Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вишиванка. Число 4
Наумич В.І. Сльоза України
Микола Братан. День святого Миколая
Вивчення творчості Яра Славутича в школах Херсонщини
Микола Братан. Побите серце
Анатолій Анастасьєв. Подорожник
Гаражій Л.В. «Моє серце в херсонських степах...» // Вісник Таврійської фундації. Вип. 14. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 229-234.
«Моє серце в херсонських степах...»
до 100-річчя від дня народження Яра Славутича
8 лютого 2018 року в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара відбувся вечір-спогад присвячений 100-річчю від дня народження Яра Славутича – поета, професора Альбертського університету (Канада), літературознавця, педагога, мовознавця, дослідника історії української еміграції в Канаді, перекладача, громадського діяча, редактора і видавця, мецената української науки. Ініціювали та проводили цей захід Херсонська обласна організація Національної спілки письменників України, Херсонська міська благодійна організація «Таврійська фундація (Осередок вивчення української діаспори» та працівники краєзнавчого відділу обласної бібліотеки імені О.Гончара (завідувачка Оксана Токовило).
Серед присутніх представників громадськості Херсонщини були митці, науковці, студенти, вчителі, працівники бібліотек міста й області, представники засобів масової інформації, а також голова Правління Благодійної організації «Таврійська фундація (Осередок вивчення української діаспори)», заснованого за сприяння Яра Славутича, член НСЖУ, письменниця і громадський діяч, лауреат літературної премії імені Миколи Куліша Любов Гаражій. Передавали вітання шановному зібранню почесний громадянин міста Херсона, голова Правління Херсонського благодійного фонду «Таврійська фундація «Осередок вивчення української діаспори» з 2003 по 2016 роки, лауреат літературної премії імені Яра Славутича, політв’язень і друг ювіляра, член НСПУ М. Василенко, який не міг бути присутнім на зібранні за станом здоров’я, а також науковець, громадський діяч, заслужений працівник освіти України І. Лопушинський.
– Сьогодення підняло важливу в національному аспекті проблему, пов’язану, насамперед, із необхідністю повернення забутих, або силоміць викреслених із літературного процесу імен і художніх здобутків, – зазначив у своєму вступному слові В. Загороднюк, поет, кандидат філологічних наук, доцент Херсонського державного університету, секретар обласної організації НСПУ, лауреат літературних премій імені Яра Славутича та імені Миколи Куліша, ведучий творчого заходу. – Яр Славутич (Григорій Михайлович Жученко), наш славетний земляк, один із найяскравіших представників літературної діаспори України, народився на Херсонщині 11 січня 1918 року. Незламний борець за вільну, незалежну Україну, під загрозою фізичного знищення комуністичною владою, як і мільйони українців, змушений був емігрувати в 40-х роках ХХ століття до Західної Європи, а згодом до США та Канади. Серед присутніх херсонців є такі, у т. ч. і я, які мали нагоду особистого спілкування з Яром Славутичем під час його перебування в Україні, оскільки, починаючи з 90-х років, коли Україна стала незалежною, суверенною державою, він постійно відвідував батьківщину, об’їхав сотні міст і сіл, де проводив просвітницьку і доброчинну діяльність. Це науковці і письменники, громадські діячі Галина Бурдіна, П. Гавриш, М. Каляка, В. Кулик, А. Марущак, Л. Марченко, І. Немченко, Галина Немченко, О. Олексюк, П. Параскевич, Таїсія Щерба тощо. Згодом багато хто із них написали спогади, статті, літературні твори про свої враження від спілкування з письменником. Душевна ейфорія від усвідомлення України незалежною державою, жадоба спілкування з співвітчизниками, розмови до пізньої ночі з херсонцями, яким також боліли проблеми рідної землі, надихали і давали віру Яру Славутичеві з перших днів перебування на землі своїх предків у безповоротність позитивних історичних процесів. Нехай уже в зрілому віці, та він зміг ступити на рідну землю, про що мріяв усе життя. Ще в середині 40-х років він писав:

Не сумуйте, степи! Я вернусь!
І замовкне жалоба чаїна.
Обійматимуть Скитія-Русь
І новітня моя Україна.

З творчого доробку письменника відслідковується історія життя згорьованого українського народу, незламна боротьба та непохитна віра на шляху до гідного життя гідного народу, глибока душевна туга за рідним краєм. Про це говорив до громади письменник, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач міжкафедральної наукової лабораторії «Українська література в англомовному світі» при Херсонському державному університеті, дослідник творчого та життєвого шляху Яра Славутича, лауреат літературної премії імені Яра Славутича І. Немченко.
– Блискуча ерудиція науковця і вишуканість естета, пристрасть борця-патріота і заглибленість філософа переплавились у добірному і карбованому слові співця, котрий сотні своїх літературних перлин присвятив Україні і, зокрема, малій Батьківщині – Херсонщині. Опинившись у вільному світі Яр Славутич ніс протягом десятиліть слово правди про колоніальне уярмлення України його «братнім» північно-східним сусідом, відстоював ідеї національно-визвольної боротьби з радянським тоталітарним режимом.

