Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Олексюк О.В. Поетика творів Миколи Братана
Микола Братан. Їде батько Махно
Анатолій Анастасьєв. Потоки
Вісник Таврійської фундації. Випуск 11
Микола Братан. Шоста заповідь
Вісник Таврійської фундації. Випуск 10
Немченко І.В. Наш Херсон — світлий сон // Немченко І.В. Шлях на Снігурівку: Вірші. Драматичні поеми. — Київ-Херсон: Просвіта, 2014. — С. 46-49. — Зміст: “Херсонське небо дзвонкове...”; Наш Херсон — світлий сон; В порту; Це Україна.
Наш Херсон — світлий сон

* * *

Херсонське небо дзвонкове
Вилунює пісні.
Одгомін їх у даль пливе
За плеса мовчазні,
Де молодий лунає сміх
На схилах вечорів
І слід від сонячних доріг
Палає у Дніпрі.
Там легіт пестить, мов дитя,
Латаття чарівне,
І очерет усе життя
Шумить про щось одне.
Там непомітно час летить,
Як у прекраснім сні.
І хочеш серце простягти
Цій рідній далині.






Наш Херсон — світлий сон


Наш Херсон — світлий сон,
Що наснився Всевишньому в миті,
Коли він
У траві
Задрімав, щоби радістю снити.

Дарував-милував
Він цей край — осяйний Білий Берег,
Щоби цвів
Та яснів —
Непідвладний облуді-химері.

Наш Херсон — добрий сон.
Бог до нього всміхнувся із раю:
Хай сія
Та буя,
Наче квітка південного краю.






В порту


Юрієві Стреляєву

Пестлива сонячна рука
Ласкавить хвилю біля порту,
І суден стомлену когорту,
І білий чуб кранівника.
Од вітру й сонця так засмаг,
Що мореходи кличуть братом
І звуть у море вирушати,
Та тільки в хлопця інший шлях.
Романтики п’янкий запас
Таїть і ця проста кабіна:
У ній, мов чарівник, людина,
А кран виконує наказ.
А там внизу дзвенять слова,
Такі буденні: «віра-майна».
Здавалось би такі звичайні,
А творять дивнії-дива.
А білочубий кранівник
Іще й підсвистує до друзів,
А сонцю на вечірнім прузі
Дніпро моргає осяйний:
— Душа у хлопця, наче птах,
Так радісно над портом лине,
Бо там по місту в цю хвилину
З роботи мила поверта.




Це Україна



Мій батько народився у Херсоні,
Де хвилі Борисфена сиві й сонні
Від пристаней прадавніх тихо плинуть
І мовлять крізь віки: «Це Україна».

Ось тут, де гомонять гінкі проспекти,
Гадав колись мій прадід-архітектор:
Як досвід свій, набутий над Невою,
Полишить над рікою степовою.

Цей обшир і пахучий, і прозорий
До мене словом пращурів говорить.
Горить у серці, мов палка жарина,
Одвічна істина: «Це Україна».

За чайкою полину понад краєм,
Де вітер стиглі ниви обіймає,
Де зерна завше позолотять руку,
А васильки пробачать за розлуку.

Спішу до тебе здалека і зблизька,
Моя співуча степова колиско,
Щоб вічно чути в клекоті орлинім
І в шелесті трави: «Це Україна».

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)