

Травень, середина - прибув посол Швеції з повідомленням про її готовність вступити у війну з Річчу Посполитою.

18 травня - відправив до Швеції посольство з проханням розпочати наступ на Польщу.

- Вирушив з Чигирина до Білої Церкви, де мав намір об'єднатися з військом боярина Бутурліна.

28 травня - наказав І.Золотаренку вирушити проти основних сил ворога на території Білорусі і розгромити їх.

2 червня у Богуславі дізнався про наближення армії Московії до Києва.

10 червня - прибув до Києва для зустрічі московитів.

13 червня - під час зустрічі з В.В.Бутурліним з'ясував план воєнної кампанії проти Польщі.

1655, 23 червня - лист царя з поясненнями причин, чому не пропустив посольство Хмельницького до Швеції.

8 липня - Швеція розпочала війну проти Польщі.

15 липня - відправив посольство до правителів Молдавії і Валахії з підтвердженням бажання зберігати дружні відносини з ними.

Липень - Бранденбурзький курфюрст Фрідріх Вільгельм розробляє план встановлення політичних відносин з Руссю-Україною.

Липень-серпень - успішно діяли донці і запорожці проти Кримського ханства.

24 серпня - відбулося укладення угоди зі Швецією, що передбачала входження західноукраїнського регіону до складу Української Козацької Республіки.

- Хмельницький зняв облогу Кам'янця і вирушив до Львова.

- в Умані з'явилися посли від турецького султана і сілістрійського паші домагатися від гетьмана присяги вірності Порті.

26 серпня - Хмельницький зайняв Скалу-Подільську.

1655, 29 серпня - Варшава здалася шведам.

- виникли суперечності з Бутурліним через його жорстоке ставлення до населення західноукраїнських земель.

1 вересня - українсько-московське військо зайняло Ягельницю.

2 вересня - Магомет-Гірей з ордою вирушив на допомогу Польщі.

5 вересня - українсько-московське військо зайняло Чортків.

16 вересня - Б.Хмельницький зупинився неподалік Львова.

19 вересня - українсько-московські полки розгромили під Городком коронну армію С.Потоцького.

25 вересня - лист до магістрату Львова з третьою вимогою здати місто. Сильний гарматний обстріл міста.

- Відправлено 7-8-тис. корпус для опанування Західної Галичини.

29 вересня - лист від магістрату з відмовою присягати Московії.

7 жовтня - загибель під стінами Старого Бихова (Білорусь) наказного гетьмана І.Золотаренка.

10 жовтня - лист до львів'ян про заняття шведами Кракова та намір гетьмана об'єднати усі етнічно українські землі.

18 жовтня - до гетьмана прибув посол від короля Польщі, щоб схилити його до підданства Польщі і надання їй допомоги у боротьбі проти Швеції. Поставив перед польським урядом вимогу "визнати незалежність держави Русь-Україна в межах усіх етнічно українських земель".

21 жовтня - Б.Хмельницький довідався про вторгнення татар в Україну 25 жовтня - дав відпускну аудієнцію шведському послу, якому поставив вимогу, щоб шведські війська не вступали на територію Русі-України.

29 жовтня - гетьман залишив околиці Львова.

4 листопада - татари оточили Б.Хмельницького під Заложцями.

5 листопада - до Б.Хмельницького прорвалися основні сили українського війська.

10 листопада - Битва українців і москвинів з татарами і поляками П.Потоцького під Озерною.

11 листопада - нова битва і поразка Магомет-Гірея.

12 листопада - укладення угоди з ханом про нейтралітет Криму у війні проти Польщі.

1655, 20 грудня - уряд Московії повідомив послам Австрії, що цар погоджується на укладення миру з Польщею.

21 грудня - уряд Московії відхилив пропозиції Швеції розпочати переговори про союз проти Польщі.

Грудень - Коронний гетьман С.Потоцький звернувся до Хмельницького з проханням надіслати допомогу проти Швеції.

- Карл Х Густав повідомив, що незабаром надішле посольство.

