Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вісник Таврійської фундації. Випуск 13
Ейсмонт Є.М. Юшка по-королівськи
Микола Братан. Експромти з посмішкою
Іван Немченко. Світло надії
Микола Братан. Сузір'я Плеяд
Мозгова Л. Засоби поетизації образу України у творчості Дніпрової Чайки та методика їх вивчення у середній школі // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літературно-науковий збірник. Випуск 8. — К.–Херсон: Просвіта, 2012. — С. 127-133.
Засоби поетизації образу України у творчості Дніпрової Чайки та методика їх вивчення у середній школі
Сучасна літературна освіта в середній школі поряд з іншим передбачає виховання національно ідентифікованої особистості, яка має сформований світогляд та активну громадянську позицію. Засобами літератури сприяємо діалогічному осмисленню художньої суті текстів, спонукаємо школярів замислитися над проблемами життєвого вибору, необхідності бути продовжувачами традицій свого народу. Урок літератури стає місцем пошуку свого “Я-особистого”, яке на ментальному рівні взаємодіє з “Я-національним”. Допомогти учням усвідомити національну приналежність, повагу до свої культури, активну її пропаганду можна (й подекуди слід це робити) засобами художнього слова.
Чинна програма з літератури містить твердження: “Українська література є потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду” [4, с.3]. Поряд з тим слід звернути увагу, на зразках яких творів формуватиметься національна свідомість школярів? Наприклад, прикрим випадком стало позбавлення учнів знайомства з романом О.Гончара “Собор”, який безпідставно виключили укладачі зі шкільного вивчення, ввівши складні для вікового розуміння твори, інколи позбавлені високої художньої цінності. Саме тому напередодні кожного навчального року словесники одержують від Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України роз’яснення щодо вилучення творів з програми, їх оглядового вивчення. Мабуть, не зайвим стало б уведення текстів, які містять національну ідею, подану письменником цікаво, з урахуванням вікових та психологічних особливостей читачів, їхньої рецепції. Так, для учнів 6-го класу поряд з вивченням творчості Лесі Українки слід би було, на нашу думку, додати праці Дніпрової Чайки (Людмили Березіної), наприклад, оповідання “У школі”, поезії “Вільна пташка”, “Сестрицям-українкам” та інші. За сучасної програми можливим залишається вивчення творчості письменниці на уроках позакласного читання. Слід зауважити, що тексти Дніпрової Чайки містять чимало узагальнених образів України, передають код національної ідентичності. Розглянемо засоби поетики осмислення образу держави у працях Л.Березіної та осмислимо основні моменти методики їх вивчення у середній школі.
Цього року словесники відзначають 150 років з дня народження Людмили Березіної. Літературознавець Я.Голобородько зазначає: “Домінантні мотиви лірики Дніпрової Чайки — становище жінки в суспільстві, перипетії кохання, інтимних стосунків, велич і краса природи. Її поетичні твори передають емоційне душевне самопочуття особистості, яка на зламі ХІХ–ХХ ст. намагається знайти, висловити, реалізувати себе” [1, с.74]. Погоджуючись з науковцем, зазначаємо, що доробок письменниці ще містить чимало образів, пов’язаних з образами-архетипами українців, а одним із провідних мотивів є мотив національної ідеї. Варто констатувати, що й сама авторка неодноразово нагадувала про наслідування творів Т.Шевченка, що, безумовно, відбилося на поетиці текстів Дніпрової Чайки.
Звернення до педагогічної тематики в оповіданні “У школі” невипадкове, адже письменниця мала досвід педагогічної діяльності, тому їй близькими були проблеми освіти. Саме через просвіту народних верств вона бачила шлях розбудови незалежної України. Звертаючи увагу школярів на оповідання, знайомимо з історичним контекстом, у який уписуються події твору. В.Пінчук зауважує: “Українська мова була витіснена зі шкіл і вищих учбових закладів, з церкви і громадських установ, заборонялося друкувати українські книжки. І ось в таких умовах Людмила Березіна, назвавшись Дніпровою Чайкою, підносить свій голос на захист українського народу, української культури” [3, с.7]. Запропонуємо школярам відповісти на запитання:
- Чому Людмила Березіна не друкує книжки під власним прізвищем?
- Як ви розумієте псевдонім письменниці?
