Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Любов Єрьомічева. Пісня надії
Микола Швидун. Ти до мене прийшла
Олег Лиховид. Політичний компас виборця
Іван Немченко. Євангеліє від Кобзаря
Вісник Таврійської фундації. Випуск 13
Вісник Таврійської фундації. Випуск 14
Немченко І. “Не полишає бажання жити й працювати…”: Золоті сліди Лідії Голомб // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літературно-науковий збірник. Випуск 9. — К.–Херсон: Просвіта, 2013. — С. 315-321.
“Не полишає бажання жити й працювати…”
Золоті сліди Лідії Голомб

Вічна пам’ять

“Не полишає бажання жити й працювати…”

Золоті сліди Лідії Голомб

І смерть як небуття
неписана для мене...

(Іван Дніпровський, “Хай покладуть мене в труну так звану…”)

Науковець Лідія Григорівна Голомб (Марченко) належала до тієї генерації українських учених, які на хвилі демократизації в суспільстві кінця 1980-х років (М.Жулинський, Ф.Погребенник, П.Хропко, Н.Шумило та ін.) прагнули звільнити вітчизняне літературознавство від численних фальсифікацій як сталінських часів, так і періоду так званого розвинутого соціалізму. Цілий ряд своїх книг та публікацій у наукових збірниках та періодиці дослідниця присвятила глибокому й усебічному прочитанню спадщини М.Вороного, П.Грабовського, Б.Грінченка, П.Карманського, О.Кобилянської, А.Кримського, Б.Лепкого, Олександра Олеся, В.Пачовського, М.Старицького, В.Стефаника, Лесі Українки, І.Франка, Г.Хоткевича, Марка Черемшини, М.Чернявського, Г.Чупринки та інших видатних митців порубіжжя ХІХ — ХХ століть, чия творчість стала окрасою вітчизняного письменства, але в радянський період була об’єктом багатьох спекуляцій, перекручень, цензурної сваволі тощо.
Багатьом сучасникам запам’яталися її риси як “людини винятково чесної й порядної, цілеспрямованої, наполегливої та відповідальної, самовідданого працелюба на ниві освіти й науки” (В.Барчан). Подібні особистості залишають по собі справді золоті сліди. Як відзначає В.Барчан, Лідія Григорівна “була зразком педагога-науковця для колег, визнаним авторитетом у наукових колах країни” [3, с.5].
У 1967 році Л.Голомб успішно захистила в Інституті літератури імені Т.Г.Шевченка АН України кандидатську дисертацію “Поетична творчість Івана Франка початку ХХ ст.”.
У наступні роки вона прагнула глибше осмислити набутки вітчизняного письменства кінця ХІХ — початку ХХ ст. Ці розвідки стали основою докторської дисертації, захищеної в Інституті літератури імені Т.Г.Шевченка АН України у 1990 році. Її тема — “Проблема особи і суспільства в українській ліриці кінця ХІХ — початку ХХ ст.”.
Наукові видруки Л.Голомб зустрічаємо у виданнях Вінниці, Гомеля, Києва, Луганська, Луцька, Львова, Ніжина, Одеси, Переяслава-Хмельницького, Пряшева, Ужгорода, Херсона, Черкас, Чернівців, Чернігова та інших міст України та зарубіжжя.
Досить назвати хоча б такі публікації: “Тема народу та особи в ліриці Лесі Українки” (1972), “До проблеми особи і народу в українській ліриці другої половини ХІХ століття” (1980), “Митець незвичайної долі” (1996), “Василь Пачовський. Закарпатські сторінки життя і творчості поета” (1999), “У таємничому дивосвіті слова” (2000), “Федір Потушняк. Хвилини вічності: лірика” (2000), “З історії вивчення української лірики кінця ХІХ — початку ХХ ст.” (2008), “Петро Карманський: Життя і творчість” (2010), “Основні проблеми вивчення української літератури кінця ХІХ — початку ХХ ст.” (2012) та ін.
Л.Голомб — лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Зореслава, вона удостоєна звань “Заслужений працівник освіти України”, “Почесний професор Ужгородського національного університету”.
