Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Інна Рижик-Нежуріна. Мить
Олег Олексюк. Я для мами намалюю
З Україною в серці
Микола Швидун. Стою на перехрестi
Алла Флікінштейн. Перша сотня
Василь Мелещенко. Мiй малюнок

голодомор

У розділі зібрані матеріали, наукові розвідки, свідоцтва очевидців, есе, вірші, літературні твори про голодомор в Україні 1932-33 рр.
Ви маєте змогу написати на основі цих матеріалів реферати, курсові роботи з історії України, використати у своїх наукових та творчих роботах.

 

Піниться в березі Буг,
темний від крови.
Тягнуть заржавлений плуг
діти і вдови.

Вітер ворушить золу.
Холод і голод.
Крильми волочать ріллю
ворон і голуб.

Небо - як віко труни.
Поле жалоби
всіяне дітьми війни
й культу особи.

...Пам'ять сидить за столом
в хаті над Бугом.
Слово іде за пером,
наче за плугом.

Непрощеним

Був тридцять третій. Смерті меч
Поклав на полі щастя й мрії.
Не зняти нам ніколи з плеч
Кривавих жнив тих безнадію.
Там сонце й небо у сльозах.
Та що робити їм:
Лиш сходить над мертвим полем,
Де й весна очей у горі не підводить.
Моя Вкраїно барвінкова,
Ота, що в с віті лиш одна,
З грудей розтерзаних недолі,
Пісень не чути солов'я!
А ти в колючому вінку
У потяги кидаєш долю.
Повірте, люди, не збагну
Тієї "дружби" я неволю.
Село вкраїнське - диво з див,
Гостинний, неповторний рідний краю,
Я голод той, ні, не простив
Отим катам, яких не знаю.

 

Присвячується подіям 1932-33 років

Голод 32-33 років -
Тяжка народна рана,
І в пам'яті людській
Спливають всі страждання
І муки пекла і поневіряння.
І сльози матерів,
Що зрощували землі,
І плач дітей малих,
І ледве чутний шепіт.
Хліба, хліба...

Геть все на Україні
Закрила чорна хмара,
Всі люди почорніли,
Ходили мов примари.

Чому? Чому так сталося?
Життя навіщо обірвалось?
Забрало зло майже усе,
Нічого не зосталось.

Страшний тягар усіх давив.
З життя пішло багато трударів.
Голодомор - трагедія моєї батьківщини.
Бабусі й дідусі ще пам'ятають нині.

І в памяті людській
Жеврітиме довіку
Скорботи жар
За тих,
Хто відійшов у вічний спокій,
Кому немає ліку,
За тих,

Голод не тітка

Голод не тітка

"Голод не тітка", - каже бабуся
"Голоду-тітки" дуже боюся.
Глянь: на світлині дитятко вмирає,
"Хто це зробив?" - серце питає.

Хліб забирають, Христос - роздавав.
Серце і душу велику він мав.
Чорнії душі у чорному тілі
Хіба то люди? То - справжні звірі.

Всіх покосили - старих і маленьких,
Серце болить за невинних, рідненьких.
Хай чистим колоссям у небо зринають
Їх чистії душі, хай пісні співають.

А ми - козачата. Ми - пам'ять народу.
І нам боронити священну свободу.
Щоб пазур хижацький не повнив по вінці
Той келих кривавий братів-українців.

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)