Немченко І. Пам’яті Валерія Бойченка

Пам’яті Валерія Бойченка

Згадаймо!

Немченко І. Пам’яті Валерія Бойченка // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 6.

Він зріс над гожим Інгульцем

(А річка ця чарівновода).

Любов’ю сповнивсь до народу,

Епохи став палким співцем.

Рішуче йшов крізь перешкоди

І рідну мову ніс, як стяг.

Йому тернилося життя.

Бо був він лицарського роду –

Одважних бойків заповіти

Його вели у світ звитяг.

Чув всесвіту серцебиття,

Енергію потоків світла…

На полі рідної “Просвіти”

Козакував, орлом літав –

Од України шану мав…

Персоналії:

Бойченко В.П.

Читати далі про Немченко І. Пам’яті Валерія Бойченка | Додати коментар |

Персоналії:

Бойченко В.П.

Микола Братан. Від сонця до сонця

Братан Микола Іванович

Від сонця до сонця

Поезії

2010

Братан М.І.
Від сонця до сонця: Поезії. — К.–Херсон: Просвіта, 2010. — 51 с.

Представляємо Вашій увазі останню книгу видатного українського письменника, поета Миколи Івановича Братана.

Збірка поезій "Від сонця до сонця" - як заповіт Митця.

Читати далі про Микола Братан. Від сонця до сонця | Додати коментар |

Жанри:

поезія

вірші

Під занавіс

Під занавіс // Ейсмонт Є.М. Юшка по-королівськи: Сміх і сльози, гумор і сатира. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 91-94.

В кінці збірки хочеться показати щось оптимістичне, сімейне, для душі. Пропоную два вірша, присвячені моїй дружині Люсі. Ми з нею прожили 50 років! Не рідкість, але нечасто святкують «Золоте весілля». Люся з села Василівка, що під Каховкою. Дитинство у колгоспі Тельмана, село те вже на дні Каховського водосховища. Восени про юність згадаємо.

Дружині Люсі
до сорокаріччя подружнього життя.

Давним-давно було колись,

Коли по балках ріс ще верболіз,

У Тельмані була хатина,

А в ній жила дівчина.

Як гарно сонце сяяло тоді!

В гаю зозуля кукувала,

А ти раділа і собі

Все юні роки рахувала.

Як «страшно» було у гущаві,

Читати далі про Під занавіс | Додати коментар |

Жанри:

поезія

вірші

Микола Братан. Парасолька йде по місту

Братан Микола Іванович

Парасолька йде по місту

Вірші для малят

2000

Братан М.І.

Парасолька йде по місту: Вірші для малят. — Херсон: Просвіта, 2000. — 19 с.: іл.

Сусід

Є сусід у мене Костик,
Я за ним — неначе хвостик.
Костик ходить в перший клас,
Знає “двічі два — чотири”,
А живе він у квартирі
Під підлогою у нас.
Я гуляю, а в цю мить
Друг сидить, уроки вчить.
І наказано мені
Не крутити каруселі,
Щоб по Костиковій стелі
Я не гуцав на коні.