Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Василь Мелещенко. Мiй малюнок
Микола Братан. Сузір'я Плеяд
Вісник Таврійської фундації. Випуск 12
Микола Братан. Від сонця до сонця
Микола Василенко. Сердце - не камень
Вісник Таврійської Фундації. Випуск 8

Оленковський М. Велетенські кургани Херсонщини – національне надбання України: (проблеми охорони та туристичного використання)  // Вісник Таврійської фундації (ОВУД): Вип. 10. - К.-Херсон: Просвіта, 2015. - С.68-77.

 

 

 

Велетенські кургани Херсонщини – національне надбання України
(проблеми охорони та туристичного використання)

Краєзнавство

 

Микола Оленковський

 

Велетенські кургани Херсонщини – національне надбання України

(проблеми охорони та туристичного використання)

 

Територія Херсонської області – це, у цілому, регіон з одноманітним рельєфом та простою топографією, з абсолютною висотою, що не перевищує 100-метрової відзначки. На загальному фоні виділяються лише долина Дніпра, з дельтою у пониззі, та унікальне природне утворення – Нижньодніпровські піщані кучугури. Тільки по долині Дніпра є круті схили (іноді до 70-80 м заввишки), з урвищами на виходах вапняків. Найвищі “гори” Херсонщини – це піщані бугри Нижньодніпровських кучугур, що не перевищують 30-ти метрової висоти. Інші території регіону – це рівнинні степи.
Здавна око людини тут тішили лише давні кургани – ці одвічні “вартові степів” та надійні орієнтири численних кочовиків протягом останніх 4 тисяч років, запорозьких козаків та мандрівників, що рухалися до Криму. Вони ж історико-археологічні об’єкти, кількість яких за ХХ століття теж катастрофічно зменшилася.
Автором з 2002 по 2009 роки здійснювалося суцільне обстеження території Херсонщини з метою виявлення та дослідження давніх курганів для написання усієї археологічної частини тому “Звод пам’яток історії та культури України. Херсонська область”. За наслідками різноманітних наукових археологічних джерел, у тому числі й отриманих зазначеними безпрецедентними польовими розвідками, автором було підготовлено понад тисячу енциклопедичних статей, обсягом біля 40 умовних друкарських аркушів. На превеликий жаль, злочинний антиукраїнський режим В.Януковича й у цій справі “відзначився” – публікація цього вкрай необхідного для України видання була заборонена. Пам’ятки ж археології та національної історії продовжують інтенсивно знищуватися. А знищення археологічної спадщини людства на території України може закрити нашій державі шлях до ЄС (злочинний режим знав, що робить!).
Проведені дослідження були фактично не тільки археологічними розвідками, але й багаторічними подорожами степовою Херсонщиною. Обстежено поля й цілинні ділянки степу на площі до 25 тисяч квадратних кілометрів. Довжина тільки безпосередніх розвідувальних маршрутів склала понад 12 тисяч кілометрів, у тому числі 1700 км піших та велосипедних розвідок.
Усього проведеними роботами описано 3949 курганів, що ще візуально простежуються, близько 2 тисяч з яких було виявлено для археологічного облікування вперше [16]. Ще щонайменше 2 тисячі маленьких курганів (судячи з космічних фотознімків) утратили насипи в результаті багаторічної оранки та перетворилися на так звані “курганні плями”. Крім того, близько 1 тисячі курганів було розкопано повністю (“під знос”) археологічними експедиціями протягом ХІХ-ХХ століть. А ще плюс сотні курганів, знищених господарською діяльністю у ХХ-ХХІ століттях.
Наукові матеріали обстеження курганів стали суттєвою складовою для написання 20 монографічних регіональних випусків “Археологічної карти Херсонської області”, опублікованих автором у 2003-2008 роках, що мали сумарний обсяг понад 90 умовних друкарських аркушів.