- Чим був і залишається для української нації Дніпро? У творчості якого письменника зустрічається цей символ?
- Що символізує образ чайки?
Учитель звертає увагу школярів на думку В.Пінчука, який пише: “Образ чайки прилинув до неї з берегів Славути, неподалік від якого минуло дитинство, з тої народної пісні на слова гетьмана Мазепи, яку часто співав Людмилин батько:
Ой горе тій чаєчці,
Чаєчці-небозі,
Що вивела чаєняток
При битій дорозі…
Звісно, не про чайку ця пісня, а про Україну, про горе її дітей, яких гнали в неволю турки та татари, розпинала польська шляхта, мордували російські царі” [3, с.7]. Учні мають знати, що письменницю за допомогу політв’язням у 1905 році було арештовано, але, будучи активною, вона не полишає літературної діяльності. Та й образ чайки найбільш реально ілюструє життя Л.Березіної, яка, як той птах над Дніпром, намагалася своїми творами пробудити громадянську свідомість, сповіщала про необхідність змін.
Розглядаючи оповідання “У школі”, знайомимо дітей з лексикою південного діалекту, що яскраво проілюстрована у мовленні героїв. Авторка талановито передає динаміку шкільних подій, де під час перерви вирує справжнє життя, насичене переживаннями, сподіваннями й, звісно, новинами. Саме такою новиною є поява у школах району інспектора, який має з’ясувати, чи відповідає рівень викладання в закладі російській політиці. Важливо відзначити, що Дніпрова Чайка змальовує педагога гарним психологом, адже діалог учнів свідчить про бажання не підвести свого наставника, а навпаки допомогти йому. Поряд з художньою цінністю оповідання, варто відзначити його важливість в історії вітчизняної педагогіки. Спонукаємо учнів замислитися над тим, чи були прихильними діти до вчителя?
Зупинимося детальніше на описі інтер’єру. Запитаємо школярів, чому авторка значну частину оповідання відводить на опис класної кімнати, меблів, шаф з книгами та зовнішнього вигляду Олени Петрівни? Яким на такому фоні виглядає інспектор? Звертаємо увагу на антитезу, подану в тексті: “Усе аж блищало і здавалося тільки відповідною рамкою до тієї хазяйки, що так уміло все те опорядила.
– Распорядитесь, пожалуйста, прозвонить на сбор, — сьорбаючи чай, промимрив інспектор” [2, с.62]. Школярі мають відповісти, чому письменниця використовує стилістично забарвлену лексику “сьорбаючи”, “промимрив”? Про які риси характеру це свідчить?
Запропонуємо учням дослідити засоби поетики твору, зокрема метонімії (“школа німувала” [2, с.62]), іронії (“інспектор був задоволений, наче його щось підсадило ще вище, мов накрохмалило” [2, с.63]) тощо.
Поряд з тим варто зупинитися на дослідженні образу України у порівнянні з образом Росії, втілених, безумовно, в художніх образах. Аналізуючи оповідання, учні осмислять, що Україна — щира, гостинна, безпосередня, без “каменя за душею”, з почуттям гумору та умінням адаптуватися до будь-яких умов. Образ інспектора втілює в собі політику Росії, яка тисне, руйнує, не розуміє проблем, витісняє, нещира, шукає недоліки, намагається нівелювати національні цінності.
Допомагаємо учням осмислити останні рядки оповідання “У школі”: “Плетуть казок, а втім — тепер так дійсність переплетена з казкою, так попередила її, що всякого сподіватись можна…” [2, с.72]. Школярі порівнюють проблеми школи на початку ХХ століття з сучасними проблемами освіти та політики.
У поезії “Вільна пташка” ідентифіковано образи вільної/залежної України та колонізатора Росії. Соловей став архетипним символом нашої держави, спів цього птаха спонукав багатьох письменників до творчості, а образ утілюється в багатьох фольклорних та літературних творах. Дніпрова Чайка використовує паралелізм: співаючи вільно, як птахи, ми звертаємо увагу тих, хто захоче нас тримати в клітці:
Чи не те ж на світі бачить
Нам доводиться не раз?
Їм співай, вони ж оддячуть:
Зроблять кліточку якраз! [2, с.79]
Поряд з архетипним образом-символом солов’я у поезії з’являється образ калини, як свідчення гармонії природи, краси навколишнього світу України. Учня мають пояснити, чому, впіймавши птаха, діти “скачуть, тиснуться, аж б’ються” [2, с.79].
