Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вишиванка. Число 3
Микола Василенко. Лаодика - царица Селевкидии
Іван Немченко. Шлях на Снігурівку
Микола Швидун. Стою на перехрестi
Сергій Гейко. Церков величність
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 3
Олексюк О.В. Таврійська хроніка // Вісник Таврійської фундації. Вип. 14. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 236-244.
Таврійська хроніка
Відроджуємо історичну пам’ять українців на Херсонщині; Свято для театралів; Вони на передовій у боротьбі за український інформаційний простір

Відроджуємо історичну пам’ять українців на Херсонщині



Незважаючи на спротив владних інституцій на Херсонщині щодо розвитку діяльності осередків товариства «Просвіта» на теренах смаглявої Таврії, активом Херсонського обласного об’єднання Громадської організації «Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка» протягом лютого 2018 року вдалося провести цілу низку заходів із питань відродження історичної пам’яті серед степовиків.
Щовівторка ми маємо радість брати участь у тематичній програмі «Українське слово» на хвилях обласного радіо «Таврія FM». Тож лише за лютий поточного року виступили О. Олексюк, молода українська поетеса Зоя Щербініна, засновник Іванівської районної організації ВУТ «Просвіта» імені Т. Шевченка, поети В. Назаренко та Тетяна Гладиш. Саме у лютому просвітяни В. Загороднюк, І. Немченко та О. Олексюк взяли участь у запису цілої низки просвітницьких телепрограм на обласних каналах «ВТВ плюс» та «Скіфія».
У першій декаді лютого у переповненій залі крає­знавчого відділу Херсонської обласної наукової уні­версальної бібліотеки імені Олеся Гончара просвітянами Херсонщини спільно з бібліотекарями славнозвісної книгозбірні було зорганізовано і проведено захід з нагоди сторіччя від дня народження відомого українського письменника, педагога, науковця, непримиренного борця за утвердження української мови на теренах соборної України, просвітника Яра Славутича – земляка, який протягом довгого періоду свого життя був вимушений жити в еміграції. Перебуваючи в Німеччині, США чи то в Канаді, Яр Славутич (Григорій Михайлович Жученко) все своє свідоме життя працював на розвиток українського слова серед краян у різних куточках світу. Автор англомовних підручників з української мови, літературно-критичних нарисів, редактор і видавець літературно-мистецького альманаху «Північне Сяйво» (Едмонтон), професор Альберського університету Яр Славутич викладав українську мову і пропагував українське слово на світовому рівні, за що ми маємо низько вклонитися просвітнику з Херсонщини. Народився він 11 січня 1918 року у селі Благодатному Херсонської губернії, з юнацьких літ потрапив у вир спротиву більшовицькій тоталітарній системі і до останніх своїх днів (помер 14 липня 2011 року) всесвітньовідомий український поет Яр Славутич залишався вірним національній ідеї відродження України. Автор поетичних збірок «Співає колос» (1945; 1993; 1997), «Гомін віків» (1946), «Правдоносці» (1948), «Спрага» (1950), «Оаза» (1960), «Маєстат» (1962; 1997), «Завойовники прерій» (1968; 1974; 1984), «Мудрощі мандрів» (1972), «Живі смолоскипи» (1983; 1992) та «Шаблі тополь» (1992; 1995) у кожній своїй книжці з любов’ю і болем згадував про український степ. І ми, його продовжувачі, маємо все зробити, щоб цей степ залишався дійсно українським. Його збірки «Слово про Запорізьку Січ» (1991) та «Соловецький в’язень» (1992) нагадують нам про історичну минувшину, про яку ми не маємо право забувати. Тому на ювілейному заході просвітяни-науковці І. Немченко, П. Параскевич, Таїсія Щерба, Галина Немченко та інші у своїх виступах наголошували на необхідності більш широкої пропаганди творчого доробку уславленого земляка. Його літературознавчі розвідки «Модерна українська поезія» (1950), «Розстріляна муза» (1955), «Українська література в Канаді» (1992), видані окремими книжками, і зараз мають великий попит серед шанувальників українського письменства. Літературознавчі нариси Яра Славутича «Іван Франко і Росія» (1959), «Велич Шевченка» (1961) та «Шевченкова поетика» (1964) допомагають і сьогодні українській молоді відкривати для себе таланти велетнів українського слова.
