Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Олег Олексюк. Затуманені плачем
Микола Сарма-Соколовський Срібне перо соколиного лету
Микола Братан. Гіркі експромти
Микола Братан. Від сонця до сонця
Анатолій Анастасьєв. В чарівному світі дитинства
Алла Флікінштейн. Перша сотня
Дніпрова Чайка. З неопублікованих поезій: Чорнявая дівчино; Думка. Перед портретом Т. Шевченка // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літературно-науковий збірник. Випуск 8. — К.–Херсон: Просвіта, 2012. — С. 150-152.
З неопублікованих поезій: Чорнявая дівчино; Думка. Перед портретом Т. Шевченка
Архів

АРХІВ


Дніпрова Чайка


З неопублікованих поезій


Чорнявая дівчино…


Чорнявая дівчино,
Послухай-но, не бійсь:
Од неньки на хвилину
До мене нахились.
Вона тебе пестила,
Маленькую колись, –
Та я ж тобі не ворог,
Пора тобі, — прочнись!
Покинь на час ти матку
(Не тільки світ в вікні!),
З тісної вийди хатки,
Круг себе позирни.
Дивися — світ, як море,
Бурхає та кипить.
В страшнім тому просторі
Тобі прийдеться жить.
Не все тобою ненька
Там буде керувать,
Прийдеться молоденькій
На власні ноги встать.
А поки що — пораду
Прийми і страх одкинь,
Під верби на леваду
Тихесенько прилинь.
Я тебе заспокою,
Сполохана моя,
Нас буде тільки двоє,
Без свідків — ти та я.
Без свідків, без приказу
Вільніше буде нам.
Свої думки одразу
Тобі я передам.
Схили до мене вушко
І вислухай мене,
А ти одмовиш, душко,
Словечко лиш одне.
Словечко коротеньке,
А вчую його я –
Та й взнаю, чим рішилась
Вся доленька моя.
Як те словечко дзвінко
В повітрі залуна,
То знаю, що додому
Ти вернешся одна.
А як, личко схиливши,
Прошепчеш ти мені, –
То знай, що стануть зорі
Завидувать мені,
То знай, що соловейки
Співатимуть лиш нам,
А квіти — таємницю
Розкажуть мотилям.
А я до віку-суду
Одну тебе любить,
Як тую святощ, буду,
На рученьках носить…
“Вабливі речі!” — нишком
Штовха верба лозу. –
“А тільки, щоб сповнялись –
Не бачила й разу!”
1884 р.



Думка. Перед портретом Т. Шевченка


Де ти, думко, бродиш,
Чи в степу, чи в морі?
Що ти, думко, бачиш –
Розкоші, чи горе?
Думко, тиха думко,
Де це ти літаєш?
Легкими крильцями
Кого ти вітаєш?
“Ой не степ, не море
Міряю очима,
Не тяжкеє горе
Висне за плечима,
Не безжурне щастя
Свище соловейком”, –
Думка розмовляє
Стиха помаленьку.
Сивий дід у шапці,
В чорному кожусі,
Дивиться-сміється
Крізь густії вуса.
Коло діда думка
Ластівкою в’ється,
Заглядає в вічі,
Плаче та сміється.
Дід мовчить, нерушний,
А од його лине
Слово незабутнє,
Слово те єдине:
— Обніміте, брати мої,
Найменшого брата,
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
О кобзарю славний,
Золотії струни!
Та святая пісня
Ллється з-поза труни.
Понад божим світом
Пісня тая ллється
І в мене глибоко
В серці оддається.
Самі руки просять
Обнімати брата,
Щоб утерла сльози
Україна-мати.
Та якаясь сила
Рідних розлучила,
Гордувати меншим
Старшеньких навчила,
Глузувать навчила
Із рідної мови,
Навчила кувати
На братів окови,
Навчила цуратись
Рідної Вкраїни,
Одірвала в неньки
Не одного сина.
Гірко-сумно слухать,
Ходячи по світі,
Як забули матір
Рідні її діти.
Кажуть: “вже не встане
Тяжкохвора мати,
Ми вже не поможем –
Час їй помирати”.
З жаху серце стигне,
Помогти не вміє,
А в йому ще шепче
Нищечком надія:
“Ще не вмерла мати!
Може, ще й устане,
Як за братом щиро
Рідний брат обстане!”
Ось одні устали,
Простягають руки. –
Що?! Чи легше, мамо,
Відчувати муки?
Ось і обнялися
І поцілувались,
І крізь сльози мати
Нишком засміялась.
Простягніть же, браття,
Ширше руки, ширше!
Обніміться з меншим
Міцніше, палкіше.
1883 р.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 124 книг;
1,627 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)