Хіба я винен, що коли в атаку

На ворога ішов у повний зріст,

Свистіли кулі мимо,

З переляку

Поцілити не міг мене фашист.

Хіба я винен, що роки суворі

Вдалося пережити по війні

І що отим страшним голодомором

Пройшовся сорок сьомий по мені?

Автор:

Анастасьєв Анатолій Миколайович

Хіба я винен, що в лиху годину

Чорнобиль не утяв мій довгий вік —

Радіаційне чорне хмаровиння

Вітри понесли трохи в інший бік?

Хіба я винен, що живу ще й досі?

Ледь жевріє мого життя свіча…

А тих пенсійних, що поштарка носить,

Мені лише на ліки вистача…

Хіба я винен?!