Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вісник Таврійської фундації. Випуск 2
Анатолій Анастасьєв.Осінній дисонанс
Вісник Таврійської фундації. Випуск 3
Іван Немченко. Квітка України
Микола Кабаків. Переяславська угода 1654 року
Іван Немченко. Світло надії
Немченко І. “Не полишає бажання жити й працювати…”: Золоті сліди Лідії Голомб // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літературно-науковий збірник. Випуск 9. — К.–Херсон: Просвіта, 2013. — С. 315-321.
“Не полишає бажання жити й працювати…”
Золоті сліди Лідії Голомб

Вічна пам’ять

“Не полишає бажання жити й працювати…”

Золоті сліди Лідії Голомб

І смерть як небуття
неписана для мене...

(Іван Дніпровський, “Хай покладуть мене в труну так звану…”)

Науковець Лідія Григорівна Голомб (Марченко) належала до тієї генерації українських учених, які на хвилі демократизації в суспільстві кінця 1980-х років (М.Жулинський, Ф.Погребенник, П.Хропко, Н.Шумило та ін.) прагнули звільнити вітчизняне літературознавство від численних фальсифікацій як сталінських часів, так і періоду так званого розвинутого соціалізму. Цілий ряд своїх книг та публікацій у наукових збірниках та періодиці дослідниця присвятила глибокому й усебічному прочитанню спадщини М.Вороного, П.Грабовського, Б.Грінченка, П.Карманського, О.Кобилянської, А.Кримського, Б.Лепкого, Олександра Олеся, В.Пачовського, М.Старицького, В.Стефаника, Лесі Українки, І.Франка, Г.Хоткевича, Марка Черемшини, М.Чернявського, Г.Чупринки та інших видатних митців порубіжжя ХІХ — ХХ століть, чия творчість стала окрасою вітчизняного письменства, але в радянський період була об’єктом багатьох спекуляцій, перекручень, цензурної сваволі тощо.
Багатьом сучасникам запам’яталися її риси як “людини винятково чесної й порядної, цілеспрямованої, наполегливої та відповідальної, самовідданого працелюба на ниві освіти й науки” (В.Барчан). Подібні особистості залишають по собі справді золоті сліди. Як відзначає В.Барчан, Лідія Григорівна “була зразком педагога-науковця для колег, визнаним авторитетом у наукових колах країни” [3, с.5].
У 1967 році Л.Голомб успішно захистила в Інституті літератури імені Т.Г.Шевченка АН України кандидатську дисертацію “Поетична творчість Івана Франка початку ХХ ст.”.
У наступні роки вона прагнула глибше осмислити набутки вітчизняного письменства кінця ХІХ — початку ХХ ст. Ці розвідки стали основою докторської дисертації, захищеної в Інституті літератури імені Т.Г.Шевченка АН України у 1990 році. Її тема — “Проблема особи і суспільства в українській ліриці кінця ХІХ — початку ХХ ст.”.
Наукові видруки Л.Голомб зустрічаємо у виданнях Вінниці, Гомеля, Києва, Луганська, Луцька, Львова, Ніжина, Одеси, Переяслава-Хмельницького, Пряшева, Ужгорода, Херсона, Черкас, Чернівців, Чернігова та інших міст України та зарубіжжя.
Досить назвати хоча б такі публікації: “Тема народу та особи в ліриці Лесі Українки” (1972), “До проблеми особи і народу в українській ліриці другої половини ХІХ століття” (1980), “Митець незвичайної долі” (1996), “Василь Пачовський. Закарпатські сторінки життя і творчості поета” (1999), “У таємничому дивосвіті слова” (2000), “Федір Потушняк. Хвилини вічності: лірика” (2000), “З історії вивчення української лірики кінця ХІХ — початку ХХ ст.” (2008), “Петро Карманський: Життя і творчість” (2010), “Основні проблеми вивчення української літератури кінця ХІХ — початку ХХ ст.” (2012) та ін.
Л.Голомб — лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Зореслава, вона удостоєна звань “Заслужений працівник освіти України”, “Почесний професор Ужгородського національного університету”.