У другій декаді лютого поточного року просвітянами Херсонщини спільно з працівниками Херсонської обласної наукової універсальної бібліотеки імені Олеся Гончара, Херсонського обласного краєзнавчого музею, Державного архіву в Херсонській області та науковцями Херсонського державного університету організовано та проведено наукову конференцію з нагоди святкування 150-річчя від дня народження видатного українського письменника, засновника товариства «Українська хата» та товариства «Просвіта» на Херсонщині, фундатора української автокефальної церкви степового краю, відомого громадського і політичного діяча Миколи Федоровича Чернявського. Наукові філологічні розвідки Людмили Корівчак, Галини Немченко, І. Немченка, Наталії Чухонцевої допомогли присутнім відкрити для себе все розмаїття письменницького таланту М. Чернявського, глибину його поезії та прозових шедеврів. Письменник, який народився в рік створення Товариства «Просвіта», все своє свідоме життя боровся за утвердження української мови на теренах соборної України. Його талант наснажував багатьох краян іти до лав захисників УНР. Його педагогічна праця, його публіцистика ще чекає на своїх дослідників. Певно, що і літературні надбання Миколи Чернявського спонукатимуть бути уважними до літературних та мовознавчих знахідок письменника, який після приїзду до Херсона в 1903 році, нікуди не виїжджаючи, став центром розвитку літературного процесу Південної України. Це йому писали з проханням надати власні твори до того чи іншого альманаху І. Франко, С. Єфремов, М. Коцюбинський та інші. Це він започаткував і впровадив у життя альманах для молодих літераторів «Перша ластівка» та літературний альманах «З потоку життя», який і досі вражає високохудожнім смаком та літературними знахідками. Це його десятитомник, виданий у Харківському кооперативному видавництві «Рух» протягом 1927-1931 років, і нині є золотим скарбом української літератури. Довгі умовляння обласних чиновників, послідовна робота з депутатським корпусом дали свої плоди – Херсонська обласна рада виділила кошти на друк томика вибраних прозових творів Миколи Чернявського в серії видань «Літературні скарби Херсонщини». Сподіваємося у червні ювілейного для Миколи Чернявського і товариства «Просвіта» року презентувати довгоочікуване видання. Письменник, який був репресований більшовицьким режимом у 1938 році, але не забутий українцями, заслуговує на те, щоб його твори з новою відродженою силою наснажували українську молодь на боротьбу за історичну правду, за рідну мову.
Третя декада лютого стала знаковим підтвердженням, що «Просвіта» Херсонщини у темі відродження істо­рич­ної пам’яті не зупиняється на досягнутому. На базі Херсонської центральної міської бібліотеки імені Лесі Українки відбулась презентація роману українського митця-просвітянина М. Каляки «Відлучені». Твір, який почав писатись ще у 1985 році, дійшов логічного завершення у 2016 році. Тоді у Херсонській філії Видавничого Центру «Просвіта» вийшов по суті автобіографічний текст лауреата Всеукраїнської літературної премії імені Яра Славутича (2013) та обласної літературної премії імені Миколи Куліша (2007), знаного літературознавця та майстра слова М. Каляки, який у даному полотні зобразив драматичну долю юнака. Героя твору в середині ХХ століття загнали за тисячі кілометрів від рідної домівки, від школи, відірвали від звичайного спілкування з ровесниками. Хлопець веде двобій із суворою природою Півночі Росії і з собою, щоб не впасти у прірву, де закінчується людина, де зникає любов до рідного краю, до рідної мови. Юнак таємно пише вірші, поеми, романи. Хоча він не вірив, що його рукописи побачать світ і щоденник одного з будівельників «мертвої» дороги, яка була засекречена під номером № 503, буде ще комусь цікавим, окрім карателів-опричників від комуністичного режиму. Він не вірив, що виживе. Але це сталося. І в свої 82 роки Микола Михайлович Каляка повний оптимізму. Він нагадав нам і про оповідання «Моє перше кохання» та «Повінь 53-го», які є дотичними до розлогого роману «Відлучені». Понад 300 сторінок роману українського письменника занурюють нас у світ, про який не хочуть згадувати будівничі так званого «русского міра», але ж це було і відносно недавно. Чи не до такого знову хочуть втягнути українців?! Вірю, що наукові конференції, численні виступи серед учнівської та студентської молоді Херсонщини, книжкові видання товариства «Просвіта» допоможуть оминути імперські пута Росії, сприятимуть відродженню історичної пам’яті серед краян смаглявої Таврії. Будьмо пильними! Будьмо разом у боротьбі за утвердження української мови в усіх галузях суспільства, утвердження дійсно української державності!


