Немченко І.В. Небезпечний гість // Немченко І.В. Шлях на Снігурівку: Вірші. Драматичні поеми. — Київ-Херсон: Просвіта, 2014. — С. 124-125.
У листопаді 2004 року
шевченківського лауреата Дмитра Павличка
не допущено на зустріч у ХДУ.
Викладачі і студенти-філологи таки зустрілися з поетом,
хоч і на «чужій» території
Схотілося поету
Педвузові вклонитись.
Схотілося поету
З студентами зустрітись,
Подарувати «Пам’ять»,
Де в кожнім слові болі,
І віра, і незламна
Жага ясної долі.
Та щось у тому вузі
Повіяло ординським —
Вкраїнці там у тузі
За власне українським.
І ось вже лавреата
Не велено пущати,
Не велено вітати,
Хліб-сіллю зустрічати.
Хотілося побути
У колі давніх друзів,
«Два кольори» почути
Та, може, «Ой, у лузі...»
Та пригадать тутешні
Таврійські привітання —
Були такі справдешні
Тоді любов і шана!
Це ж край, де гранувалось
Марковичеве слово.
Це ж тут пісні складала
Чаїночка Дніпрова.
Це ж тут, де так по-рабськи
Плазує дехто нині,
Розстріляний Чернявський
Зоріє із світлини.
Це ж тут Куліш Микола
Будив краян од сплячки.
Це ж тут були довкола
І козаки, й козачки.
То де ж вони поділись?
Захиріли. Поникли.
Байдужі та несмілі.
Ще й до покори звикли...
Та ні! Не всі до друззя
Такі страхополохи.
Прийшли таки з педвузу,
Прогнавши «ахи» й «охи».
Тож слухайте поета,
Хоч і в чужій вітальні.
Дає снагу для злету
Те слово наступальне.
|
|
Додати коментар