І будуть до Карпат – як до Синаю,
Мов до Йордану – до Дніпрових вод,
До краю нашого, святого краю,
Гучати відгроми врочистих од
За те, що ми – усміхнені з відчаю –
Життя складаючи, мов гідну дань,
Шляхи встеляючи кістками
В кільці облуд і полювань,
Скрижалі правди, ковані віками,
– Як стяг –
Несли по селах і містах.

Це рядки зі збірки поезій «Правдоносці», написані у 1948 році. Письменникові судилося пройти тривалий життєвий шлях, але крізь усі лихоліття і випробування він проніс синівську любов до України та нашої нескореної нації. По праву його нині називають Правдоносцем. Яр Славутич є автором тринадцяти поетичних збірок, семи поем, численних мемуарних і публіцистичних книжок, посібників і підручників. Найповніше його твори представлені у канадсько-українському п’ятитомнику, що вийшов у видавництвах «Дніпро» (Київ) та «Славута» (Едмонтон) до 80-річчя письменника. 1992 року в Україні було перевидано перший мартиролог українських діячів культури, репресованих сталінським режимом, «Розстріляна муза» та опубліковано збірку вибраних досліджень і статей «Меч і перо». До вивчення літературної творчості Яра Славутича долучаються вчені, студенти України, зокрема й Херсонського державного університету у рамках роботи міжкафедральної науково-дослідної лабораторії «Українська література в англомовному світі», що працює на громадських засадах. За свою подвижницьку працю на терені художньої творчості, науки, педагогіки письменник відзначений преміями Івана Франка (Чикаго), Української Могилянсько-Мазепинської Академії Наук, Золотою Шевченківською медаллю, преміями імені Д. Яворницького (Січеслав) та імені Д. Загула (Чернівці). Був дійсним членом Української Вільної Академії Наук (УВАН) у Канаді, наукового товариства імені Тараса Шевченка. У 1998 році Яра Славутича нагороджено відзнакою Президента України – орденом за заслуги III ступеня. До останнього подиху служив він рідному народові і бажав свій останній прихисток знайти у краї, де народився.

Поховайте на довічний спокій
Там, де хвиля жита – як гора,
У моїй Херсонщині широкій,
Де вітає близина Дніпра,
Десь під синім листям тополиним,
Край Славути, над красою нив,
Для якого я назвався сином
І якому віддано служив.

Змістовними і цікавими були спогади херсонців П. Гавриша, М. Каляки, В. Кулика, А. Марущака, Л. Марченка, Галини Немченко, О. Олексюка, П. Параскевича, Таїсії Щерби про спілкування зі своїм гідним земляком під час його численних відвідин рідного краю; студентська молодь декламувала окремі поезії Яра Славутича, а також присвяти українських митців тяжким, часом трагічним (під час Другої світової війни фашисти спалили його дружину разом із новонародженою дитиною) сторінкам його життя, зокрема, рядки з вірша В. Загороднюка:

…Хоча колюччя на дорозі
Траплялося іще не раз
І грім лунав у передгроззі,
Неначе сталінський наказ…
Та стали Ви за Україну,
За рідну в росах сіножать,
За ту народжену дитину,
Що ім’я їй не встигли дать…

Акцентувала громада на важливості вивчення та пропагування життєвого шляху борця за незалежну Україну, омислення його бачення гідної долі свого народу.
Про діяльність Херсонської благодійної організації «Таврійська фундація «Осередок вивчення української діаспори», створеної у 2002 році за сприяння Яра Славутича, інформувала громаду голова Правління Любов Гаражій.
– Головна мета діяльності організації – сприяння розвитку освіти і науки, реалізація науково-освітніх завдань, надання всілякої допомоги вченим, талановитій і творчій молоді, розвитку видавничої справи, засобів масової інформації, а також сприяння і збереження культурної спадщини України, її історико-культурного середовища. Щоб реалізувати ці завдання, Яр Славутич зі своїх особистих заощаджень сприяв заснуванню Благодійного фонду та ініціював вручення щорічної Всеукраїнської літературної премії, з 2011 року, після його смерті – імені Яра Славутича (голова журі – І. Лопушинський, доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри державного управління і місцевого самоврядування ХНТУ) та студентських стипендій за кращі розвідки з діаспорної проблематики. З 2005 року здійснюється видання літературно-наукового збірника «Вісник Таврійської фундації» (головний редактор І. Немченко). У 2017 році до 15-річчя з дня заснування нашої організації ми підготували і видали буклет – «Херсонській міській благодійній організації «Таврійська фундація (Осередок вивчення української діаспори)» – 15» і презентуємо його сьогодні.
Екземпляри буклета були передані до фонду Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара, до бібліотек міста і області, письменникам та гостям, присутнім на зібранні. Працівники краєзнавчого відділу Гончарівки оформили книжкову виставку творів Яра Славутича та численних публікацій в українському інформаційному просторі щодо його життєвого та творчого шляху, а рок-музикант і мово­знавець В. Демченко зачарував присутніх українськими піснями.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)