Особливу й постійну увагу в своїх численних працях дослідниця приділяла нашим визначним краянам. Вона часто виступала з доповідями на всеукраїнських, регіональних, обласних наукових форумах у Херсоні. Згадаймо хоча б такі з її виступів: “Засади гармонії і краси у поетичному світі Дніпрової Чайки” (1991, конференція “Дніпрова Чайка і розвиток української культури”), “Козацтво як поетичний символ в українській ліриці кінця ХІХ — початку ХХ ст.” (1992, конференція “Феномен українського козацтва в контексті світової історії і культури”), “Мотив поета-пророка в ліриці Миколи Чернявського” (1993, конференція “Микола Чернявський — письменник, громадський діяч, педагог”), “Мій заповіт” М.Чернявського в контексті української громадянської лірики” (2008, конференція “Микола Чернявський і світовий літературно-мистецький контекст”), “Дніпрова Чайка і стильові пошуки в українській поезії кінця ХІХ — початку ХХ ст.” (2011, конференція “Літературна спадщина Дніпрової Чайки в історико-культурному контексті”) та ін. Праці Л.Голомб стали окрасою багатьох місцевих наукових збірників, альманахів: “До проблеми розвитку релігійно-філософської лірики початку ХХ ст. (цикл “Надгробні стихири” П.Карманського)” (1996, збірник “Поетика художнього тексту”), “Педагогічна діяльність Петра Карманського в Херсоні” (1996, збірник “З Україною в серці”), “Проблема цінності людського життя у прозі Д.Марковича в контексті ідейно-художніх пошуків української літератури кінця ХІХ — початку ХХ ст.” (1997, альманах “Константи”, вип.2), “Володимир Винниченко: прагнення художнього синтезу” (2006, збірник “Вісник Таврійської фундації (ОВУД)”, вип.2) тощо. Ці розвідки й сьогодні користуються великим попитом і непослабним інтересом з боку херсонських студентів, учителів, вузівських викладачів.
Мабуть, найчастіше й найглибше прагнула проникнути Л.Голомб у тайники творчості М.Чернявського як митця великого таланту і трагічної долі. Йдеться про такі її книги, як “Особа і суспільство в українській ліриці кінця ХІХ — початку ХХ століття” (1988), “Із спостережень над українською поезією ХІХ — ХХ століть” (2005), “Новаторські тенденції в українській літературі кінця ХІХ — перших десятиліть ХХ ст.” (2008), а також розвідки в наукових збірниках та періодиці: “Мотив поета-пророка в ліриці Миколи Чернявського” (1993), “На шляху до модернізму: творча еволюція Миколи Чернявського” (2008) та ін. [4-9] Принагідно про М.Чернявського веде мову Л.Голомб і в таких працях, як “Психологічні засади лірики Бориса Грінченка” (1999), “Символічна мова поезії в прозі “Там звізди пробивались” Ольги Кобилянської” (2002), “Три поети раннього українського модернізму: Олександр Олесь, Грицько Чупринка, Микола Філянський” (2011) [10-12].
Багатогранна літературознавча діяльність Л.Голомб ще чекає на своїх прискіпливих дослідників, хоча окремі кроки в цьому напрямі вже були. Досить згадати статтю-передмову В.Барчан до книги “Із спостережень над українською поезією ХІХ — ХХ століть” [2] та рецензію на це ж видання, запропоновану Є.Бараном, — “Літературознавча школа Лідії Голомб” [1]. У названому відгуку наголошується: “Для Лідії Голомб характерна академічна форма аналізу — без зловживань і надмірностей. Дослідниця нікого не збирається шокувати чи епатувати своїми матеріалами, — вона чесно і сумлінно робить свою справу. Скрупульозний, добротний філологічний аналіз, глибоке відчуття поезії, вміння входити у творчу лабораторію автора, ненав’язливе і спокійне розставляння ледь помітних акцентів, — саме ці риси індивідуального стилю дослідниці й роблять збірник статей цінним набутком українського літературознавства” [1, с.300]. А в рецензії П.Ляшкевича на її книги “Із спостережень над українською позією ХІХ-ХХ століть” та “Новаторські тенденції в українській літературі кінця ХІХ — перших десятиліть ХХ ст.” підкреслено: “Визначальна риса статей і розвідок Л.Голомб — системний пошук індивідуальних способів художнього самовираження кожного письменника. Вникання в позавербальну глибину мотиву, образу, думки конкретного митця допомагає відкрити неповторні нюанси власної чеканки в його творчості та уникнути повторення поширених поглядів. Водночас дослідниця свідомо не пропонує судження у формі будь-якого прихованого / неприхованого нав’язування — навпаки, прагне заохотити і стимулювати читача до власного перечитування класики, до пробудження особистісного сприймання імен і текстів” [15, с.116].
Такий підхід до осягнення творчої постаті літератора спостерігається зокрема й у чернявськознавчих студіях Л.Голомб. На них часто посилаються в своїх розвідках науковці молодших генерацій [13; 16-19].
