Погоду в Україні на найближчі роки визначатимуть міжконтинентальні чинники, характерні для середніх широт. Переважатиме нестійка погода. Вітер змінних напрямків. Із Заходу помірний. Євросоюз, як і раніше, за горами, а НАТО в тумані. Зі Сходу вітер різкий, поривчастий, з прискоренням, подекуди шквали, місцями шторм, зокрема в Криму. Деякою мірою на погодні умови впливатимуть переміщення теплих повітряних мас з Атлантики та холодного повітря з Арктики. Внаслідок чого матимуть місце чергування циклонів та антициклонів. Тому на комфортний клімат не сподівайтесь: кидатиме то в жар, то в холод.
На валютному ринку можливі ожеледиці. Будьте обережні! Лід крихкий!
Анастасьєв А. Тому й босий: Анекдоти // Анастасьєв А.М. Територія гідності. — К.–Херсон: Просвіта, 2014. — С. 80-81. — Зміст: Тому й босий; Склероз; Винувата ворожка; Конкурент.
Було це у сталінські часи. Повсюди на газетних вітринах вивішували свіжу пресу і обов’язково “Правду”. Біля одної такої вітрина зібралася селяни і знайомляться з повідомленням про нові податки.
— Оце тиснуть!.. — коментує вголос необережний селянин.
— Це ж хто тисне? — грізно запитує таємний нишпорка НКВС. — Ти що: проти мудрої політики партії і товариша Сталіна?
— Та це я про свої нові чоботи, — виправдовується селянин, — тиснуть кляті, нема терпіння.
Зміряв нишпорка селянина поглядом з голови до ніг і сікається далі:
— Як можуть тиснути чоботи, якщо ти босий ?
— Тому й босий, що тиснуть, — не розгубився кмітливий селянин.
Анастасьєв А. Сатиричні співомовки // Анастасьєв А.М. Територія гідності. — К.–Херсон: Просвіта, 2014. — С. 79.
У нас немає дефіцитів
Все є, чого душа бажа.
Гуляй собі, харчуйся сито —
Ніхто тобі не заважа.
Греби, що бачиш у коморі,
Не переймайся, що чужа —
Суддю купити й прокурора
Ніхто тобі не заважа.
Безхатько ти, у тебе в тілі
Ледве тримається душа,
Вмирай спокійно просто неба —
Ніхто тобі не заважа.
Якщо при владі плутократи
І їм би дати віл коша —
Шило на мило поміняти
Ніхто тобі не заважа.
Анастасьєв А. Не сунь носа: Гумор // Анастасьєв А.М. Територія гідності. — К.–Херсон: Просвіта, 2014. — С. 70-78. — Зміст: Не сунь носа; Сам втече; Перехитрив; Перше квітня; Це тобі від мене; Ніхто не помітить; Догралась; Не хвилюватиму; Там усі мерці.
У Федотівни синочок
Здоровань крутий,
Ледацюга безпросвітній, —
Господи прости.
Кличе мати його з хати:
— Поможи мені
Старий курник підладнати,
Сажик для свині.
— Та ти що, стара, в натурі, —
В позу син стає, —
Хата, кози, свині, кури...
Все тут не моє.
По закону тут нічого
Мойого нема.
Тож не клич на допомогу,
Порайся сама.
До нотаріуса мати
Заповіт несе,
Відписала сину хату
Й біля хати все.
Подає йому папери,
Промовля: “Дивись —
Ти господар тут віднині, —
Хазяйством займись.
Анастасьєв А. Підмочена репутація // Анастасьєв А.М. Територія гідності. — К.–Херсон: Просвіта, 2014. — С. 68-69.
Сільські хлопчаки з малолітства призвичаювалися до всяких робіт, яких завжди вистачало у полі, біля худоби, в майстерні...
Для мене, наприклад, було престижним крутити у кузні наждачне точило, на якому дід Тиміш гострив коси для жниварок. Робота поважна, адже від нас, точильників, багато що залежало на жнивах. Та верхом хлоп’ячого вдоволення було отримати у своє розпорядження коня. Далеко не кожному довіряли основну на той час тяглову силу.
Одного дня таке щастя випало моєму ровесникові Мишкові. Доручили йому возити у поле полільникам воду. Після детального інструктажу суворий конюх допоміг запрягти у водовозку кобилу Ойру і, недвозначно помахавши пужалном батога, благословив їздового: “...дивись мені, щоб без приключеній...”
|
|