Особливу й постійну увагу в своїх численних працях дослідниця приділяла нашим визначним краянам. Вона часто виступала з доповідями на всеукраїнських, регіональних, обласних наукових форумах у Херсоні. Згадаймо хоча б такі з її виступів: “Засади гармонії і краси у поетичному світі Дніпрової Чайки” (1991, конференція “Дніпрова Чайка і розвиток української культури”), “Козацтво як поетичний символ в українській ліриці кінця ХІХ — початку ХХ ст.” (1992, конференція “Феномен українського козацтва в контексті світової історії і культури”), “Мотив поета-пророка в ліриці Миколи Чернявського” (1993, конференція “Микола Чернявський — письменник, громадський діяч, педагог”), “Мій заповіт” М.Чернявського в контексті української громадянської лірики” (2008, конференція “Микола Чернявський і світовий літературно-мистецький контекст”), “Дніпрова Чайка і стильові пошуки в українській поезії кінця ХІХ — початку ХХ ст.” (2011, конференція “Літературна спадщина Дніпрової Чайки в історико-культурному контексті”) та ін. Праці Л.Голомб стали окрасою багатьох місцевих наукових збірників, альманахів: “До проблеми розвитку релігійно-філософської лірики початку ХХ ст. (цикл “Надгробні стихири” П.Карманського)” (1996, збірник “Поетика художнього тексту”), “Педагогічна діяльність Петра Карманського в Херсоні” (1996, збірник “З Україною в серці”), “Проблема цінності людського життя у прозі Д.Марковича в контексті ідейно-художніх пошуків української літератури кінця ХІХ — початку ХХ ст.” (1997, альманах “Константи”, вип.2), “Володимир Винниченко: прагнення художнього синтезу” (2006, збірник “Вісник Таврійської фундації (ОВУД)”, вип.2) тощо. Ці розвідки й сьогодні користуються великим попитом і непослабним інтересом з боку херсонських студентів, учителів, вузівських викладачів.
Мабуть, найчастіше й найглибше прагнула проникнути Л.Голомб у тайники творчості М.Чернявського як митця великого таланту і трагічної долі. Йдеться про такі її книги, як “Особа і суспільство в українській ліриці кінця ХІХ — початку ХХ століття” (1988), “Із спостережень над українською поезією ХІХ — ХХ століть” (2005), “Новаторські тенденції в українській літературі кінця ХІХ — перших десятиліть ХХ ст.” (2008), а також розвідки в наукових збірниках та періодиці: “Мотив поета-пророка в ліриці Миколи Чернявського” (1993), “На шляху до модернізму: творча еволюція Миколи Чернявського” (2008) та ін. [4-9] Принагідно про М.Чернявського веде мову Л.Голомб і в таких працях, як “Психологічні засади лірики Бориса Грінченка” (1999), “Символічна мова поезії в прозі “Там звізди пробивались” Ольги Кобилянської” (2002), “Три поети раннього українського модернізму: Олександр Олесь, Грицько Чупринка, Микола Філянський” (2011) [10-12].
Багатогранна літературознавча діяльність Л.Голомб ще чекає на своїх прискіпливих дослідників, хоча окремі кроки в цьому напрямі вже були. Досить згадати статтю-передмову В.Барчан до книги “Із спостережень над українською поезією ХІХ — ХХ століть” [2] та рецензію на це ж видання, запропоновану Є.Бараном, — “Літературознавча школа Лідії Голомб” [1]. У названому відгуку наголошується: “Для Лідії Голомб характерна академічна форма аналізу — без зловживань і надмірностей. Дослідниця нікого не збирається шокувати чи епатувати своїми матеріалами, — вона чесно і сумлінно робить свою справу. Скрупульозний, добротний філологічний аналіз, глибоке відчуття поезії, вміння входити у творчу лабораторію автора, ненав’язливе і спокійне розставляння ледь помітних акцентів, — саме ці риси індивідуального стилю дослідниці й роблять збірник статей цінним набутком українського літературознавства” [1, с.300]. А в рецензії П.Ляшкевича на її книги “Із спостережень над українською позією ХІХ-ХХ століть” та “Новаторські тенденції в українській літературі кінця ХІХ — перших десятиліть ХХ ст.” підкреслено: “Визначальна риса статей і розвідок Л.Голомб — системний пошук індивідуальних способів художнього самовираження кожного письменника. Вникання в позавербальну глибину мотиву, образу, думки конкретного митця допомагає відкрити неповторні нюанси власної чеканки в його творчості та уникнути повторення поширених поглядів. Водночас дослідниця свідомо не пропонує судження у формі будь-якого прихованого / неприхованого нав’язування — навпаки, прагне заохотити і стимулювати читача до власного перечитування класики, до пробудження особистісного сприймання імен і текстів” [15, с.116].
Такий підхід до осягнення творчої постаті літератора спостерігається зокрема й у чернявськознавчих студіях Л.Голомб. На них часто посилаються в своїх розвідках науковці молодших генерацій [13; 16-19].