З точки зору не стільки археологічної, скільки природно-ландшафтної та естетичної, дійсною окрасою степів є великі кургани, що зберегли витонченість та гарні контури насипів. У більшості ж маленьких, а часто й середніх, курганів насипи знівечені оранкою й виглядають лише горбиками, що слабко простежуються на місцевості. Кургани, що не пошкоджено оранкою, мають, переважно, сферичні насипи. У великих курганів часто зустрічаються й конічні насипи. Майже усі кургани округлі у плані. Дуже рідкісними є кургани з овальними насипами та так звані “довгі кургани” – дійсно унікальне явище південноукраїнських степів.
До категорії великих курганів автором віднесено пам’ятки з насипами понад 5 метрів заввишки. Усього таких курганів на території Херсонської області виявлено 104. На відміну від невеликих курганів ці велетні, у більшості, відносно добре збереглися. За даними автора, лише близько десятка великих курганів було повністю розкопано археологами, або знищено господарською діяльністю. Серед великих курганів Херсонщини, що збереглися, є не лише чудові ландшафні об’єкти, не лише унікальні археологічні пам’ятки, а й цікаві об’єкти вивчення історії розвитку археологічної науки. Деякі з них у майбутньому займуть своє гідне місце як “родзинки” в турресурсах України.
Воістину, несподіваними виявилися результати проведеного картографування великих курганів Херсонщини. Виявилося, що усі кургани-гіганти пов’язані лише з ділянками плато, що примикають до річкових долин. Особливо багато їх на правому березі Дніпра та уздовж Інгульця. Дещо меншу насиченість великими курганами простежено уздовж лівого берега Дніпра. Пов’язане розташування курганів-велетнів також з долинами невеликих, пересихаючих у наш час, річок лівобережжя (Білозерка, Рогачик, Сірогоз та Каланчак). І лише одна група великих курганів не пов’язана з річковими долинами. Вона міститься між Ягорлицькою та Тендрівською затоками Чорного моря [20, с.50-55]. При цьому дуже показово, що густа мережа дрібних та середніх курганів (іноді до 4 метрів заввишки) вкриває усю зону рівнин, з концентрацією навколо подів, Нижньодніпровських піщаних арен, берегів Сивашу та Чорного моря.
Враховуючи, що великі кургани Нижнього Подніпров’я принесли Україні світову популярність, вони обов’язково повинні сприйматися українцями як одна з найцінніших складових у культурно-історичній спадщині нації та держави, не можуть знаходитися поза полем зору органів влади та громадськості. Правда автор, маючи величезний досвід з охорони пам’яток археології, ставиться абсолютно скептично до бажань перших та можливостей других [10, 16].
Уздовж правого берега Дніпра, в межах Херсонщини, великі кургани фіксуються упродовж усього відрізку річки – від межі з Дніпропетровщиною й майже до Дніпровського лиману. Всього тут знаходиться 31 великий курган. Деякі з них особливо привабливі своїми розмірами, контурами або історичною загадковістю [7; 15; 17].
Чудовий курган знаходиться біля с. Михайлівка Нововоронцовського району. Його висота 7,5 м, діаметр до 45 м. Насип кургану сферичних обрисів. Абсолютна висота верхівки кургану складає 97 м над рівнем моря. Координати – 47020'32" північної широти та 33057'48" східної довготи.
До певної міри інтригуючим курганом є “Могила Розкопана”, що знаходиться біля с. Новоолександрівка Нововоронцовського району. Сучасні залишки насипу кургану мають висоту близько 6 м та діаметр до 60 м. Його координати – 47016'51" північної широти та 33054'50" східної довготи. Інтерес викликає те, що наприкінці ХІХ або на початку ХХ століть курган досліджувався археологічними розкопками. Збереглися сліди розкопу, розміром близько 10 на 20 м, з траншеєю, що йде від розкопу до нижнього рівня поли кургану. Цей курган знаходиться неподалік палацу відомих поміщиків Фальц-Фейнів, на території їх земель. У автора є підстави припустити, що розкопки проводилися на замовлення та на кошти володаря маєтку.
