Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. Експромти з посмішкою
Микола Братан. Гіркі експромти
Микола Василенко. Архітектура планиди
Микола Братан. Футбол з парасолькою
Микола Каляка. Збуджені альманахом “Степ”
З Україною в серці
На крилах рідної пісні

Зміст

 

ДО 35-РІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОГО ХОРУ "ЖУРАВЛІ" З ПОЛЬЩІ

 

Іван Немченко

 

На крилах рідної пісні

 

"Журавлі" знову в Україні!

Не питайте, чому я у тузі,
Чом сльозинка на білім крилі, -
Як брати, як родина, як друзі
Відлітають від нас "Журавлі"

Євгенія Лещук

Численним шанувальникам співу знаменитого українського чоловічого хору з Польщі "Журавлі", певно ж, близькі та зрозумілі ці щемливі рядки поетеси. Адже хто хоч раз почув пісні цих аматорів з сусідньої країни чи поспілкувався з ними, той немов поріднився з цими чудовими виконавцями - справжніми подвижниками національного мистецтва, унікальним колективом, який 2007 року відзначив своє 35-ліття. У славний рік ювілею хористи не забули відвідати велику Батьківщину - землю своїх пращурів. Хоча ними давно вже проторені шляхи до Словаччини, Югославії, Німеччини, Голландії, Бельгії, Великобританії, Італії, Канади, США... Адже поїздки на Україну для "Журавлів" - це не просто свято душі. Це щось вище, сакральне, вгодне Господові.

 

Хор Журавлі у Корсуні. 23.08.07

Хор “Журавлі” у Корсуні. 23 серпня 2007 р.

 

Нотатки з досьє

Починалося все далекого 1972 року, коли гурт ентузіастів з кола українців Польщі вирішив створити чоловічий хор з метою збереження й поширення української хорової класики, духовної музики, народної пісні. Цей проект у рамках діяльності Українського суспільно-культурного товариства (УСКТ) виявився успішним і довготривалим. Засновником і першим диригентом новоствореного колективу став Ярослав Полянський. У 1983 році хор аматорів церковного і народного співу очолив Роман Ревакович. Як диригент і художній керівник "Журавлів" він виношував надію на можливість зміни статусу колективу - з любительського на професійний. Але це виявилося нездійсненним. "Мріяти тільки можна про професійний український колектив у Польщі, - писав Р.Ревакович у статті-звіті на сторінках газети "Наше слово" від 13 серпня 1989 року, - адже економічні обмеження мабуть ще довго на це не дозволять. А здавалося б, що кількасоттисячна українська громада повинна мати мистецьку одиницю, яка могла би професійно працювати над плеканням і розвитком української культури, могла б вийти назустріч культурним потребам українського середовища, а також в міру повно і гідно репрезентувати українців в польському середовищі" [2].

 

Хор Журавлі у Корсуні. 23.08.07

Хор “Журавлі” у Корсуні. 23 серпня 2007 р.

 

З 1993 року хором "Журавлі" керував Роман Радзівонович, потім - з 1999 року - Ярослав Лепкий. Після нього й до сьогодення диригентом і художнім керівником колективу є Ярослав Вуйцік з Перемишля.

За тридцять п'ять років свого існування "Журавлі" неодноразово видозмінювались: нині в колективі співає вже третє покоління виконавців духовного і фольклорного співу. Це лікарі, інженери, хлібороби, службовці, студенти з різних куточків Польщі. Як і в минулому, так і зараз учасники хору щомісяця, наче птахи, злітаються на репетиції. Постійного пристановища хор не має і тримається тільки на ентузіазмі і великій любові до української пісні. Де ще в світі можна знайти гурт таких одержимих національним мистецтвом людей?! І ще один промовистий штрих: під час концертних турне зарубіжними країнами хористи економлять свої гроші (зокрема на харчуванні), а потім передають ці заощадження закладам, де навчаються українські діти - Початковій школі імені Т.Шевченка в Білому Борі, Початковій школі в Банях-Мазурських, Лігницькому загальноосвітньому ліцеєві, Загальноосвітньому ліцеєві в Турові-Ілавецькому тощо.