- Ян ІІ Казимир висловив задоволення укладенням договору з Кримським ханством.

1656, 1 січня - лист до царя з проханням розпорядитися про повернення конотопським купцям захоплених у них товару і грошей.

Січень, початок - прибув посланець С.Потоцького з проханням надати допомогу Польщі.

9 січня - Універсал про дозвіл Київському Братському монастирю ситити мед.

12 січня - послав посольство до хана домагатися повернення захопленого татарами на Брацлавщині ясиру.

Січень, середина - відіслав посланця С.Потоцького з відповіддю, що тепер не має змоги надати Польщі допомогу.

- прибув львів'янин з листами від Яна ІІ Казимира з проханням надати Польщі допомогу у війні зі Швецією.

- прибуло посольство від хана з проханням повернути захоплених у полон татар і допомогти Польщі. Гетьман наказав зібрати усіх полонених татар для обміну на українців.

- відправив молдавського і таласького послів з листами до господарів, пропонуючи їм не надавати допомоги ні Польщі, ні Швеції.

Січень, після 20-го - до гетьмана прибули посланці коронного гетьмана та комісарів з пропозицією розпочати переговори про укладення договору з Польщею.

27 січня - лист до С.Потоцького і комісарів із засудженням політики польського уряду і магнатів, які намагаються "знищити з корінням Русь-Україну".

29 січня - універсал про призначення Івана Нечая полковником у Білорусь.

- Ян ІІ Казимир звернувся до імператора Австрії Фердинанда ІІІ з проханням виступити посередником у переговорах Польщі з козацькою Руссю.

Лютий - лист до короля про згоду розпочати переговори.

10 лютого - універсал Густинському монастирю про право ловити рибу у Вовчих Озерах.

21 лютого - Карл Х Густав послав до Б.Хмельницького посольство добиватися кращого порозуміння з українським урядом.

Лютий, кінець - з'явилися посланці від короля і коронного гетьмана Польщі з проханням надіслати на допомогу кілька тисяч козаків.

7 березня - лист-відповідь королю про неможливість надіслати тепер йому допомогу.

9 березня з Москви в Русь виїхало посольство домагатися від Б.Хмельницького відкликання козаків з Могилівського повіту, віддання московським воєводам Чичерська, Кричева, Радомля й інших міст Білорусі, покарання полковника Івана Дорошенка за залишення Нового Бихова тощо.

1656, Березень, середина - прибули польські комісари з повноваженнями укласти мир і домогтися надіслання на допомогу Польщі 10 тисяч козаків.

- Б.Хмельницький не прийняв пропозиції Польщі й відправив комісарів з тим, що поки не буде укладено з її урядом договору про мир не зможе послати козаків королю.

Березень, друга половина - Гетьман відправив на чолі 3 тисяч козаків полковника Остапа Гоголя для блокади Кам'янця.

1-го квітня - Гетьман прийняв посла Московії Л.Лопухіна, під час переговорів вказав на неможливість виведення у даний час козаків з Могилівського повіту і пообіцяв провести розслідування у справі І.Дорошенка.

3 квітня - від І.Нечая посланець зі скаргою на зловживання московських могилівських воєвод, які ув'язнили понад 100 козаків.

- лист до С.Потоцького з відмовою надати допомогу Польщі.

5 квітня - прибув посланець Л.Лопухіна з царським наказом покарати І.Нечая і вивести козаків з Могилівського повіту. Б.Хмельницький повідомив посланця, що для розгляду справи направить у Могилівський повіт полковника А.Ждановича.

20-ті числа квітня - провів старшинську раду, що висловилася за припинення переговорів з королем Яном ІІ Казимиром.

7 травня - хан прийняв українське посольство і погрожував розпочати воєнні дії проти Русі-України.

Травень, середина - Б.Хмельницький наказав розгромити загони повс-танців, які виступили проти гетьманської влади і були підтримані загонами донців полковника Григорія Неблядіна.

17 травня - уряд Московії оголосив війну Швеції.