До постатей Б.Грінченка, Дніпрової Чайки, П.Карманського, М.Чернявського та інших авторів, пов’язаних із Херсонщиною, дослідниця зверталася в своїх працях протягом багатьох десятиліть, постійно підтримувала зв’язки з херсонцями, брала участь у наукових конференціях, присвячених митцям-краянам, схвалювала кроки щодо вшанування їх пам’яті — численні звернення місцевої інтелігенції до владних структур з пропозиціями і вимогами стосовно встановлення пам’ятників поетам-землякам, увічнення їх імен у назвах установ, вулиць, площ, парків, скверів на теренах області. А ще обурювалась байдужістю, з якою ставились до подібних акцій високі посадовці.
Подібні питання не раз обговорювалися в середовищі херсонських науковців за участі Л.Голомб. Адже вона завжди намагалась викроїти час, щоб узяти активну участь у конференціях, присвячених М.Чернявському чи його сучасникам (Дніпрова Чайка, Д.Маркович та ін.). Іноді здавалося, що закохавшись у художній світ поета, перейнявшись його духовними ідеалами й моральними пріоритетами, Л.Голомб ставала дуже схожою на нього: така ж філософська відстороненість і одержимість подвижництва, безкомпромісність в обстоюванні національних святощів і безмежний оптимізм та працездатність у найтяжчі часи. В одному з листів, надісланих до Херсона, вона занотувала: “У нас життя, як і по всій Україні, важке. Але не полишає бажання жити й працювати, доки Бог дасть” [14]. Такою ж неперебутністю, дивовижним творчим горінням, якоюсь незбагненною світлодайністю чарував завжди своїх сучасників М.Чернявський.
Л.Голомб була послідовним пропагандистом творчості цього самобутнього автора — і як видатної мистецької постаті, і як громадсько-політичного діяча. А ще вона прислужилась справі поширення в суспільстві правдивого життєпису митця.
Жага правди і справедливості, необхідність повернення М.Чернявському заслуженого ще за життя статусу в літературі кликали дослідницю до нових і нових студій, до полеміки з попередниками й сучасниками в оцінках письменника. І зразком такого неупередженого підходу до поцінування масштабності здійсненого митцем стала для Л.Голомб стаття діаспорного критика Б.Кравціва “Бій за Миколу Чернявського”, що з’явилась як рецензія на київський однотомник вибраного з лірики співця “Поезії” (1959), упорядником та автором передмови до якого був О.Бабишкін.
Дослідниця простежувала творчу еволюцію письменника з застосуванням методів герменевтики, міфопоетики, аналітичної психології. Окремі моменти даної еволюції висвітлювалися “через осмислення духовного портрета ліричного автогероя М.Чернявського” [4, c.142].
Поетичний світ М.Чернявського в працях Л.Голомб розглядався як художня цілість у системі всього доробку митця з обов’язковим урахуванням усіх системних зв’язків і складників цього єдиного цілого, з глибоким проникненням у тайники творчої свідомості та підсвідомості письменника, з відкриттям внутрішньої сутності ключових мотивів та їх еволюції [4, c.142]. Особливо це характерно для розвідок 2000-х років. За словами дослідниці, М.Чернявський “завжди пише історію своєї душі, відтворює процес самопізнання, а через нього й пізнання світу”, тобто пропонує “своєрідну духовну автобіографію, ліризовану історію власного життя в часових та просторових вимірах епохи” [4, c.142].
Знаменно, що до справи повернення М.Чернявському належного статусу в літературі Л.Голомб традиційно залучала і своїх учнів — аспірантів, пошукачів, студентів. Одна з них — херсонська дослідниця Людмила Корівчак (Ярошевська). Під керівництвом Лідії Григорівни вона підготувала та успішно захистила кандидатську дисертацію “Лірика Миколи Чернявського. Проблеми поетики” (Херсон, 2008) і за рукопис монографії, підготовленої на її основі, отримала Всеукраїнську премію імені Яра Славутича (2009). У багатьох своїх публікаціях Л.Корівчак (Ярошевська) продовжує кращі традиції свого вчителя і наставника Лідії Голомб, орієнтується і в житті, і в науковій діяльності її напучуваннями та заповітами.
Світла постать Лідії Григорівни Голомб назавжди залишиться в пантеоні вітчизняних науковців-подвижників, одержимих педагогів-новаторів, невпокійних краєзнавців і пропагандистів рідного слова.
Література
1. Баран Євген. Літературознавча школа Лідії Голомб // Вісник Прикарпатського університету: Філологія (літературознавство) / Євген Баран. — Івано-Франківськ, 2007-2008. — Вип.XVII-XVIII. — C.299-300.
