Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. Семенівське шосе
Микола Швидун. Батьківська криниця
Вісник Таврійської фундації. Випуск 4
Молода муза. Випуск 3
Микола Василенко. Архітектура планиди
Крижановська Л.М. Златоцвіт; Лілея; Неньо; Асканія; Скарб // Вісник Таврійської фундації. Вип. 14. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 146-151.
Златоцвіт; Лілея; Неньо; Асканія; Скарб
вірші

Златоцвіт



Гарячожовті пелюстки
Так ніжили твої долоні:
Ту пам’ять зберегли роки
Про ясну квітку на осонні…

Про незбагненну височінь,
Куди від щастя ми літали…
Як часу зупинявся плин
І всесвіту було нам мало…

Жагою пристрасті без слів
Співали… Наче квітка рання,
Пекучий цвіт полум’янів
Багаттям нашого кохання!

Той златоцвіт палахкотить
В мені: буяє, ллє проміння.
Твого кохання кожну мить
Я чую ласку і веління…

Смієшся на краю землі –
Від радощів твоїх п’янію,
А як не бачу ув імлі –
Тебе я зрячим серцем зрію.

Коли яріє златоцвіт,
Повітря ніжним шалом грає…
Твоїм коханням стільки літ
Живу, як у раю… Кохаю!

Лілея



В духмянощах плавневих трав
Радію прохолоді,
З Дніпром Ярило палко грав
В сліпучій насолоді.

То діаманти розсипав
На вербні, срібні сходи,
То зорепадами спадав
У зеленаві води…

Аж око сонячне вбира
Лілея білосніжна,
Де з хвилями проміння гра,
Цвіте осяйна, пишна.

Дивлюсь і подих перейма,
Така вона чудова!
І в коло сонячне сама
Ступивши, чую слово:

– Проміння, радощі, тепло,
Що нас обігріває,
Ярила серце принесло,
Що дуже нас кохає!

Розплавлений Дніпро палав…
І жар мій полум’яний,
Як та лілея розквітав
В осяйних океанах…

До щастя, хоч тримає дно,
Бутон росте крізь воду,
І Сонце взимку все одно
Лілея жде під льодом.

Неньо



Тебе звуть батьком і Дніпром
У звичності щоденній,
Але у серці і пером
Я величаю – Неньо!

Твій гнів спізнали вороги,
У кризі – сталість криці,
Могутній – б’єшся в береги,
Величний – в блискавицях!

Та скільки ласки і добра
Несеш у сяйводенні,
Безмежжя ніжності Дніпра
Чи зміряла, мій Неньо,

Коли в зеленій глибині
Мене ти вчив літати,
А щоб весна жила в мені,
Квітчав плавневі шати?..

Пронизує вогонь життя
Твої прозорі води,
Ти – віддзеркалля в майбуття
Людських натхнень і вроди.

В потоці часу та красі
Для мене ти – вогненний!
Вогнем віршів, життям усім
Тобі звітую, Неньо!


Асканія



Асканіє, травнева королівно!
Сердець ясновельможниця, шляхетна
Співучими шляхами й степом вільним,
Небесна усмішка в земних тенетах.

Асканіє, принаднице зелена!
Цвітеш під небом для земної слави
І в потаємності своїх теренів
Пливеш крізь хмари буйнозеленаві.

Тут криптограми стовбурів похилих
Не всі пророкування ще розкрили,
Прадавня таємниця скам’яніла
Мовчанням древньоскіфської сивіли…

В твоїх озерах – неба здивування,
І довга ковила, сліпучо-біла,
В серпанках мерехтливих передрання
Твою манливу велич оповила.

Тут небо і земля складають рими
Відлуннями божественних сонетів,
Живе душа красуні Серафими
Натхненням для коханих і поетів.

Шаріє сакура рожево-цнотно.
Збирає ніжно зелень трав, як мати,
Розсипані блискучо-прохолодно
Соснові темнохвойні діаманти…

Смарагдовість грайливої берізки
Сторожить срібло сталої ялинки,
Твої гаї духмяніють любистком,
Неначе коси люблячої жінки.

І щастям не надихатись до болю,
Не вмилуватись на красу омрійну,
Як Сонце піднімає над тобою
Злотавопишним павичем проміння!

Скарб



Якось гарно заспівав
думи, серцю милі,
Сивий, наче лунь, кобзар
на святій могилі.

В той же час на ярмарок
їхав батько з сином.
Хлопець каже: «Цей старий,
наче пес під тином:

В небі хліба не дають,
лазить же по кручах.
От у нас земля яка,
сита і плодюча!»

З воза скинув хлопчака
батько: «Погань боса!
Міцно тисни в колію
пихатого носа!

Ні, в пилюку ти вдави
все лице щільніше!
Гарно дихать, сину мій?
Як життя? Миліше?!

Пригорнися до землі.
Що вона питає?..»
«Стогне батьку біля нас…
Де кобзар – співає…»

«Що посієш, те пожнеш
у ріллі життєвій,
Навіть камінь пам’ята
все з Адама-Єви!

Люди ходять по землі,
дихають у небі,
Бо внизу, як і вгорі,
у красі потреба!

Там співають кобзарі,
моляться до Бога
За народ, за всі його
майбуття дороги…

Де вони духовний скарб
сіють-посівають,
Там Господь нам відміря
гарні урожаї!»



Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)