Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вісник Таврійської фундації. Випуск 5
Анатолій Анастасьєв. В яблучко
Любов Єрьомічева. Дев'ятнадцать
З Україною в серці
Вишиванка. Число 1
В’ячеслав Друзяка. Україна – мій біль і надія
Бондаренко Л. Компаративний аналіз на уроках літературного краєзнавства: (на прикладі казок Дніпрової Чайки) // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літературно-науковий збірник. Випуск 8. — К.–Херсон: Просвіта, 2012. — С. 85-89.
Компаративний аналіз на уроках літературного краєзнавства
(на прикладі казок Дніпрової Чайки)

Педагогіка та методика



Лідія Бондаренко


Компаративний аналіз на уроках літературного краєзнавства

(на прикладі казок Дніпрової Чайки)

Уроки, присвячені вивченню доробку письменників рідного краю, давно посіли чільне місце в шкільному курсі української літератури. Як відзначає професор Ніла Волошина, “краєзнавчий матеріал являє собою невичерпну скарбницю, яка невидимими нитками органічно пов’язує викладання літератури з життям, з сучасністю, веде в сиву давнину віків, розкриває культурні цінності, нагромаджені нашим народом за попередні віки, відтворює перед учнями героїчні події в житті нашого народу” [2, с.137-138].
Загальні аспекти використання краєзнавства досліджувалися А.Абдуллаєвою, Є.Пасічником, О.Фесенко. Екзистенціально-діалогічний підхід до проведення уроків літератури рідного краю розглядався Г.Токмань. Проблема морально-етичного виховання учнів педагогічного училища на заняттях літературного краєзнавства розроблялася М.Гордою. Методика вивчення літератури рідного краю в системі підвищення кваліфікації учителів-словесників стала предметом дослідження А.Лисенко. Спробу обґрунтувати теоретико-методичні засади уроків літератури рідного краю здійснив В.Шуляр. Він визначив мету, завдання, специфіку, методологічні принципи цих занять, провідні методи і прийоми роботи. Методист також представив типологію уроків літератури рідного краю, а саме:
- вступні заняття (настановчо-мотиваційні, на яких учитель поведе школярів-читачів у мистецький світ регіону, з’ясує, що їм відомо , що прочитали, побачили, почули під час канікул, проведе проміжну рефлексію тощо);
- урок-спілкування за прочитаним твором (спадщиною митця);
- підсумково-рекомендаційний урок, на якому учні мають представити результативно-творчу роботу (творчий портрет письменника-земляка, звуковий альбом “Пісні мого краю”); на цьому занятті також подається список текстів для самостійного читання на літо, відбувається презентація нових видань тощо [3, с.35].
Як свідчить практика, учителі для вивчення краєзнавчого матеріалу часто використовують нетрадиційні форми занять: урок літературно-музична композиція, урок-конкурс, урок-семінар та інші. На наш погляд, місце в системі літературного краєзнавства мають посісти й уроки компаративного аналізу. Дослідники А.Градовський, Ж.Клименко, Л.Мірошниченко, О.Ніколенко з’ясували, що вони мають такі педагогічні можливості:
- допомагають учням усвідомити закономірності розвитку різних національних літератур;
- стимулюють розвиток пізнавального інтересу, активізують мислення, сприяють утворенню нових логічних зв’язків, роблять знання школярів глибокими та міцними;
- сприяють опрацюванню на уроці об’ємнішого навчального матеріалу, глибшому й повнішому розкриттю ідейно-естетичного змісту виучуваного тексту;
- служать актуалізації та застосуванню раніше здобутих знань і створюють взаємну опору в засвоєнні досліджуваних понять, фактів і положень історії та теорії літератури;
- сприяють осмисленню національної самобутності літературного явища;
- вчать розуміти генетичні зв’язки художнього твору з іншими зразками та літературним процесом у цілому;
- допомагають виявленню типологічних сходжень у різнонаціональних літературах та контактних зв’язків між письменниками світу;
- впливають на формування гуманістичного світогляду учнів, їх уявлень про розмаїтий полікультурний світ, на виховання загальнолюдських ціннісних орієнтацій та почуття національної гідності.
Вважаємо, що цей педагогічний потенціал забезпечить досягнення мети уроків літературного краєзнавства: “осягнення глибинної сутності спадщини митців рідного краю, космосу духу земляків, реалій дійсності, сприйняття й поціновування багатовимірного набутку майстрів слова, плекання почуття гордості творчими людьми, славними краянами” [3,с.34].
Серед розмаїття талантів, народжених землею Херсонщини, чільне місце належить Людмилі Олексіївні Василевській-Березіній, що увійшла в літературу під псевдонімом Дніпрова Чайка. Її життєвий шлях багатий на переїзди: пов’язаний із багатьма регіонами України (Херсонщиною, Миколаївщиною, Запоріжжям, Одещиною, Київщиною, Донбасом). У спадщині Дніпрової Чайки, окрім творів для дорослих, є і тексти для дітей і про дітей. Це вірші, оповідання, казки, лібрето опер. Написані вони в різний час.