До репертуару "Журавлів" незмінно входять визначні твори, якими пишається українська культура. Це і народні думи та історичні пісні, і колядки та щедрівки, і жартівливі та ліричні народнопісенні перлини. Це й твори видатних українських композиторів Артемія Веделя, Дмитра Бортнянського, Миколи Лисенка, Філарета Колесси, Кирила Стеценка, Ізидора Воробкевича, Миколи Леонтовича, Остапа Нижанківського, Михайла Вербицького... Це й зразки музичної Шевченкіани. І сповнені екзотики лемківські наспіви...

Нелегко складався творчий шлях "Журавлів". Були численні перепони, заборони, моральні й матеріальні втрати. Але ніщо не могло завадити хористам у їх прагненні донести до світової спільноти кращі зразки української хорової класики. А найбільше боліло "Журавлям" те, що їх кільканадцять років не допускали в Україну. І не дивно, адже в Радянському Союзі були під забороною ті жанри, які становили окрасу репертуару хорового колективу з Польщі - духовні співи, патріотичні марші, національні гімни тощо.

 

Перші відвідини

Лише в часи демократизації та гласності в СРСР "Журавлі" здійснили свою найпалкішу мрію - ступили на священну землю материкової України. Найперший концерт відбувся 19 березня 1989 року в Концертній залі Львова. Доречно навести враження від цього не тільки музичного, а й патріотичного, і сакрального дійства зі спогадів Є.Лещук:

"Третій дзвінок. Серце забилося дужче, і я з затамуванням подиху - чекаю.

І от під оплески глядачів виходять один за одним співаки. Як журавлиний ключ. Юні, виструнчені, в чорних убраннях - натхненні і ніжні, мужні і лагідні - схвильовані. На шляхетних обличчях сяйво доброти, щирості, привіту. В очах замрія і сльози радості...

Перед нами їх вожак - весь в напрузі і сяйві. Раптом зблиск його очей, якби біострумами торкнувся струн кожного митця. Елегійний помах.

І - "Заповіт". Всі встають. А журавлиний спів чарівною хвилею розливається. О, який то спів! Скільки благородства, посвяти і любові в тій пісні!

А потім проникливе і врочисто - "Отче наш"... Всі стоять. Здається, встала вся Україна, І слухає... І молиться..." [1].

 

Настоятель Спасо-Преображенського храму УПЦ Київського Патріархату, благочинний Корсунь-Шевченківського району священик Р.Било з Я.Вуйціком та Л.Рейтом. Корсунь. 24 серпня 2007 р.

 

А далі були Берестечко, Рівне, Чернігів, Київ, Канів. У столиці перед концертом, що проходив у Залі органної музики, виступив Іван Драч з читанням поетичної присвяти "Журавлям". Додамо, що саме на запрошення товариства "Україна, яке очолював поет, і прибув тоді на пращурівську землю хор з Польщі. Нам, тодішнім київським аспірантам, пощастило потрапити до переповненої вщерть зали і насолоджуватись прекрасним співом, чудовими творами, чимало з яких ми чули вперше...

А 30 березня "Журавлі" полинули назад, у польські краї, взявши з собою запах рідного краю, усмішки і сльози тисяч глядачів і слухачів з віднайденої Вітчизни. Це було навесні 1989-го. А далі хор мав нагоду побувати в Україні ще 1990 та 1991 р.

За 35 років свого творчого життя "Журавлі" брали участь у численних конкурсах і фестивалях, які проводяться в Сопоті, Кракові та інших музичних столицях. Отримували неодноразово всілякі нагороди (1977, 1984, 1993, 1997, 2000). Випустили кілька платівок та магнітофонних касет, які розійшлися по світу, пропагуючи національні пісенні шедеври.

 

Ювілейне турне

У серпні 2007 року "Журавлі" знову відвідали Україну, почавши виступи в Шевченковому краї - в Надроссі. Один з концертів відбувся 23 серпня в приміщенні Корсунь-Шевченківського районного Будинку культури. Артисти-аматори запропонували публіці два відділення: перше включало церковні співи, а друге - фольклорні зразки. Тож глядачі (на жаль, їх було небагато) зачаровано слухали й релігійні пісні й світські твори, козацькі пісні й лемківські співанки... Висока майстерність виконання, неабияка музична культура гостей, любов, яку випромінювали серця й натхненні обличчя зі сцени просто заворожували публіку... Дивно й сумно було, що серед глядачів чомусь не з'явились численні хорові колективи Корсунщини, які часто виступають на цій же сцені. А могли б і послухати колег-українців з Польщі, й обмінятися досвідом, і зав'язати творчу дружбу... Гостей щиро привітали начальник районного відділу культури Корсунь-Шевченківської райадміністрації, заслужений працівник культури України Михайло Волков та керівник місцевого літературно-мистецького об'єднання "Янталка" Ганна Савранська.