Витончений курган-красень, чудової збереженості, міститься біля с.Дудчани Нововоронцовського району. Висота кургану до 8 м, діаметр усього лише до 30 м. Насип правильної конусовидної форми. Абсолютна висота верхівки насипу складає 96 м над рівнем моря. Координати – 47009'29" північної широти та 33046'22" східної довготи.
Вражає своїми розмірами курган “Могила Бериславська”, що знаходиться біля с. Новокаїри Бериславського району. Його висота до 10 м, при діаметрі близько 40 м. Насип правильних сферичних обрисів. Координати кургану – 47002'14" північної широти та 33036'15" східної довготи.
Поблизу с. Республіканець Бериславського району, прямо над схилом долини Дніпра, знаходиться гарний “витончений” курган з конусовидної форми насипом. Координати його – 47001'38" північної широти та 33039'01" східної довготи. Висота кургану близько 7 м., діаметр – 30 м. Абсолютна висота верхівки насипу складає 93 м над рівнем моря. Майже з повною впевненістю можна стверджувати, що цей курган був спостережним пунктом запорожців, оскільки він знаходився усього за 3 км від Кам’янської Січі. З його вершини (навіть зараз, без спостережної вежі) простежується степ щонайменше на 10 км.
Ще однією пам’яткою, загадку якої у майбутньому належить з’ясувати, є курган біля с. Червоний Маяк Бериславського району. Первинний насип кургану перевищував 5 м заввишки, з діаметром 38 м. І досі на вершині насипу простежуються сліди археологічного розкопу. Найвірогідніше це сліди досліджень ХІХ або початку ХХ століття. Але не можна виключати, що це свідчення розкопок німецьких археологів часу Другої Світової війни. Розкоп було закладено у центрі та частково на схилі насипу. Його розмір – 5 на 10 м, орієнтований з півночі на південь. Координати кургану – 46058'44" північної широти та 33037'12" східної довготи.
Дійсною окрасою степу між Херсоном та Бериславом є курган біля с. Бургунка Бериславського району. Висота цього велетня сягає 9 м, а діаметр близько 40 м. Гарний насип має конусовидні обриси. Координати кургану – 46051'45" північної широти та 33011'43" східної довготи.
Цікава закономірність простежується стосовно розташування великих курганів уздовж Інгульця. На відміну від великих курганів Подніпров’я, що на Правобережжі іноді знаходяться за 6 км від долини річки, а на Лівобережжі до 8 км від долини, тут майже усі кургани розташовуються на відстані до 1 км від річкової долини й тільки як виняток за 2-3 км. Усього вздовж обох берегів Інгульця (у межах Херсонської області) знаходиться 30 великих курганів [7; 8; 14].
Дуже великий курган – “Могила Брильова” – знаходиться біля с. Зарічне Високопільського району. Висота кургану 8-9 м, діаметр близько 40 м, насип конусовидний. Абсолютна висота зрізаної верхівки насипу складає 88 м над рівнем моря. Координати кургану: 47026'16" північної широти та 33020'26" східної довготи.
Вражає своєю масивністю курган “Висока Могила”, що знаходиться біля с. Давидів Брід Великоолександрівського району. Висота конусовидного насипу близько 8 м, при діаметрі аж 60 м. Координати кургану – 47006'86" північної широти та 33014'18"східної довготи.
Унікальний за своїми контурами курган “Велика Могила” знаходиться біля с. Андріївка Великоолександрівського району. Висота його не перевищує 6,5 м, але у плані він унікальний – яйцевидної форми, розміром 40 на 56 метрів, з верхівкою, зміщеною у південно-західну частину насипу. Це один з двох великих курганів такого роду, виявлених на Херсонщині. Координати – 47010'31" північної широти та 33003'47" східної довготи.