9 червня - надійшло повідомленя про зосередження польського війська під Кам'янцем. Гетьман відправив два полки.

11 червня - до гетьмана прибув посол Московії, щоб повідомити про початок переговорів з Польщею і з'ясувати, де проходитиме кордон між Руссю-Україною і Польщею.

- лист до царя з повідомленням, що до складу Русі-України мають відійти всі українські землі "по Віслу" і до "угорського кордону", а також з закликом не вірити польському уряду.

- Д'єрдь ІІ Ракоці направив посольство в Русь-Україну добиватися укладення союзу з нею.

30 червня - лист Карла Х Густава до гетьмана з побажанням пришвидшити переговори про укладення угоди.

8 липня - лист до царя з проханням повернути козаку Почепської сотні Тимофію Стовському дружину і дітей, захоплених князем Трубецьким у Мстиславі, які перебували у князя Семена Горчакова.

9 липня - посольство від Д'єрдя ІІ Ракоці з пропозицією укласти угоду.

13 липня - гетьман погодився укласти угоду з Трансільванією.

- лист до Карла Х Густава про бажання зберігати дружбу і повідомленням, що Військо Запорозьке не надаватиме допомоги ворогам Швеції.

- лист до київського наказного полковника: вказати московському воєводі, де можна ловити рибу.

- відправив до Карла Х його посла, засвідчуючи готовність надіслати на допомогу 20-30 тис. козаків проти Польщі.

1656, 26 липня - наказав Р.Гапоненку домагатися кордону по західному рубежу на "всю Русь до Вісли"...

- лист від Карла Х про перемогу над польським військом під Варшавою і проханням визначити час і місце переговорів для укладення союзу.

Серпень - Карл Х погодився уступити Ракоці частину шведами завойованих земель.

12 серпня - почалися переговори між московським і польським посольствами під Вільно, на які не допущено посольство Русі.

2 вересня - Універсал гетьмана про надання феодалу Лаврентію Борзні сіл Горськ, Клюси та інших на Стародубщині.

20 вересня - Універсал священику Івашковському про дозвіл збудувати монастир на р. Рідень з наданням земель.

27 вересня - лист до литовського гетьмана П.Сапєги з питання проведення мирної комісії.

29 вересня - таємна рада Австрії вирішила направити посольство до Б.Хмельницького.

- прибув кримський посол.

- лист-відповідь до царя Московії із запевненням вірності укладеному договору.

8 жовтня - Б.Хмельницький і старшина присягнули на укладеному договорі з Трансільванією, лист до Ракоці про готовність послати йому на допомогу три козацьких полки.

10 жовтня - Універсал про залишення міщанам Козельця міських прибутків.

- укладення союзу з Валахією про взаємодопомогу.

24 жовтня - між Московією і Польщею укладено Віленське перемир'я, яке передбачало обрання царя на польський трон, спільні воєнні дії проти Швеції й Бранденбурга тощо.

Жовтень - укладено угоду про взаємодопомогу з Молдавією.

- відправив татарського посла;.

- наказав козакам бути готовими відбити можливий напад татар, готувати зброю і продовольство.

Листопад, середина - до гетьмана надійшли звістки про Віленське перемир'я, яке передбачало повернення Русі під владу Польщі, що викликало гостре невдоволення політикою московського уряду. Ще одна зрада Московією Переяславської угоди!

16 листопада - лист до Карла Х Густава із запевненням про дружбу і готовність вести боротьбу з ворогами Русі-України.

21 листопада - укладено угоду між Польщею і Австрією, що передбачала надання допомоги королю і посередництво Австрійського імператора у справі порозуміння Польщі з українським гетьманом і бранденбурзьким курфюрстом.

26 листопада - підписано договір між Швецією і Трансільваніє про розподіл земель Речі Посполитої.

- повернулося з Вільно посольство Р.Гапоненка, яке повідомило, що його не допустили до участі в переговорах. Б.Хмельницький різко засудив політику Московії і скликав старшинську раду.

- лист до польської залоги у Бихові (Білорусь) з вимогою здатися запорозькому війську.