А наступного дня - 24 серпня - хор "Журавлі" взяв участь у першій літургії, яка відбулась у новозбудованій Спасо-Преображенській церкві. І для настоятеля храму Ростислава Била, і для співаків, і для парафіян це було справді велике свято, що збіглося з Днем Незалежності України. Тож апофеозом дійства стало натхненне виконання "Журавлями" та парафіянами гімну "Боже великий, єдиний, Русь-Україну храни" на вірш О.Кониського, а також "Многая літа". Священик Ростислав Било щиро поздоровив усіх присутніх з Днем Незалежності та щиро подякував хору "Журавлі" за їх участь у літургії, за їхню любов до Господа та України. Самі по собі народились поетичні рядки:

Ще церква у полоні риштувань
(Дай, Боже, зодчі до зими поспіють!),
Та вже прийшла часина причащань,
Часина першої в цих стінах літургії.
Стоять у церкві і старі, й малі.
Спива миттєвості часу пісок.
Мов янголи, співають "Журавлі"
І Божа благодать спускається з висот...

По виході з храму хористи ще почули слова захоплення і щирої дяки від корсунських парафіян. Місцеві вишиванки переплелися з вишиванками гостей у своєрідний букет на честь Дня Незалежності.

 

Хор Журавлі

Хор “Журавлі” під час літургії в Спасо-Преображенському храмі. Корсунь. 24 серпня 2007 р.

 

Відчувалось, що "Журавлі" поспішають. На них далі чекала столиця. Тож чимало хористів високо піднявши руки й на ходу скидаючи свої вишиванки (а спека була просто жахлива, як для Корсуня - вище тридцяти п'яти градусів!), подалися до свого автобуса. І ця мальовнича картина нагадувала розгін птахів для польоту...

А проте я не міг не скористатися нагодою, щоб узяти невелике інтерв'ю у "Журавлів" для читачів "Вісника Таврійської фундації" з Херсона. Мені відповіли люб'язною згодою.

 

Інтерв'ю

Першим моїм співрозмовником став Ярослав Вуйцік, диригент і художній керівник колективу.

- Пане Ярославе! Скажіть, будь-ласка, який середній вік виконавців Вашого творчого гурту сьогодні?

- Сьогодні "Журавлі" - це дуже молоденький хор. Пересічно це хлопці віком 20-25 років. Найстарший хорист у нас має 56 років. Наймолодшому - дев'ятнадцять.

- А в яких містах чи містечках України Вам довелось виступити цього разу?

- У цій поїздці "Журавлі" відвідали з концертами Умань, Шевченкове, Суботів, Черкаси, Корсунь. І зараз ми їдемо до Києва.

- Які Ваші враження від України?

- Коли б так щиро висловитись, то вражіння про Україну, як завжди, мішані. Захоплююся, що ця Україна все-таки стоїть... Що вона все-таки стоїть. Мені трапляється бувати в Україні досить часто. У Західній Україні, у Львові - заледь не щомісяця. Адже з Перемишля дуже близько... Але тут, у Центральній чи Східній Україні, буваю десь так раз на п'ять років. І завжди, як приїжджаю, бачу зміни... Але чому так мало? Чи не можна більше? Чи не можна швидше? Знаючи життя, мабуть, не можна...

- Така вже, певно, психологія українця: один крок уперед, а решту десь убік, на манівці...

- Так, це психологія українця. Але я свідомий того, що це й 300 років поневолення. Нам легше якось на Закерзонні, бо ми завжди були в іншій державі. Тут завжди була Польща, якщо не рахувати княжу добу. Ми вже вибороли спосіб життя і захисту. У Польщі було тільки 45 років комунізму - це нас не так знищило. Хоча нас розкидали по всій Польщі, вивозили. Їх метою було знищити українство. Але ми знайшли форми захисту. Нам легше. А тут, здається, й Україна є. Українці є. І, здається, не треба нічого захищати. Але якраз тут, в Україні, й треба ще багато чого захищати...

 

Диригент і художній керівник “Журавлів” Я.Вуйцік біля Спасо-Преображенського храму в Корсуні. 24 серпня 2007 р.