Уздовж лівого берега Дніпра великі кургани розташовуються менш компактно, аніж аналогічні кургани правого берега. Пов’язано це, передусім, з тим, що лівобережні кургани-велетні частіше віддалені від річкової долини, аніж правобережні. Усього тут виявлено 21 великий курган [11; 12; 13]. Частина цього регіону входить до зони розташування величезних курганів вищої скіфської знаті 4 століття до н.е.
Біля с. Леніне Верхньорогачицького району, навпроти гирла річки Рогачик, знаходяться залишки славнозвісного “Верхньорогачицького кургану”, усипальниці царської скіфської еліти [4, с.41-44]. Курган частково досліджено М.Веселовським у 1915 році. Первинна висота насипу складала 11 м, діаметр – до 70 м. Сучасна висота залишків кургану сягає 8 м. Насип підковоподібний. Координати кургану – 47011'11" північної широти та 34028'18" східної довготи.
Залишки ще одного славетного “царського” скіфського кургану, відомого в науці як “Малолепетиський курган”, а у місцевих мешканців як “Курган Веселовського”, знаходяться біля с. Мала Лепетиха Великолепетиського району. Курган був частково розкопаний у 1914-1915 роках М. Веселовським [4, с.39-41]. До початку розкопок цей курган мав висоту 7,7 м, сучасні ж залишки насипу зберігають висоту близько 5 м. Координати кургану – 47012'47" північної широти та 34003'10" східної довготи.
Теж біля Малої Лепетихи, на відстані 8 км від долини Дніпра, знаходяться залишки унікальної археологічної пам’ятки – частково розкопаного кургану “Широка Могила”. Розкопки здійснювалися М.Веселовським у 1916 році [3]. Курган належить до білозерської культури доби пізньої бронзи, скоріш за все до її кінцевого етапу на межі переходу до залізного віку (ХІ-Х століття до н. е.). Насипаний цей курган, судячи з наявних фактів, над могилою кіммерійського вождя (ще на початковому етапі кіммерійської історії). Якщо це так, то курган за своїм науковим значенням (і не тільки археологічним, а й історичним) є пам’яткою світового рівня. Курган до розкопок мав величезний земляний насип – заввишки 9,6 м, діаметром до 100 м. Сучасні залишки насипу мають ще висоту близько 6 м, сам насип розтягнуто на 120 м. Координати пам’ятки – 47011'52" північної широти та 34007'19" східної довготи.
Уздовж русла пересихаючої річки Сірогоз, що впадає у величезний под Агайманський, знаходилися два найбільші кургани Херсонщини – широковідомі усипальниці вищої скіфської знаті “Огуз” та “Козел” [13].
Курган “Огуз” знаходився неподалік смт. Нижні Сірогози. Координати кургану – 46052'27" північної широти та 34026'07" східної довготи. Археологічними розкопками М. Веселовського (1891-1894 рр.), В. Рота (1902 р.), О.Лєскова (1972 р.) та Ю. Болтрика (1979-1981 рр.) курган було досліджено повністю [4, с.19-28; 1; 2]. “Огуз” до початку розкопок мав грандіозні розміри – висоту 23 м, діаметр понад 90 м. Це був найбільший курган усієї Східної Європи. Немає сумніву, що цей курган був усипальницею наймогутнішого скіфського царя другої половни 4 століття до н. е. У середині 1980-х років насип кургану був частково реконструйований. Зараз це безформний бугор заввишки до 14 м.
Курган “Козел” знаходиться біля с. Нова Олександрівка Нижньосірогозького району. Часткові розкопочні дослідження пам’ятки здійснено І. Забєліним у 1865 р. Розкопки проводилися однією наскрізною траншеєю, закладеною через центр насипу [4, с.14-16]. Первинна висота кургану складала 14 м, діаметр до 80 м. Сучасні залишки насипу сягають 8,4 м. Споруджено курган у другій половині IV століття до н. е. “Козел” має статус – “пам’ятка археології національного значення”.
