Опубліковані джерела
1. Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне: В 3 т. - Москва - Ленинград, 1933. - Т.3. - С.204.; Т.4. - С.51.
2. Аршинов П. История махновского движения. - Запорожье, 1995. - 240 с.
3. Белаш А.В., Белаш В.Ф. Дороги Нестора Махно. - Киев: РВЦ "Проза", 1993. - 592 с.
4. Будённый С.М. Пройдённый путь. Книга первая. - М.: Воениздат, 1958. - 448 с.
5. Гражданская война на Украине. Сборник документов и материалов: в 3 т. - Киев, 1967. - Т.2. - 457 с.
6. Котляр Ю.В. Повстансько-партизанський рух українських селян у 1919 - на початку 1920 р.р. (На матеріалах Півдня України): Автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.01. - Одеса, 1997. - 23 с.
На підставі вищевикладеного можна підготувати наступні висновки:
Питання формування та діяльності селянських повстанського руху на Півдні України протягом 1918-1921 років є не надто дослідженим в українській історіографії, а особливо його локальні аспекти, пов'язані з діяльністю як окремих повстанських загонів, так і діяльністю таких політичних утворень як "повстанські республіки".
В основі концепції бойових дій повстанської армії був покладений маневр, маневр людськими ресурсами і маневр вогневими засобами.
Величезна кількість тачанок в війська дозволяла махновцям швидко пересуватися як на марші (проходячи по 100 верст за добу) так і на полі бою, концентруючи війська на вирішальних напрямках. До того ж озброєна станковими кулеметами (грузною зброєю тих часів) тачанка дозволяла маневрувати вогневими засобами, знову ж таки використовуючи величезну кількість кулеметів в місці основного наступу.
Розділ 2. Повстанський рух під проводом Никифора Григор'єва
2.1. Формування військових загонів Никифора Григор'єва (серпень-грудень 1918 р.)
Навесні 1917 року Григор'єв був офіцером Бердичівського гарнізону - включився в українізацію частин російської армії. Як активіст українського національного руху проводить значну просвітницьку роботу. Його запальні виступи на мітингах з інтересом і співчуттям слухали десятки тисяч солдатів.
Як стверджує дослідник Ю.Дмитренко, незабаром Григор'єв створив український полк і ніби отримав за це звання підполковника. А В.Горак зазначає, що коли Радянська Росія у 1918 р. посунула на Україну, Н.Григор'єв виявився одним з нечисленних оборонців українського уряду.
Розділ 1. Історіографія проблеми та джерельна база дослідження
1.1. Короткий історіографічний огляд
Питання громадянської війни 1918-1921 років цікавило багатьох істориків, проте повстанський рух селян Півдня України розглядався менше.
Головним чином, це стосується загальної літератури, в якій дається аналіз соціально-економічного і політичного становища в Україні, наслідком якого було виникнення масового повстанського руху.
|
|