 

- Пане Ярославе! Чи ваш хор виконує твори на вірші сучасних українських поетів?

- Ні. Бо нема кому класти на музику сучасну духовну поезію. На жаль, серед сучасних, нині живучих, композиторів майже нема таких, що писали б духовну музику, духовну пісню. Хоча у нас є двоє молодих композиторів-українців, які спеціалізуються на духовній музиці. Це представники нового покоління, до речі, брати: один - священик, інший - мирянин...

- А чи збираєтесь Ви в ближчій перспективі відвідати з концертами Південну чи Східну Україну? У нас, зокрема в Херсоні, дуже рідко бувають україномовні виконавці з гастролями.

- Нам би хотілось бути в Україні хоч би раз чи двічі на рік. Ми прагнемо сюди, щоб підзарядити свої акумулятори. Адже це велика Батьківщина наших пращурів. Це Україна! Оця свідомість великої Батьківщини - України нас не полишає. Вона завжи в нас була і є. Коли б не приїздили, то завжди знову хочеться повернутись до України. Але ж знаємо обставини. Кожна поїздка вимагає великих коштів. Україна таких коштів не має. Та й ми в Польщі також. Треба ждати багатих спонсорів... Дуже б хотілось бувати саме на Півдні й Сході України, адже в західному регіоні ми вже не раз виступали, і в Києві, а от далі за Київ рідко потрапляємо. Дай, Боже, щоб колись і до Ваших країв дісталися!..

- Спасибі, пане Ярославе за розмову! І хай усі Ваші побажання збудуться.

 

Співак Л.Рейт з хору Журавлі

Співак Л.Рейт з хору “Журавлі” біля Корсунського районного Будинку культури. 24 серпня 2007 р.

 

Іншим моїм співрозмовником став варшав'янин Лука Рейт. Його обличчя мені здалося знайомим. Що це - український типаж? Чи, може, я бачив цього співака в Києві далекого 1989 року?

- Пане Рейт! Скажіть будь-ласка, скільки років Ви вже співаєте в хорі "Журавлі"?

- Вісімнадцять.

- То я, певно, бачив Вас за першого приїзду "Журавлів" до України, в столичній Залі органної музики?

- Ні, там був мій батько. Я хоч і співав уже тоді в колективі, але в далеких поїздках не брав участі. Батько не дозволяв. Тож я за тієї поїздки залишився вдома.

- А нині Ваш батько співає в хорі?

- Ні, вже не співає.

- А з яких ще міст, крім Варшави й Перемишля, походять теперішні виконавці хору?

- Це такі міста, як Гданськ, Білий Бір, Вроцлав, Краків, Чарне...

- А з Любліна немає?

- Немає. Хоча є хлопець, що нині навчається в семінарії в Любліні. Він раніше співав у нашому хорі.

- Чи співробітничають з "Журавлями", хоча б іноді, співачки?

- Так. Бувало, що в окремих концертах сольні партії виконували жіночки. Скажімо, Марія Щуцька. Це українка, яка співала в Лодзькому оперному театрі. Вона була з нами в турне по США та Канаді.

- А в Україні не було подібних випадків творчої співдружності? Наприклад, з такими співачками, як Ніна Матвієнко?

- Ні, ще не було... Але будемо заїжджати в Україну, будемо пробувати різні форми співпраці...

- Що ж, побажаємо Вашому чудовому колективу і в суто чоловічому форматі, і в творчих тандемах з співачками нових здобутків.

На згадку про Шевченків край дарую співрозмовникам книжечки і приєднуюсь до гурту корсунчан, що залишились провести гостей у дорогу. Мить - і "Журавлі" полинули далі, щоб продовжувати чарувати світ українським хоровим мистецтвом та дивувати своїм подвижництвом.

Хай щастить Вам! Летіть, "Журавлі", на радість людям!

 

Література

1. Лещук Євгенія. Збулася мрія "Журавлів" // Наше слово. - 1989. - 18 червня.

2. Ревакович Роман. Два роки в хорі "Журавлі" // Наше слово. - 1989. - 13 серпня.

 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.

Сайт Просвіта Херсонщини розміщений на хостингу

hyperhost.ua

ВАЖЛИВО!

Оригінальні тексти! Захищено!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав

Пишіть реферати та курсові.

При передруці посилання залишайте на місцях!





Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)