До постатей Б.Грінченка, Дніпрової Чайки, П.Карманського, М.Чернявського та інших авторів, пов’язаних із Херсонщиною, дослідниця зверталася в своїх працях протягом багатьох десятиліть, постійно підтримувала зв’язки з херсонцями, брала участь у наукових конференціях, присвячених митцям-краянам, схвалювала кроки щодо вшанування їх пам’яті — численні звернення місцевої інтелігенції до владних структур з пропозиціями і вимогами стосовно встановлення пам’ятників поетам-землякам, увічнення їх імен у назвах установ, вулиць, площ, парків, скверів на теренах області. А ще обурювалась байдужістю, з якою ставились до подібних акцій високі посадовці.
Подібні питання не раз обговорювалися в середовищі херсонських науковців за участі Л.Голомб. Адже вона завжди намагалась викроїти час, щоб узяти активну участь у конференціях, присвячених М.Чернявському чи його сучасникам (Дніпрова Чайка, Д.Маркович та ін.). Іноді здавалося, що закохавшись у художній світ поета, перейнявшись його духовними ідеалами й моральними пріоритетами, Л.Голомб ставала дуже схожою на нього: така ж філософська відстороненість і одержимість подвижництва, безкомпромісність в обстоюванні національних святощів і безмежний оптимізм та працездатність у найтяжчі часи. В одному з листів, надісланих до Херсона, вона занотувала: “У нас життя, як і по всій Україні, важке. Але не полишає бажання жити й працювати, доки Бог дасть” [14]. Такою ж неперебутністю, дивовижним творчим горінням, якоюсь незбагненною світлодайністю чарував завжди своїх сучасників М.Чернявський.
Л.Голомб була послідовним пропагандистом творчості цього самобутнього автора — і як видатної мистецької постаті, і як громадсько-політичного діяча. А ще вона прислужилась справі поширення в суспільстві правдивого життєпису митця.
Жага правди і справедливості, необхідність повернення М.Чернявському заслуженого ще за життя статусу в літературі кликали дослідницю до нових і нових студій, до полеміки з попередниками й сучасниками в оцінках письменника. І зразком такого неупередженого підходу до поцінування масштабності здійсненого митцем стала для Л.Голомб стаття діаспорного критика Б.Кравціва “Бій за Миколу Чернявського”, що з’явилась як рецензія на київський однотомник вибраного з лірики співця “Поезії” (1959), упорядником та автором передмови до якого був О.Бабишкін.
Дослідниця простежувала творчу еволюцію письменника з застосуванням методів герменевтики, міфопоетики, аналітичної психології. Окремі моменти даної еволюції висвітлювалися “через осмислення духовного портрета ліричного автогероя М.Чернявського” [4, c.142].
Поетичний світ М.Чернявського в працях Л.Голомб розглядався як художня цілість у системі всього доробку митця з обов’язковим урахуванням усіх системних зв’язків і складників цього єдиного цілого, з глибоким проникненням у тайники творчої свідомості та підсвідомості письменника, з відкриттям внутрішньої сутності ключових мотивів та їх еволюції [4, c.142]. Особливо це характерно для розвідок 2000-х років. За словами дослідниці, М.Чернявський “завжди пише історію своєї душі, відтворює процес самопізнання, а через нього й пізнання світу”, тобто пропонує “своєрідну духовну автобіографію, ліризовану історію власного життя в часових та просторових вимірах епохи” [4, c.142].
Знаменно, що до справи повернення М.Чернявському належного статусу в літературі Л.Голомб традиційно залучала і своїх учнів — аспірантів, пошукачів, студентів. Одна з них — херсонська дослідниця Людмила Корівчак (Ярошевська). Під керівництвом Лідії Григорівни вона підготувала та успішно захистила кандидатську дисертацію “Лірика Миколи Чернявського. Проблеми поетики” (Херсон, 2008) і за рукопис монографії, підготовленої на її основі, отримала Всеукраїнську премію імені Яра Славутича (2009). У багатьох своїх публікаціях Л.Корівчак (Ярошевська) продовжує кращі традиції свого вчителя і наставника Лідії Голомб, орієнтується і в житті, і в науковій діяльності її напучуваннями та заповітами.
Світла постать Лідії Григорівни Голомб назавжди залишиться в пантеоні вітчизняних науковців-подвижників, одержимих педагогів-новаторів, невпокійних краєзнавців і пропагандистів рідного слова.
Література
1. Баран Євген. Літературознавча школа Лідії Голомб // Вісник Прикарпатського університету: Філологія (літературознавство) / Євген Баран. — Івано-Франківськ, 2007-2008. — Вип.XVII-XVIII. — C.299-300.