12 грудня - До Б.Хмельницького виїхало посольство Швеції з проектом договору.

1657 рік - трансільванець Д'єрдь ІІ Ракоці з військом виступив проти Польщі.

7 січня - з Відня виїхало посольство Австрії до Б.Хмельницького, щоб схилити його до замирення з Польщею.

9 січня - лист до царя про підготовку нападу на Русь-Україну Польських і кримських військ.

- під час переговорів з гінцем Карла Х дав лист зі згодою на підписання найближчим часом українсько-шведського договору.

20 січня - скликав у Чигирині Старшинську Раду для обговорення пропозицій Карла Х щодо договору зі Швецією. Рада відхилила пропозиції Швеції, бо вони не передбачали включення до складу Русі-України західноукраїнського регіону.

30 січня - Гетьман послав полковника до м. Жаботина для покарання представників місцевої влади за прояв неповаги до посольства Швеції.

- відправив посольство до хана для переговорів про укладення воєнного союзу.

19 лютого - прибув посланець К.Перетяткевич польського посла в Русі-Україні С.Женевського, а також гонець Слоневський від польської королеви, щоб переконати повернутися у підданство польського короля на основі укладення "вічного миру", а також відкликати корпус А.Ждановича.

9 березня - універсал А.Ждановичу ставитися до львів'ян, як до своїх людей.

10 березня - до Чигирина прибуло московське посольство і висловило невдоволення зовнішньополітичними діями гетьмана. Гетьман довів правочинність своїх міжнародних дій.

15 березня - універсал про дозвіл киянам торгувати зі Старим Биховим (Білорусь).

18 березня - українсько-трансільванське військо зайняло Краків.

20 березня - Д'єрдь ІІ Ракоці залишив Краків.

Березень - вжив рішучих заходів для придушення виступу запорожців проти гетьманської влади.

- лист до полковників, війтів і бурмістрів із запрошенням прибути на Старшинську Раду для обрання спадкоємця гетьманської булави після його смерті.

5-11 квітня - Старшинська Рада обрала гетьманом Юрія Хмельницького із застереженням: може стати гетьманом лише після смерті батька.

10 квітня - Карл Х послав посольство, яке засвідчило визнання королем Швеції права Русі-України на західноукраїнські землі і бажало укладення договору та одержання військової допомоги.

Квітень - гетьман прийняв секретаря посольства Австрії, який одержав згоду на посередництво Австрії у переговорах з Польщею.

1657, 23 квітня - наказав послу до Москви Ф.Коробці повідомити про зростання загрози нападу з боку Польщі й Криму та необхідність надати Русі-Україні військову допомогу.

2 травня - універсал про дозвіл грецьким купцям самим вирішувати торговельні справи.

Травень - на переправі через Дніпро біля Шен-Керменя почалися бої козаків з татарами.

- лист від хана пропустити через Дніпро.

- розпорядився наказному гетьману Г.Лісницькому полковникам збирати військо для видбиття татар.

- Б.Хмельницький відмовив хану пропустити військо через Дніпро.

- козаки атакували військо Магомет-Гірея на переправі.

- листи до полковників з розпорядженням повертати втікачів із Московії.

3-го червня - прибуло посольство Московії повідомити гетьмана про невдоволення московського уряду його діями і добитися розширення прав Московії в Русі.

9-го червня - заявив послам Московії, що не погодиться на розрив відносин зі Швецією і піддав критиці політику Москви.

- прибули посольства Швеції і Трансільванії.

- Д'єрдь Ракоці з трансільвансько-українським військом захопив Варшаву.

- за розпорядженням генерального писаря Івана Виговського козаки пропустили Магомет-Гірея на Правобережжя.

11 червня - Б.Хмельницький зустрівся з посланцем Карла Х і бранденбурзького курфюрста Фрідріха.

12 червня - прийняв посла Швеції і переговори з ним доручив вести Івану Виговському.

