В часи далекі і туманні,
Коли Сугдея ще була
Під греками, в світанки ранні
Ця башта з далини пливла.
У ній жила собі красуня
І неприступна, й горда вся,
Було їй одиноко, сумно
І непроглядно без кінця.
Набридлий обрій в серці нидів
І надокучливо марнів.
У всій замріяній Тавриді
Той смуток жеврів між вогнів.
І Діофант із Митридата
Вояка вправний, хоч куди,
Бажав їй серце все віддати,
Як і годиться, – назавжди.
Він обходжав ту башту ревно,
В надії вгору поглядав.
Але без толку, все даремно –
В свої покої повертав...
Час каміння розкидати: Сатирична поема // Ейсмонт Є.М. Юшка по-королівськи: Сміх і сльози, гумор і сатира. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 58-66.
У сатиричній поемі (перепрошую маститих поетів) римою розповідається про перші 10 років після розвалу Радянського Союзу. Час політичних змін завжди чреватий розвалом економіки. Тому у Біблії і сказано: «Час каміння розкидати, час каміння збирати». Нам довелося пережити і цей час.
Сатирична поема
Чуть жизнь переиначат по-другому,
Как снова начинают спор знакомый.
И никому не видно, что людей
Морочит тайно демон Асмодей.
Как будто бредят все освобожденьем,
Немченко І.В. Остання мить // Немченко І.В. Шлях на Снігурівку: Вірші. Драматичні поеми. — Київ-Херсон: Просвіта, 2014. — С. 169-173.
Микола Чернявський
Софія Василівна
Молодий в’язень
Перший конвоїр
Другий конвоїр
Голос із ями
Цвинтар
|
|