Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Ігор Проценко. Мої дороги
Микола Швидун. Ти до мене прийшла
Вишиванка. Число 2
Олег Олексюк. Затуманені плачем
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 1
Вишиванка. Число 3
Стего
поема
Я син відважного народа,
Безсмертний тяг мене зродив.
Хоч не чужа була голота, –
Я панську славу полюбив.
Втікав від пітної роботи –
Життя легеньке прославляв.
До мислення не мав охоти,
Хоч кляси з успіхом кінчав.

Родився я на сході краю,
Де нас мішали, нас товкли,
Де полчища чужі, і зграї
Ворожих сил нам крах несли.
Та не зуміли нас зламати,
Ні замінити наші душі.
Коли ж палили наші хати –
Ми вчились на хресті вмирати.
І мали ми борців, героїв,
Яким не мали рівних в Трої:
І я молився перед сном
Спокійно вмерти під хрестом.
Хапав думки з висот небесних
І з пекла мислі завертав.
Створити прагнув нетілесні
Закони – жменю владних прав.
Щоб ті закони світ побачив,
Від них тремтіла щоб земля.
Щоб навернулись необачні,
А над законами був я!
На світ з висот щоб погляд падав,
Над багачами паном був,
Душа лише щоб знала свята
І вітер славою лиш був.

Стего і Терпсіхора



В запалі слави, на колінах
Благав чарівну Терпсіхору,
Щоб я без крил у вир полинув
На сцену світову, угору,
У щасті чашу слави пити,
За успіх Господа молити.
Це Терпсіхору не звільнило
Від славномудрої поради:
– Коли пірнеш у змаг всеціло,
Бери з собою дух і тіло,
Бо без води немає плоду,
І успіху нема без поту.

Стего і Євтерпа



Забув давно про Терпсіхору,
А пригадав про Євтерпу,
Коли замилування впору
Знайшлось на музику сліпу.
І знову, впавши на коліна,
Я Євтерпу просив, благав,
Щоб славу здобував нетлінну,
Щоб і Бетховена здолав.
– Дурненький ти, хоч не дитина, –
Мені Євтерпа відповіла, –
Не мрія славу здобуває,
А праця плідна, волі зграя,
Бо без води немає плоду,
І успіху нема без поту.

Стего і Полігімнія



Покинув горду Євтерпу
Й заліз у вулицю сліпу,
Подалі від людського вуха,
Хай світ не знає і не слуха,
Як я, мов птах в гаю, співаю,
Полігімнію прославляю.
Роками мучився, співав
– Тим злостив музу – я й не знав.
Полігімнія не стерпіла.
Й порадила мені уміло:
– Осел реве і день і ніч,
Сова ціле життя співає,
Собака бреше, кіт мурчить –
Лиш соловейко голос має.
Співати? Не лиш голос мати,
А й працю денну рахувати,
Бо без води немає плоду,
І успіху нема без поту.

Стего і Ерата



Не заступлю я солов’я –
Така вже доленька моя.
Коли ж до співу не доріс –
В кохання думками заліз.
Та як? Кохання прославляти –
То треба серенади знати.
Припав я до Ерати ніг –
Молив, благав же скільки міг…
Змилосердилася Ерата
І помогла, хоч не багато.
Співав романси, серенади,
І в тім знайшов нічні принади.
Забув за платонічний спів,
Чим привернув Ерати гнів.
– Забудь за ласку, допомогу, –
Так мовила вона мені,
Шукай улюблену дорогу
І чашу гніву пий до дна,
Бо без води немає плоду,
І успіху нема без поту!

Стего і Талія



Короткі дні ліпили тижні
А тижні місяці плели.
Забув за стан жіночий ніжний –
Про славу думи надійшли.
За свій безжурний довгий вік
Я до базікання привик...
Чарівну, лагідну молив,
Всесильно Господа просив,
Мені подав щоб витривалість
Збороти нерішучу слабість.
І скільки музу не просив,
Не сподівався зі всіх сил:
Вона гранітною скалою
З’явилася переді мною
І рекла: – Слави не побачиш,
Як довго, просячи, ти плачеш.
Хоч у чергу і всі стають,
Та лиш відважні дістають.
Бо без води немає плоду
І успіху нема без поту!

Стего і Кліо



Лицем я врізався в підлогу
І плакав… плакав – скільки змоги.
А просушивши темні очі –
Забути рішив чар дівочий,
Кохання, музику і спів –
Служить народу захотів.
Найкраща служба – звеличати
Минувшину хоробрих днів,
Гетьманів славних і палати,
Жорстоких деспотів-царів.
У вир минувшини пірнув
Без розмислу і без надуму
До Кліо погляд свій звернув,
Вона ж, здається, муз ігумен.
Не вспів звернутись, як вона
Слова-запитання рекла:
– Чи знаєш, сину, глибину
Потрібних знань про всі народи?
Історію – і не одну –
З часів всеслави і негоди
Усіх земель? – Вона рекла
І, після слів тих, відійшла.
Задумався я, зажурився –
Чи братися за ту роботу?
Та славний успіх завжди снився,
А пиха додала охоти.
Не думав я, що так багато
Доводилось би книг читати.
У будні дні чи то у свята
Напам’ять дати заучати.
В розчаруванні все кидаю
І мудру Кліо закликаю.
Ти знала Кліо, що я хочу,
Про що їй голову морочу.
– Як вух своїх не бачив ти –
В цій ділянці не знайдеш слави,
Бо круп не можна натовкти
У ступах, що звемо ЗАБАВИ.
В житті, хто успіх хоче мати,
Повинен тяжко працювати.
Бо без води немає плоду
І успіху нема без поту!


(Продовження в наступному випуску)

Автор: 
Print Friendly, PDF & Email

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)