Як відомо, учнів молодшого підліткового віку особливо захоплюють пригодницькі оповідання, яким уластиві романтична піднесеність, динамічний, гострий сюжет, а також казки. У 5-му класі за програмою з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів за редакцією Раїси Мовчан вивчаються народні казки “Про правду і кривду”, “Мудра дівчина”, “Про Жар-Птицю та вовка”, “Красний Іванко і закляте місто” (на вибір). Ознайомлюються учні і з літературними казками (“Фарбований Лис” Івана Франка, “Близнята” Івана Липи, “Цар Плаксій та Лоскотон” Василя Симоненка). Школярі також засвоюють теоретико-літературні поняття: казка, літературна казка. На наш погляд, уявлення учнів про цей жанр буде неповним без ознайомлення з творами письменників рідного краю, у тому числі і Дніпрової Чайки. Пропонуємо для розгляду на занятті одну з казок авторки, наприклад, під такою ж назвою [1, с.164-168]. Програма із зарубіжної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів за редакцією Дмитра Наливайка також передбачає вивчення п’ятикласниками народних і літературних казок, тому використання елементів компаративного аналізу у цьому випадку буде цілком умотивованим і можливим.
Почати урок доцільно з актуалізації опорних знань, наприклад, у формі бесіди за такими питаннями:
- Що таке казка? Які її ознаки?
- Які казки народів світу ви знаєте?
- Чим літературна казка відрізняється від народної? Наведіть приклади.
Для актуалізації опорних знань можна використати й ігрові форми роботи (“Упізнай персонажа”, “Відгадай автора” тощо).
Із метою підготовки учнів до сприймання твору варто подати у формі біографічної довідки інформацію про Дніпрову Чайку. Згідно з методикою, вона “повинна бути простою, зрозумілою, виразною, без зайвих подробиць і побутових деталей. У живій і цікавій формі, з художнім ілюструванням учням слід розповісти про характерні епізоди життя письменника, які мають виховне значення і допомагають розкриттю тих чи інших рис його особистості… призначення біографічної довідки цим не обмежується. Вона також є підступом до читання й аналізу художніх творів, сприяє кращому їх засвоєнню” [2, с.107].
Далі ознайомимо учнів із текстом казки. Оскільки п’ятикласники без попередньої підготовки не зможуть прочитати її на належному рівні, то це має зробити вчитель. Від того, як буде сприйнятий школярами твір під час першого читання, який інтерес він збудить, які емоції викличе, залежить ступінь засвоєння його ідейно-образного змісту, якість аналізу, виховний уплив. Ось чому важливо, щоб перше читання було виразне та емоційне. Для ознайомлення п’ятикласників із текстом казки варто обрати такий вид читання, як коментоване. Цей прийом є інтегрованим, бо включає виразне читання, постановку питань, а також відповіді на них — тлумачення змісту прочитаного, з’ясування значення незрозумілих слів тощо. Він підготує учнів до роботи над змістом казки, яку можна провести з використанням традиційних форм: бесіда за змістом твору, поділ учнями казки на частини і підбір заголовків до них, близький до тексту переказ, читання фрагментів казки в особах тощо. Лише після того, як учні на достатньому рівні усвідомлять тему та ідею твору, можна використати елементи компаративного аналізу, наприклад, у формі постановки системи запитань:
- Твір Дніпрової Чайки “Казка” написаний віршованою мовою. Яка із вивчених вами на уроці зарубіжної літератури казок має таку ж особливість? (“Казка про мертву царівну і сімох богатирів” О.Пушкіна);
- Кого із персонажів казки О.Пушкіна можна охарактеризувати словами твору Дніпрової Чайки:
Вуха злотом залило,
Очі щастям заліпило,
Совість сміттям замело?
Обгрунтуйте свою думку (царицю-мачуху, бо вона заздрісна, жорстока і підступна людина, яка дуже не любила свою пасербицю-царівну і хотіла її знищити);
- Чи схожі закінчення обох творів? Чому? (так, і старший брат у Дніпрової Чайки, і цариця-мачуха в Олександра Пушкіна понесли заслужене покарання, бо в казках добро завжди перемагає зло).
Підвести підсумки можна за допомогою інтерактивної технології “Незакінчене речення”. Учні мають продовжити фразу: “Казка Дніпрової Чайки вчить нас…”. Звичайно, у кожного школяра буде своя відповідь. Важливо, щоб у своїх роздумах вони наголосили на милосерді, співчутті, допомозі тим, хто її потребує.
На завершення уроку вчитель підкреслить, що творча спадщина Дніпрової Чайки ще раз підтверджує думку про невичерпність талантів рідної землі. Авторка постає перед читачем як непересічна особистість, що вважає людське життя позбавленим будь-якого сенсу, коли воно не сповнене любові.

Література

1. Дніпрова Чайка. Проводи Сніговика-Снігуровича: Вірші, поезії в прозі, оповідання, казки, п’єси: Для мол. та серед. шк. віку / Перед. та упоряд. В.Г.Пінчука. — К.: Веселка, 1993. — 271 с.
2. Наукові основи методики літератури: Посібник / За ред. д-ра пед. наук, проф., члена-кор. АПН України Н.Й.Волошиної. — К.: Ленвіт, 2002. — 344 с.
3. Шуляр В. Уроки літератури рідного краю: технологія підготовки та проведення // Дивослово. — 2003. — №7. — С.34-39.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)