Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. Футбол з парасолькою
Сергій Гейко. Проти комунізму та російського шовінізму
Вісник Таврійської фундації. Випуск 1
Олег Олексюк. Доки живі. Тисячовесни
Молода муза. Випуск 3
Анатолій Анастасьєв. Борозенське - це з-під лемеша

Гейко С. Історія — це союз між минулим і майбутнім // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 3-6.

Історія — це союз між минулим і майбутнім

Від упорядника

Тільки вільні народи мають історію, 
інші — усього лиш хроніки. 
Е.Кіне

Мир і злагода у суспільстві — сьогодні це основи державної політики України. Будучи невід’ємною частиною усього цивілізованого світу, наша Батьківщина теж переживає процес відродження духовності, повернення до витоків, до свого коріння. Розбудовуючи державу, ми маємо зберегти все те найцінніше, що дісталося нам у спадок, використовуючи і розвиваючи досвід попередніх поколінь. 
Бериславщина — це не просто топонімічна чи географічна назва. Це — цілий край Великої України, це — цілий пласт в історії та культурі нашого народу. Нині на теренах нашого району згідно рішення уряду перебувають під державною охороною 12 пам’яток історії й археології та 8 пам’яток архітектури Національного значення, біля 400 об’єктів культурної спадщини місцевого значення. Місто Берислав Постановою Кабінету Міністрів України занесене до Списку історичних населених місць України як найдавніше міське поселення Херсонщини. 
Усяке траплялося в минулому району — світлі сторінки перемежовувалися з чорними смугами. Хто тільки не топтав ряст бериславської землі: первісні племена і скіфи, сармати і кіммерійці, готи і гунни, печеніги і половці, хозари і монголи, татари і русичі, поляки і росіяни, німці і шведи… Всіх не перелічиш. Їхні нащадки й досі живуть у районі. За останнім Всеукраїнським переписом 2001 р., на Бериславщині з 55 900 мешканців нараховується 49,5 тисяч українців, 4,9 тисяч росіян, 320 білорусів, 307 молдован, 200 вірмен, 120 шведів, 93 цигана, 88 асирійців, 77 німців, 46 поляків, 32 татарина, 27 корейців, 23 азербайджанця, по 20 грузинів та угорців, по 14 чехів та узбеків, 11 євреїв, поодинокі представники інших націй. У багатолюдності і багатонаціональності Бериславщини коріння її багатющої і неповторної історії. Довгі роки вивчення минулого свого краю було певною мірою “на задвірках”. Якщо й з’являлися якісь публікації, то вони являли собою окремі уривки, фрагменти старовини, та ще й препаровані ідеологічними стереотипами. 
Історія не має початку і не має кінця. Так само, як і її дослідження. Переконана, що ще будуть знайдені нові матеріали, нові документи, речові залишки, будуть висунуті неординарні ідеї і гіпотези. Усе це певною мірою неминуче торкнеться і минулого Бериславщини. А відомо, що без минулого немає майбутнього, хто його забуває — приречений на повторення. Отож, щоб повторилося лише найкраще, найприємніше — оглянімося назад, на вже пройдешнє нашими попередниками. 
На протязі 1999-2002 рр. Бериславською районною організацією Товариства “Просвіта” було видано три випуски “Нарисів з історії Бериславщини”, які внаслідок великого попиту і незначного накладу швидко розійшлися серед любителів старовини, викладачів, учнів та студентів. А тому постала нагальна потреба об’єднати усі три випуски. Окрім того, матеріали з них значно доповнені нововиявленими фактами й документами. До даної книги “Нарисів…” також увійшли новітні статті; деякі матеріали ще ніколи не друкувалися і не оприлюднювалися. Переважне число матеріалів ґрунтуються на документах Державного Архіву Херсонської області та публікаціях місцевої періодичної преси; також частково використано спогади старожилів-очевидців перипетій ХХ ст. 
Книга ні у якому разі не претендує на академічність, повноту висвітлення та істину в останній інстанції. Історія, узагалі, така наука, де часто має місце суб’єктивна думка автора документу, спогаду тощо. Ці точки зору можуть не завжди співпадати, а то й суперечать одна одній. Деякі власники і утримувачі матеріалів, до яких зверталися з проханням поділитися ними, з якихось власних міркувань утрималися від згоди. Обмаль фотокарток, схем, замальовок, картографічного матеріалу. 