Поезії “Сестрицям-українкам” Дніпрова Чайка надала громадянського звучання. Це вірш-звернення до активних небайдужих дівчат-українок, які мають стати на захист своєї матері-вітчизни. Він поетично розкриває зміст діяльності письменниці, її місце у контексті історії літератури та країни. Україна ідентифікується з образом одинокої істоти, яка, перебуваючи між своїми, не знаходить однодумців:
І між ріднею, мов чужая,
Броджу я, слухаю й дивлюсь:
Моя Вкраїна дорогая
Для їх чужа. А я томлюсь… [2, с.97]
Образ України підноситься до образу святої Марії. Батьківщина заплакана, пригнічена, щось її турбує, та народ цього не помічає.
Вірш насичений риторичними звертаннями та запитаннями, що підсилюють мотив туги, неспокою за долею України. Запитаємо школярів: “Чому й тут з’являється образ чайки? Хто це?” Знаходимо відповідь у рядках поезії:
Пала душа, і думка в’ється,
Мов чайка, в’ється та пита:
Коли ж крізь сльози усміхнеться
Вкраїна, матінка свята? [2, с.97]
Запропонуємо осмислити образ душі-чайки та порівняти з Кобзаревим “Заповітом”. Познайомимо школярів з народним уявленням про найтяжчу покару, яку людина може собі заподіяти: заклясти свою душу після смерті та змусити її блукати поміж живими до певної події. Запитаємо учнів на основі “Заповіту”, коли Шевченкова душа отримала спокій? Звісно, коли наша держава стала вільною. Школярі мають з’ясувати, чому перегукуються мотиви творів обох письменників? Що надзвичайно важливим у долі країни було для Дніпрової Чайки? Чи здійснилась її мрія?
Поряд з тим, творчість Л.Березіної набуває оптимістичного звучання, адже вона вірить, що доля держави турбує не тільки її одну і відгукнуться небайдужі сестри, які знайдуть навіть поночі матір-Україну й заспокоять її. У єднанні нації поетеса бачить майбутнє країни та її народу. Заслуговують на увагу останні рядки поезії:
З’єднаймось, сестри! Рідну Неньку
Тоді ми й поночі знайдем,
І витчем хусточку новеньку,
І сльози матері утрем [2, с.98].
Варто, на нашу думку, пояснити учням словосполучення “новенька хусточка”. Значення “хустини” для української жінки було досить важливим. Ця деталь одягу визначала статус жінки, її соціальний стан. Хустина — символ заміжньої жінки й одночасно покритки (покрити хустиною), яка не зазнавала шлюбного щастя. Метафора “витчем хусточку новеньку” [2, с.98] передусім розкриває бажання авторки написати свою, нову історію України, країни щасливої, народ якої впевнений у майбутньому, вивести її зі стану “покритки” та надати статус шанованої світовою громадою держави.
Отже, Дніпрова Чайка у своїй творчості застосовує різноманітні засоби поетизації образу України: епітети, метафори, порівняння, образи-символи, архетипні образи, персоніфікації, художній паралелізм, антитезу та ін. Вивчення оповідань та віршів, що містять національні мотиви, сприятиме зануренню учнів середньої школи в історію держави, її культуру та традиції, вихованню національно свідомого, активного представника громади, який дбатиме про збереження українського коду в свідомості нації.

Література

1. Голобородько Я. Твори і герої Дніпрової Чайки // Дивослово. — 2004. — № 11. — С.72–76.
2. Дніпрова Чайка. Проводи Сніговика-Снігуровича: Вірші, поезії в прозі, оповідання, казки, п’єси / Передм. та упоряд. В.Пінчука. — К.: Веселка, 1993. — 271 с.
3. Пінчук В. Шануймо свої самоцвіти // Дніпрова Чайка. Проводи Сніговика-Снігуровича: Вірші, поезії в прозі, оповідання, казки, п’єси / Передм. та упоряд. В.Пінчука. — К.: Веселка, 1993. — С.5-12.
4. Українська література. 5–12 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / За ред. Р.Мовчан. — К.: Перун, 2005. — 201 с.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)