Уздовж невеличкої річки Каланчак, що впадає у Чорне море, виявлено 7 досить компактно розташованих великих курганів [9]. Розміщуються вони уздовж обох берегів річки. Найбільший з курганів знаходиться біля с. Новоолександрівка Каланчацького району. Висота його близько 12 м, діаметр – до 70 м, насип конусовидний. Це найбільший курган Херсонщини з тих, що збереглися на початок ХХІ століття.
Якоюсь мірою загадковою є концентрація великих курганів між Тендрівською та Ягорлицькою затоками Чорного моря. Тут знаходяться 12 курганів-велетнів [18]. Великий курган, з гарною конусовидною конфігурацією, знаходиться біля с. Новочорномор’я Голопристанського району. Його висота до 9 м, діаметр близько 40 м. Абсолютна висота вершини насипу складає 10 м над рівнем моря. Серед великих курганів України, ця пам’ятка має найменшу висоту відносно морської поверхні. Координати кургану – 46011'43" північної широти та 32014'47" східної довготи.
Чудово виглядає на фоні рівного степу витончений конусовидний курган “Могила Волова”. Знаходиться біля с. Очаківське Голопристанського району. Висота насипу близько 7 м, при діаметрі усього тільки 30 м. Абсолютна висота вершини насипу складає 9 м над рівнем моря. Координати кургану – 46021'14" північної широти та 32002'43" східної довготи.
Викладаючи свого часу університетський курс “Туристичні ресурси України”, автору довелося досконало вивчити досвід країн Євросоюзу з використання у туристичній галузі історико-культурного надбання. Тоді я впевнився, наскільки велику роль грають археологічні об’єкти у сумарному обсязі туристичних ресурсів цих країн. В Україні археологічні ресурси туроператорами практично не охоплено. Лише територія Криму до 2014 року була невеличким винятком (та й то неповноцінним) на загальному несприятливому фоні. Херсонщина у цьому плані взагалі унікальна – жодна пам’ятка археології області не є об’єктом відвідування на туристичних маршрутах. Хоча привабливі об’єкти тут є [5; 6]. Перш за все, це декілька пізньоскіфських та античних городищ.
Не менше туристичне значення мають і деякі давні кургани. Особливо привабливими для цього є такі видатні кургани, як “Козел”, “Верхньорогачицький”, “Веселовського”, “Широка Могила”. Цілком придатне для використання у туристичній галузі й місце розташування “Огузу” (з його частково відновленим насипом). Адже усе рекордне – привабливе. Як об’єкти на різних туристичних маршрутах можуть успішно залучатися й великі гарні кургани, ще не досліджені розкопками. Автор упевнений, що колись це обов’язково відбудеться. Проблема тільки в тому – коли це відбудеться та що встигне втратити Україна?!
Залишається тільки зазначити, що позитивний ефект від відвідування туристами археологічних об’єктів може мати місце лише за умови високопрофесійного лекційного супроводу та здатності професійно відповісти на запитання. Й тут без співробітництва археологів та туроператорів (з їх жахливою гуманітарною підготовкою) не обійтися.
Найголовнішим завданням археологів та громадськості України зараз є збереження пам’яток археології для майбутнього. Жодних надій на те, що пам’ятки археології в Україні збережуть чиновницькі структури діючих органів охорони пам’яток, органи місцевого самоуправління та державної влади, правоохоронні органи – немає (середній інтелектуальний рівень цих структур явно відстає від необхідного для розуміння проблеми). Становище з охороною всесвітньої археологічної спадщини на території України тільки погіршується, й близьке до катастрофічного. Автор, як лауреат премії ім. Вікентія Хвойки (присвоювалася людям, що найбільше в Україні зробили для збереження археологічної спадщини), знає про це дуже добре. Особливо показова у цьому плані Херсонщина [16; 19]. Вважаю, що зберегти археологічну спадщину в Україні можливо тільки у разі втручання структур ЮНЕСКО [10].