Свято для театралів



Справжнє свято для театралів області наприкінці травня вже 20-й рік поспіль дарує директор Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України Олександр Книга зі своєю дружньою креативною командою. Певно, що за останні два десятки років у Херсоні побувало кілька тисяч акторів із різних країн світу, а скільки європейських, світових та всеукраїнських прем’єр мав радість побачити вибагливий театральний глядач Херсонщини. «Мельпомена Таврії» – Міжнародний театральний фестиваль, без якого початок курортного сезону вже ніхто не уявляє. Щороку кількість локацій фестивалю та кількість театральних вистав зростає і, напевно, це ще не межа. Вистави показували протягом 11 днів 56 театрів із 11 країн Європи та Азії (Німеччина, Ізраїль, Туреччина, Португалія, Угорщина, Польща, Литва, Грузія, Молдова, Вірменія, Білорусь), і звісно ж України. Вона рясніла на фестивалі своїм театральним розмаїттям. До знаних локацій фестивалю (сцена під дахом, театр-кафе, велика сцена Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша, велика сцена Херсонського обласного академічного театру ляльок та велика сцена Херсонського обласного Палацу молоді та студентів) додалися ще й лебедине озеро Парку «Херсонська фортеця», Херсонський Собор стрітення Господнього, URBAN CAD та Олешківський центр культури і дозвілля. Як на мене, то на усіх виставах був аншлаг, і, певно, більшість глядачів не залишилися байдужими від побаченого. Але хочеться згадати, напевно, про знакові та надзвичайно цікаві прем’єри «Мельпомени Таврії»: світова прем’єра українсько-німецького проекту «Херсон 1918/2018», над постановкою якого декілька місяців працювали театри Херсона і Штутгарта; особлива постановка з українськими фольклорними шедеврами «Весілля» Львівського муніципального театрального художньо-дослідницького та освітнього центру «Слово і голос»; «Вій» Житомирського обласного академічного музично-драматичного театру імені Івана Кочерги; «Вій. Докудрама» Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка та «Майстер і Маргарита» Національного театру Сатірікуса Іона Лука Караджиані (Кишинів, Молдова); «Біла ворона» Миколаївського академічного українського театру драми та музичної комедії та «Три товариші» Київського Національного академічного театру імені Івана Франка; «Лавина» Луганського обласного академічного музично-драматичного театру та «Саша, винеси сміття» Київського академічного молодого театру; «Мати» Київського академічного драматичного театру на Подолі та «Яблука» ізраїльського театру «Лестница»; «Три сестри» Драматичного театру Білоруської Армії та ін. Певно, запам’ятався глядачам і Київський модерн-балет «Спляча красуня», і виступ на Гала-концерті фестивалю гурту «Коzak System»...
Цікавим було і те, що шанувальники українського художнього слова мали змогу в рамках фестивалю «Мельпомена Таврії» зустрітися з класиками сучасної української літератури (Неда Неждана, Сергій Лазо та Юрій Андрухович). Переповнені зали свідчили, що українська книжкова продукція має своїх численних прихильників. І дякуємо Олександрові Андрійовичу Книзі з командою за такі щасливі хвилини спілкування з письменниками-легендами, за Міжнародний фестиваль, без якого вже важко уявити Херсонщину.