2. Барчан Валентина. У царині поетичного слова [Передмова] / Валентина Барчан // Голомб Л.Г. Із спостережень над українською позією ХІХ-ХХ століть: Зб.статей / Л.Г.Голомб. — Ужгород, 2005. — С.5-10.
3. Барчан Валентина. Лідія Голомб: людина і вчений / Валентина Барчан // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія “Філологія. Соціальні комунікації”. — Ужгород, 2012. — Вип.1 (29). — С.5-10.
4. Голомб Л.Г. Із спостережень над українською позією ХІХ-ХХ століть: Зб.статей / Л.Г.Голомб. — Ужгород: Ґражда, 2005. — 380 с.
5. Голомб Л.Г. Микола Чернявський: “еклектик” чи послідовний прихильник модерної поетичної мови? / Л.Г.Голомб // Матеріали V конгресу МАУ: Літературознавство. — Чернівці, 2003. — Кн.2. — С.76-79.
6. Голомб Л.Г. Мотив поета-пророка в ліриці Миколи Чернявського / Л.Г.Голомб // Микола Чернявський — письменник, громадський діяч, педагог: Тези доп. наук. конф. — Херсон: ХОБГ, 1993. — С.7-9.
7. Голомб Л.Г. На шляху до модернізму: творча еволюція Миколи Чернявського / Л.Г.Голомб // Науковий вісник Ужгородського університету: Філологія. — Ужгород, 2008. — Вип.18. — С.3-9.
8. Голомб Л.Г. Новаторські тенденції в українській літературі кінця ХІХ- перших десятиліть ХХ ст. / Л.Г.Голомб. — Ужгород: Ґражда, 2008. — 296 с.
9. Голомб Л.Г. Особа і суспільство в українській ліриці кінця ХІХ- початку ХХ століття / Л.Г.Голомб. — Львів: Вид-во при Львівському державному університеті видавничого об’єднання “Вища школа”, 1988. — 147 с.
10. Голомб Л.Г. Психологічні засади лірики Бориса Грінченка /Л.Г.Голомб // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім.. В.Гнатюка / Серія “Літературознавство”. — Тернопіль, 1999. — Вип.4. — С.118-129.
11. Голомб Л.Г. Символічна мова поезії в прозі “Там звізди пробивались” Ольги Кобилянської / Л.Г.Голомб // Південний архів: Філологічні науки. — Херсон: Вид-во ХДПУ, 2002. — С.69-72.
12. Голомб Л.Г.Три поети раннього українського модернізму: Олександр Олесь, Грицько Чупринка, Микола Філянський: Монографія / Л.Г.Голомб. — Ужгород: Ліра, 2011. — 184 с.
13. Корівчак Л.Д. Лірика Миколи Чернявського. Проблеми поетики: автореф.дис. на здобуття наук.ступеня канд..філ.наук: спец. 10.01. 01 “Українська література” / Людмила Денисівна Корівчак. — Херсон, 2008. — 20 с.
14. Лист Л.Г.Голомб до Г.В.Немченко та І.В.Немченка від 24 жовтня 1996 року // Приватний архів родини Немченків.
15. Ляшкевич П. Авторський проект перечитування класиків / Петро Ляшкевич / Рец. на кн.: Голомб Л. Із спостережень над українською позією ХІХ-ХХ століть: Зб.статей / Л.Г.Голомб. — Ужгород: Ґражда, 2005. — 380 с.; Голомб Л. Новаторські тенденції в українській літературі кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ ст. / Л.Г.Голомб. — Ужгород: Ґражда, 2008. — 296 с. // Слово і час. — 2010. — № 2. — С.116-118.
16. Чухонцева Н., Ярошевська Л. Образи поетів у ліриці Миколи Чернявського / Н.Чухонцева, Л.Ярошевська // Південний архів. Філологічні науки. — Випуск ХХ. — Херсон, 2003. — С.62-65.
17. Ярошевич І.А. Образ моря в поезії Миколи Чернявського / І.А.Ярошевич // Славимо рідний край: Матеріали наук.-практ. конф. — Добропілля, 2011. — Вип.2. — С.69-77.
18. Ярошевська Л.Ліричні портрети драматургів у поезії М.Чернявського / Л.Ярошевська // ІІ Міжнародний театральний симпозіум “Література — театр — суспільство”: Зб. наук. праць: у 2 томах. — Херсон: Айлант, 2007. — Т.1. — С.131-134.
19. Ярошевська Л.Функції пейзажу у творчості Миколи Чернявського / Л.Ярошевська // Південний архів. Філологічні науки. — Випуск ХХVІІ. — Херсон, 2004. — C.27-32.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 124 книг;
1,627 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)