 

Література

1. Болтрик Ю.В. Завершение исследований кургана Огуз / Ю. Болтрик // Археологические открытия 1981 года. – М.: Наука, 1983. – С.245.
2. Болтрик Ю.В., Фіалко Є.О. Огуз – курган скіфського царя кінця ІV ст. до н.е. / Ю. Болтрик // Золото степу. Археологія України. – Київ-Шлезвіг, 1991. – С.178-180.
3. Латышев В.В. Раскопки Н.И. Веселовского в 1916-1917 гг. / В. Латышев // Сообщения Государственной Академии истории материальной культуры. – Т.1. – 1926. – С.200-206.
4. Лєсков О.М. Скарби курганів Херсонщини / О. Лєсков. – К.: Мистецтво, 1974. – 124 с.
5. Оленковський М.П. Археологічні туристичні ресурси Херсонщини / М. Оленковський // Туристично-краєзнавчі дослідження. – Вип.2. – К., 1999. – С.472-486.
6. Оленковський М.П. Використання пам’яток запорозького козацтва на туристичних маршрутах України / М. Оленковський // Внутрішній туризм в Україні: окремі аспекти. – К., 2002. – С.92-103.
7. Оленковський М.П. Археологічні пам’ятки Білозерського району Херсонської області: каталог-довідник / М. Оленковський. – Херсон, 2004. – 77 с.
8. Оленковський М.П. Археологічні пам’ятки Високопільського району Херсонської області: каталог-довідник / М. Оленковський. – Херсон, 2004. – 36 с.
9. Оленковський М.П. Археологічні пам’ятки Каланчацького району Херсонської області: археологічна карта / М. Оленковський. – Херсон, 2004. – 55 с.
10. Оленковський М.П. Чи спроможна Україна зберегти на своїй території всесвітню археологічну спадщину? / М. Оленковський // Археологія. – 2004. – №.1 – С.132-134.
11. Оленковський М.П. Археологічні пам’ятки Великолепетиського району Херсонської області: археологічна карта / М. Оленковський. – Херсон, 2005. – 51 с.
12. Оленковський М.П. Археологічні пам’ятки Верхньорогачикського району Херсонської області: археологічна карта / М. Оленковський. – Херсон: Айлант, 2005. – 63 с.
13. Оленковський М.П. Кургани Нижньосірогозького району Херсонської області: каталог-довідник / М. Оленковський. – Херсон: Айлант, 2006. – 48 с.
14. Оленковський М.П. Археологічні пам’ятки Великоолександрівського району Херсонської області: археологічна карта / М. Оленковський. – Херсон: Айлант, 2006а. – 84 с.
15. Оленковський М.П. Археологічні пам’ятки Нововоронцовського району Херсонської області: археологічна карта / М. Оленковський. – Херсон: Айлант, 2006б. – 92 с.
16. Оленковський М.П. Інвентаризація та охорона курганів Херсонщини (а також до питання про археологічну фаховість та рівень професійної моральності) / М. Оленковський // Археологічні відкриття в Україні 2004-2005 рр. – Київ-Запоріжжя: Дике поле, 2006в. – С.461-462.
17. Оленковський Микола. Археологічні пам’ятки Бериславського району Херсонської області: археологічна карта / М. Оленковський. – Херсон: Айлант, 2007. – 108 с.
18. Оленковський Микола. Археологічні пам’ятки Голопристанського району Херсонської області: археологічна карта / М. Оленковський. – Херсон: Айлант, 2008. – 132 с.
19. Оленковський Микола. Археологічна катастрофа на Херсонщині / М. Оленковський // Вісник Таврійської фундації. – Вип.8. – Київ-Херсон: Просвіта, 2012. – С.95-101.
20. Оленковський М.П. Кургани-велетні Херсонщини / М. Оленковський. – Херсон, 2014. – 104 с.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 124 книг;
1,627 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)