Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Бериславщина: рік 1903
Анастасьєв А., Лепешко В. Звідси починається Вітчизна
В.Плаксєєв, В.Кулик. А стежечка біжить від літа
Анатолій Анастасьєв. Просто життя
Микола Братан. Сузір'я Плеяд
Бериславщина: рік 1905

Анастасьєв А. Імпровізований радіоспектакль // Анастасьєв А.М. Територія гідності. — К.–Херсон: Просвіта, 2014. — С. 63-65.

 

Імпровізований радіоспектакль

Петро Михайлович ні в чому не терпів застою. Його переповнювало прагнення нового, прогресивного.

— Саме таких людей потрібно висувати на керівні посади, — вирішили у селищній раді і невдовзі потенційний реформатор опинився у старому розхитаному кріслі начальника комун­госпу. “Еге, тут роботи непочатий край, — відзначив про себе новий начальник кому­нального господарства, критично оціню­ю­чи обстановку кабінету. — Який застарілий стиль! У попередника геть не було естетичного смаку...”. Оскільки Петро Михайлович вва­жав­ся людиною енергійною, відразу за­хо­див­ся змінювати все на свій лад. Не минуло тижня і старий кабінет перетворився на сучасний офіс: все тут виблискувало но­виз­ною. Сам шеф сидів за великим Т-подібним полірованим столом. Праворуч стояла тумба, а на ній — апаратура селекторного зв’язку. Час від часу Петро Михайлович клацав одним з багатьох тумблерів і коли загорялася кольо­ро­ва лампочка, давав вказівки котромусь із своїх підлеглих. Коли ж підлеглого не було на місці, шеф вмикав мікрофон, з’єднаний з гучномовцем на стовпі, що височів на подвір’ї комунгоспу, і наказував недисциплінованому працівникові негайно зайти до офісу.

Минали дні, тижні, місяці... “Залізну руку” керівника відчули всі — від прибиральниці до спеціалістів усіх рангів. Але далі кон­тор­ських апартаментів реформа не пішла. Як і ра­ніше у водогінній мережі і каналізації ло­па­лися проіржавілі труби, виходили з ладу елек­тронасоси, всюди накопичувалося по­бу­то­ве сміття. Скарги на бездіяльність кому­наль­ників сипалися горохом об стінку, бо від­по­відь у Петра Михайловича на них була одна: “Немає коштів”. Невідомо доки б ще це тривало, якби одного чудового дня Петро Михайлович не розсмішив все селище і той сміх не оцінили належним чином у селищній раді.

А трапилося непередбачуване. Розгніваний шеф комунгоспу увімкнув мікрофона і нака­зав своєму замові Діні Йосипівні негайно зайти до офісу . За кілька хвилин у гучномовці загриміла груба лайка й погрози на адресу зама . Але Діна Йосипівна була жінкою, якій небезпечно класти пальця до рота:

— Ох ти ж козел безрогий! — миттєво па­ри­рувала вона, — думаєш, люди не бачать, куди діваються кошти, призначені на роз­ви­ток комунального господарства? Звив собі тут затишне кубельце, обклався дорогими цяць­ками...

— Мовчати!!! — щосили закричав началь­ник.

Однак примусити замовкнути Діну Йоси­пів­ну вже було неможливо.

Під стовпом, де висів гучномовець, зібрався натовп. Багато вельми цікавого почули рядові комунальники про таємні діяння своїх ке­рів­ників. Оскільки вони намагалися пере­кри­чати одне одного, все було добре чути да­ле­ко за межами подвір’я комунгоспу. Пере­хожі від душі сміялися, а працівники конт­рольно-ревізійного управління і податківці плескали у долоні. Раптом у діалог втрутився чийсь третій голос:

— Годі смішити людей... ви забули вимк­ну­ти мікрофон...

Невдовзі у комунгоспі відбулися чергові кадрові перестановки.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 124 книг;
1,627 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)