Вони на передовій у боротьбі за український інформаційний простір



Як відомо, 6 червня – як дату святкування Дня журналіста України – обрали тому, що саме у цей день у 1992 році Національну Спілку журналістів України прийняли до Міжнародної федерації журналістів. Це свято стало офіційним у 1994 році після підписання Указу Президента України, що проголосив День журналіста України.
Тож 4 червня, напередодні професійного свята, журналісти Херсонської області за ініціативи правління ХОО НСЖУ зібралися поспілкуватися та підбити підсумки діяльності ЗМІ Херсонщини в номінаціях відповідно до Положення про обласний творчий конкурс журналістів.
Цього року для участі в обласному творчому конкурсі журналістів було представлено матеріали друкованих засобів масової інформації, 3 телеканалів, 1 радіоканалу та 7 Інтернет-видань.
Найбільше отримано робіт у номінаціях: «Децентра­лі­зація: успіхи й проблеми об’єднаних тери­торіальних громад», «Медична реформа: як насправді діють нововведення» та «Кращий матеріал про події на сході України (в зоні АТО), волонтерський рух, соціальний захист захисників Вітчизни». І це зрозуміло. Жодне друковане чи електронне видання не залишилось осторонь цих важливих, актуальних тем, які хвилюють читачів, глядачів, слухачів та користувачів Інтернету.
Радує, що набагато більше, ніж торік, на конкурс було представлено публікацій журналістів Інтернет-сайтів. На думку членів журі, відчутним досягненням журналістської спільноти області є глибокий рівень і фахова майстерність матеріалів у номінації «Краще журналістське розслідування на актуальну тему». Їх побільшало й у місцевих газетах, і на телебаченні, а особливо – в Інтернет-ресурсах. Кращим журналістським розслідуванням компетентне журі визнало матеріали головного редактора обласної газети «Новий день» Анатолія Жупини, за що він отримав диплом першого ступеня ХОО НСЖУ та одноразову стипендію в галузі інформаційної політики і журналістики. Також у даній номінації були нагороджені програмний директор телеканалу «Твій ПЛЮС» Тетяна Савуля та головний редактор сайту «Kherson.net.ua» Євгенія Попенко.
Журі також відзначає креативні заголовки у газеті «Нова Каховка», які одразу кидаються у вічі читачеві.
На жаль, не можемо похвалитися значними досягненнями у номінації «Публіцистика» у високому розуміння цього жанру. На обласний творчий конкурс було надано всього декілька робіт.
Засмучує й те, що у конкурсі взяла участь незначна кількість молодих журналістів, а також фоторепортерів. До речі, кращим фоторепортером компетентне журі ви­знало позаштатного кореспондента газет «Новий день» та «Вісник Олешшя», ветерана журналістики легендарного Алеана Альперта. Йому ж спільно з дипломом першого ступеня ХОО НСЖУ вручено і щорічну одноразову стипендію в галузі інформаційної політики та журналістики.
Також дипломом Першого ступеня ХОО НСЖУ та одноразовою стипендією в галузі інформаційної політики та журналістики нагороджено:
1) У номінації «Кращий матеріал про події на сході України (в зоні АТО)…» головного редактора сайту «NovaKahovka.Citу» Олександра Гунька;
2) У номінації «Краща ранкова програма» редактора творчої групи програм радіо Херсонської філії ПАТ «НСТУ» «Херсонська регіональна дирекція «Скіфія» Андрія Кучерявого;
3) У номінації «Децентралізація: успіхи й проблеми об’єднаних територіальних громад» редактора творчої групи «Тема дня» Херсонської філії ПАТ «НСТУ» «Херсонська регіональна дирекція «Скіфія» Марину Молоду та редактора Бериславської районної газети «Маяк» Дмитра Тертичного;
4) У номінації «Кращий випуск новин» редактора телерадіокомпанії «ВТВ плюс» Євгена Погорілого;
5) У номінації «Краще висвітлення резонансної події» кореспондента Бюро новин Херсонської філії ПАТ «НСТУ» «Херсонська регіональна дирекція «Скіфія» Олену Протопопову;
6) У номінації «Надія журналістики» кореспондента інформаційної агенції «Херсонці» Тетяну Голунову;
7) У номінації «Медична реформа: як насправді діють нововведення» завідувача відділу приватного підприємства «Медіа-Центр» «Трудова слава» Ольгу Філь (смт. Новотроїцьке);
8) У номінації «Краще ранкове ток-шоу» редактора творчої групи «Ранок» Херсонської філії ПАТ «НСТУ» «Херсонська регіональна дирекція «Скіфія» Олену Юдіну.
Зазначу також, що матеріали, що не відповідали тематиці номінацій, визначених умовами конкурсу, журі не розглядало.
Цього року пішов у засвіти всіма знаний Заслужений журналіст України, багаторічний член правління ХОО НСЖУ Віктор Васильович Гридасов, який майже 15 років очолював обласну телерадіокомпанію «Скіфія», тривалий час був директором програм, зробив значний унесок у розбудову телевізійного та радіопростору Херсонщини, впроваджував нові технології у сфері медійного простору. З метою вшанування його пам’яті правління ХОО НСЖУ заснувало щорічну грошову премію імені Віктора Гридасова, якою відзначаються кращі журналісти телебачення та радіо, які фахово висвітлюють впровадження новітніх технологій та передового досвіду в усіх сферах життя. За рішенням журі першою Премію імені Віктора Гридасова отримала Аліна Олефір – кореспондент Бюро новин Херсонської філії ПАТ «НСТУ» «Херсонська регіональна дирекція «Скіфія». Почесними грамотами також відзначено і ветеранів журналістики: Заслуженого діяча мистецтв України Валерія Кулика та Заслуженого журналіста України Любов Лагутенко. Остання отримала ще й одноразову стипендію в галузі інформаційної політики та журналістики.
На мій погляд, саме журналісти є тією рушійною силою, яка змінює світ на краще, яка розвиває суспільну думку та підштовхує людство до втілення в життя нових технологій та прогресивних ідей. Саме журналісти – небайдужі люди з гарячими серцями та обізнаністю в багатьох галузях життєдіяльності краян нині на передовій воюють за український інформаційний простір. Можливо, уже завтра з пером, мікрофоном чи то з камерою у руках комусь із них доведеться боротися за чиюсь долю, за свободу слова на теренах рідної неньки України. Тож, шановні журналісти, прийміть мої слова вдячності та найкращі побажання, бо ви варті того, ви їх заслужили своєю неспокійною, а часом і ризикованою працею.


кавычки левые:

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 124 книг;
1,627 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)