Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вісник Таврійської фундації. Випуск 6
Микола Кабаків. Переяславська угода 1654 року
Алла Флікінштейн. Перша сотня
Книга пам'яті: Голодомор 1932-33 у Чаплинському районі
Микола Василенко. Уламки імперії
Киризюк І. Поезії // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літературно-науковий збірник. Випуск 8. — К.–Херсон: Просвіта, 2012. — С. 175-179.
Поезії

Наш гість


Іван Киризюк


Поезії


ТЕРПКО


Білий цвіт весни
Гуляє по городі,
Тепле сонце
Будить дикий виноград
А ми мов ті
Коні безногі
По лузі пробуєм гулять.
З посивілих основ
Сиплеться попіл існування,
Жахлива думка
По верболозах в’ється
Тривожно нині у грудях
Здається
Серце розірветься,
Наша істина забута
Догоряє
Терпко чую
Як життя минає.
Я, мов пташка польова
Ніде не відлітаю.



БРИНИТЬ


Колише
Жалем серце
Недокована думка
Незбутих сподівань
Засушене зерня.
Була колись
Ти ціла уво мні
Як іскорка
Як та зіниця,
Нині спомин
Мов спорохніла скрипка
Бринить в грудях
Знаком болю
Дівочого обличчя.




ШЕЛЕСТИТЬ


По віконці
Мов сльоза
За сльозою
Стикають
Краплини дощу.
Шугає вітер
У двері,
Вже пізно,
Не прийдуть
У гості,
Дивлюсь на годинник
Прожитих літ
Розгойданий спомин
Шелестить
Закликами
Роздрібняного щастя.




ПЕРЕДЗВІН


Стоїш отуляна
Під вінець
Білим вельоном
З іскоркою надії
В очах,

Спів
Церковного хору
Перемішаний
З передзвоном щастя,

А я — терплю
Та й не маю сили
Сказати правду,

Між нами
Залягла
Рана велика.




ОСІНЬ


Перед блідним сонцем
Розчісує вітер
Коси
Сонним хмарам,
Поодинокі яблука
Розвішані
В осінньому саду,
Сумнії
Мов дівчата
Довгим жданням.




ШЕПОТИТЬ


Кінчиком язика
Злапав
На твоїх устах
Недозріле слово,
У очах
Розмальовую
Тихі кольори
Ждання,
Шепотить
Гарячий подих
У люстерку мрій.




ЧАС


Шепіт
Зеленого винограду
Допиває тишу,
Дрімає комин
Окутаний
Шалем сивого диму,
Час
Мов човен
Стукнув засовкою
За дверима ночі.




ПЕЛЮСТКИ

Втопилась тиша
В келихах
Червоного вина,
Думка
Кольоровим метеликом
Сіла
На твої груди,
Збираю
Пелюстки шепотіння
Чую оскому
Недозрілого
Ждання.



МОСТИ


Розчиняє білі груди
День
З залишками сну,
Ніч
Відлітає мов пташка
За двері
Де тисячі мрій
Будують зелені мости,
А на тих мостах
Дзвенить самота
В зафальшованих масках.




ЗАДУМА


Горать
В свічниках свічи
Лагідним полум’ям
А дим
Великим знаком запитання
Над іконою гойдається,
Воск
Прилип до долоні
Як слова батька
Котори ношу в собі.
Кожен знак рукі
Іде по незагоєному болі
Заржавілим серпом
І тільки
Тепло із свічок
Наводить глибоку задуму.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)