Історія нашого краю (та й не лише нашого) до кінця XVІІІ ст. людством по-суті не документувалася, а документи пізніших часів часто-густо розкидані по різним архівам як України, так і Росії, а тому залишаються майже невивченими; частина з них з ліквідацією Кримського ханства, безумовно, опинилася у Туреччині. Чимало архівних справ було втрачено у періоди лихоліть т.з. “громадянської війни” 1917-21 рр. та ІІ Світової війни. Документи кінця XVІІІ–ХІХ століть писані від руки, не завжди грамотними авторами, старим російським правописом, пошкоджені часом, чорнила на багатьох майже висохли – тож прочитання їх буває просто неможливим або вимагає тривалого часу і, безумовно, відповідного фінансування відряджень. На щастя, унезалежнення України значною мірою розбурхало інтерес як до історії узагалі, так і до минулого свого роду та рідного краю. У роботі над усіма випусками “Нарисів…” яскраво проявився принцип, за яким при бажанні і наполегливості можна завжди досягнути позитивного результату. Можу сказати, що усі посадові особи, просто громадяни, до яких доводилося звертатися, у силу своїх можливостей намагалися допомогти. 
Але загалом видання “Нарисів з історії Бериславщини” було б неможливим насамперед без підтримки і сприяння голови Бериславської районної ради Т.Алябової, яка давно усвідомивши істину, що “той, хто не знає історії, приречений на її повторення”, робила і робить усе, аби не повторилися лихі і гіркі сторінки нашого минулого. 
Також висловлюю щиру подяку тим, хто прилучився до видання книги: новому керівництву районної державної адміністрації (голова М.Дешко), міському голові Т.Бернацькій, колишньому начальнику податкової інспекції у районі О.Броніну, начальнику відділу культури Л.Полегенко, настоятелю Свято-Введенського храму о.Олександру (Михайленку), голові Херсонської обласної організації Товариства “Просвіта” О.Олексюку, директору районного краєзнавчого музею Т.Солодкій, начальнику відділу автоматичної системи керування машинобудівного заводу М.Задонському, адміністрації Бериславських шкіл № 1 та № 3, авторам матеріалів та усім причетним до великої справи вивчення нашої минувшини. 
Окрема і особлива подяка усім працівникам Державного архіву Херсонської області та обласної наукової бібліотеки ім. О.Гончара, без допомоги яких навряд чи вдалося б зорієнтуватися у безмежжі матеріалів та документів. 
Як упорядник та автор частини статей, не приховуючи своїх політичних поглядів, намагався зберігати об’єктивність і не підтасовував фактів, що, на жаль, мало місце як раніше, так трапляється і тепер в історичній науці. 
Принагідно хочу також звернутися до земляків-читачів: ледве не у кожного удома є документи, фотокартки, газети, журнали, інші матеріали старовини, які навряд чи використовуються у житті сучасників, але становлять неабияку (часто не усвідомлену власниками) цінність для історії, адже історія народу складається з історії його людей. Ці речі припадають пилом, псуються, їх по-суті ніхто не бачить. 
Віддайте їх для історії, майбутнім поколінням! Ми вже й так втратили занадто багато з надбань попередників. І не гоже сучасним цивілізованим людям не залишати пам’ять про своїх батьків, дідів, прадідів… У будь-якому випадку, районна організація Товариства “Просвіта” зможе зробити копії і повернути оригінали власнику. 
Робота над дослідженням минулого Бериславщини не закінчується виданням цієї книги і за будь-яких обставин буде продовжена. Будемо раді усякій формі підтримки, а також відгукам, побажанням, пропозиціям, які просимо надсилати на адресу:

районна організація Товариства “Просвіта”, 
вул. 8 Березня, 7; м.Берислав Херсонська обл. 74300
Сергій Гейко

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 121 книг;
1,513 статей;
345 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)