2. Барчан Валентина. У царині поетичного слова [Передмова] / Валентина Барчан // Голомб Л.Г. Із спостережень над українською позією ХІХ-ХХ століть: Зб.статей / Л.Г.Голомб. — Ужгород, 2005. — С.5-10.
3. Барчан Валентина. Лідія Голомб: людина і вчений / Валентина Барчан // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія “Філологія. Соціальні комунікації”. — Ужгород, 2012. — Вип.1 (29). — С.5-10.
4. Голомб Л.Г. Із спостережень над українською позією ХІХ-ХХ століть: Зб.статей / Л.Г.Голомб. — Ужгород: Ґражда, 2005. — 380 с.
5. Голомб Л.Г. Микола Чернявський: “еклектик” чи послідовний прихильник модерної поетичної мови? / Л.Г.Голомб // Матеріали V конгресу МАУ: Літературознавство. — Чернівці, 2003. — Кн.2. — С.76-79.
6. Голомб Л.Г. Мотив поета-пророка в ліриці Миколи Чернявського / Л.Г.Голомб // Микола Чернявський — письменник, громадський діяч, педагог: Тези доп. наук. конф. — Херсон: ХОБГ, 1993. — С.7-9.
7. Голомб Л.Г. На шляху до модернізму: творча еволюція Миколи Чернявського / Л.Г.Голомб // Науковий вісник Ужгородського університету: Філологія. — Ужгород, 2008. — Вип.18. — С.3-9.
8. Голомб Л.Г. Новаторські тенденції в українській літературі кінця ХІХ- перших десятиліть ХХ ст. / Л.Г.Голомб. — Ужгород: Ґражда, 2008. — 296 с.
9. Голомб Л.Г. Особа і суспільство в українській ліриці кінця ХІХ- початку ХХ століття / Л.Г.Голомб. — Львів: Вид-во при Львівському державному університеті видавничого об’єднання “Вища школа”, 1988. — 147 с.
10. Голомб Л.Г. Психологічні засади лірики Бориса Грінченка /Л.Г.Голомб // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім.. В.Гнатюка / Серія “Літературознавство”. — Тернопіль, 1999. — Вип.4. — С.118-129.
11. Голомб Л.Г. Символічна мова поезії в прозі “Там звізди пробивались” Ольги Кобилянської / Л.Г.Голомб // Південний архів: Філологічні науки. — Херсон: Вид-во ХДПУ, 2002. — С.69-72.
12. Голомб Л.Г.Три поети раннього українського модернізму: Олександр Олесь, Грицько Чупринка, Микола Філянський: Монографія / Л.Г.Голомб. — Ужгород: Ліра, 2011. — 184 с.
13. Корівчак Л.Д. Лірика Миколи Чернявського. Проблеми поетики: автореф.дис. на здобуття наук.ступеня канд..філ.наук: спец. 10.01. 01 “Українська література” / Людмила Денисівна Корівчак. — Херсон, 2008. — 20 с.
14. Лист Л.Г.Голомб до Г.В.Немченко та І.В.Немченка від 24 жовтня 1996 року // Приватний архів родини Немченків.
15. Ляшкевич П. Авторський проект перечитування класиків / Петро Ляшкевич / Рец. на кн.: Голомб Л. Із спостережень над українською позією ХІХ-ХХ століть: Зб.статей / Л.Г.Голомб. — Ужгород: Ґражда, 2005. — 380 с.; Голомб Л. Новаторські тенденції в українській літературі кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ ст. / Л.Г.Голомб. — Ужгород: Ґражда, 2008. — 296 с. // Слово і час. — 2010. — № 2. — С.116-118.
16. Чухонцева Н., Ярошевська Л. Образи поетів у ліриці Миколи Чернявського / Н.Чухонцева, Л.Ярошевська // Південний архів. Філологічні науки. — Випуск ХХ. — Херсон, 2003. — С.62-65.
17. Ярошевич І.А. Образ моря в поезії Миколи Чернявського / І.А.Ярошевич // Славимо рідний край: Матеріали наук.-практ. конф. — Добропілля, 2011. — Вип.2. — С.69-77.
18. Ярошевська Л.Ліричні портрети драматургів у поезії М.Чернявського / Л.Ярошевська // ІІ Міжнародний театральний симпозіум “Література — театр — суспільство”: Зб. наук. праць: у 2 томах. — Херсон: Айлант, 2007. — Т.1. — С.131-134.
19. Ярошевська Л.Функції пейзажу у творчості Миколи Чернявського / Л.Ярошевська // Південний архів. Філологічні науки. — Випуск ХХVІІ. — Херсон, 2004. — C.27-32.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 121 книг;
1,513 статей;
345 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)