13 червня - нова зустріч з послами Московії, яким обґрунтував доцільність для Русі-України союзу з Трансільванією і Швецією, відхилив домагання надати московським стрільцям у Києві землю.

14 червня - прибуло посольство з Валахії.

- прибув посол від хана: Гетьман направив посольство В.Бута до хана із застереженням відмовитися від наміру атакувати Д'єрдя ІІ Ракоці, інакше Запорізьке військо виступить проти нього.

- Король відправив до Б.Хмельницького посла домагатися відкликання корпусу А.Ждановича, розриву з Московією і надіслання на допомогу Польщі 10 тисяч козаків.

- гетьман надіслав військо в район Кам'янця, щоб перекрити шлях татарам.

16 червня - універсал купцям-грекам на безмитну торгівлю.

21 червня - лист до Карла Х Густава про хід переговорів щодо укладення договору і про загрозу нападу татар на Русь-Україну.

23 червня - лист до воєводи Ромодановського з проханням надати військову допомогу проти татар і поляків.

26 червня - розпорядився запорозьким козакам вирушити проти татар. Бої з ордою без перемоги жодної з сторін.

- звернувся з проханням до донців вдарити на Крим.

- послав військо з сином Юрієм проти татар.

- наказав запорожцям вдертися в Крим.

- розпорядився стратити чотирьох старшин, запідозрених у намірі захопити владу після смерті.

1657, Після 28-го - татари почали грабіж Брацлавщини.

- відправив кілька полків на допомогу брацлавському полковнику, який бився з татарами.

- загострилася боротьба серед старшин у зв'язку з погіршенням стану здоров'я Б.Хмельницького.

Липень - До Б.Хмельницького прибув посол Московії домагатися розриву зі Швецією і Трансільванією.

- лист до Ромодановського з проханням прибути на допомогу.

- українське військо на чолі з Ю.Хмельницьким і Г.Лісницьким вирушило на допомогу А.Ждановичу та Д'єрдю ІІ Ракоці.

10 липня - листи до думного дяка Алмаза Іванова та боярина Б.Морозова з проханням поклопотатися перед царем про надіслання на допомогу Русі-Україні війська.

- недалеко від м. Скалат відбувся бій між українсько-трансільванською та польською арміями.

12 липня - капітуляція Д'єрдя Ракоці перед польським військом.

Після 15-го - А.Жданович об'єднався з армією Ю.Хмельницького.

16 липня - лист Ромодановського - без наказу царя не може виступити на допомогу Русі.

19 липня - гетьман довідався про залишення А.Ждановичем Д'єрдя Ракоці та оточення останнього поляками. Наказав стратити А.Ждановича та полковників, які залишили Д'єрдя ІІ Ракоці.

Після 20-го - Магомет-Гірей розгромив трансільванське військо під Вишнівцем.

27 липня - лист до царя щодо непорозумінь між конотопськими козаками і боярином Яцином

27 липня 1657 р. - о 5-тій ранку Великий Гетьман Русі-України Богдан Зиновій Хмельницький помер.

23 серпня - відбулося поховання Б.Хмельницького, очевидно, в ним же побудованій Іллінській церкві в його Суботові.

* * *

6 вересня 1658 р. - Гетьман Русі Іван Виговський уклав з Польщею Гадяцьку угоду і тим самим офіційно розірвав ніким не підписану і не ратифіковану Переяславську угоду. Наслідок - військова інтервенція Московії в Русь-Україну.

28-29 червня 1659 р. - козаки на чолі з Гетьманом Русі Іваном Виговським розгромили у битві під Конотопом московські війська і кров'ю перекреслили навіть спогад про так звану Переяславську угоду.

1666 рік - за переписом населення у Кримському ханстві в Криму проживало близько 920 тис. українців, татар - близько 180 тисяч, греків, німців, караїмів, євреїв, вірменів - близько 20 тисяч. Загалом 1 млн. 127 тис. (турецький історик Е.Челебі. Див.: Міндюк О. Українці - корінний народ Криму. - Львів: Сполом, 2000.)

 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 124 книг;
1,627 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)