Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вісник Таврійської Фундації. Випуск 9
Наталя Коломієць. Дорога до себе
Олег Олексюк. Я для мами намалюю
Олег Олексюк. На крилах Просвіти
М.Братан. Парасолька йде по місту
Микола Сарма-Соколовський Срібне перо соколиного лету
Параскевич П.К. Роздум-презентація // Вісник Таврійської фундації. Вип. 14. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 276-279.
Роздум-презентація
(поетична збірка Івана Немченка «Синичка з Вишнедвір’я» як запрошення до країни дитинства)
Перед нами гарно оформлена дитяча книжечка. Вона невеличка за обсягом (усього 52 с.), із чудовими ілюстраціями художниці Тетяни Крючковської, а літературним редактором цього видання є М. Василенко. Автора рецензованої дитячої збірки І. Немченка знано як кандидата філологічних наук, доцента, завідувача міжкафедральної наукової лабораторії «Українська література в англомовному світі» при Херсонському державному університеті, головного редактора «Вісника Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори)», члена правління обласної організації Всекраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
Уже перше знайомство з обкладинкою книжки, де вміщено загадкову назву, викликає зацікавлення. Що ж це за країна така – Вишнедвір’я? І про яку Синичку йдеться? Анотація до збірки та ряд творів («Вишнедвір’я», «Синичка», «Де країна Вишнедвір’я?» та ін.), а також численні оголошення мешканців, уміщені на внутрішніх сторінках обкладинки, зорієнтовують читача, допомагають уявити цей казковий край, що здається цілком закоріненим у реальність. Певно, таку чарівну країну можна побачити ледве не в кожному українському дворі, де буяють вишні та калина, веселять око ромашки та чорнобривці... Досить тільки придивитися – і відкриється чудовий світ, де на рівних, у радісному дружньому колі стрічаються дітлахи Назарко та Софійка, Павлусик чи Анничка, Микитко та Олежко, Петрик і Левко, а поруч із ними зайчик Льончик і песик Дружок, котик Барсик і мушка Лушка, білочка Мілочка й дятел Кузя, метелик Вася і собачка Пері...
Ось одна лише Софійка-синичка – «ні на мить не замовка – Щебетушечка така». Це маленьке дівчинка. Як стверджує анотація, «вона усміхається кожному дневі та щебече, наче пташка. Без сторонньої допомоги дівчинка не може ходити, а тому навчається вдома. Буває, що падає та забивається. Але не плаче, а сміється. Каже: «Нічого! До весілля заживе!..» А поряд із нею братик Назарко з товаришем Павлусем і подружка Анничка, які не дадуть Софійці сумувати...» (с.2). Про цих малюків та їх сусідів (а це не тільки дітлахи, а й пташки, тваринки, комахи, рибки) й розповідає автор, обо ж сам загал мешканців Вишнедвір’я – цих веселих і кмітливих, допитливих і винахідливих героїв. У книжці йдеться про їхні мрії та сподівання, їх кумедні пригоди. Попри все маленькі мешканці Вишнедвір’я радіють життю, не втрачають оптимізму, підтримують одне одного, вірять у краще й додають такої віри читачеві. Автор щиро радить усім, хто ознайомиться з книжкою: «Озирніться, може, ці дівчатка й хлопчаки – ваші сусіди? Подружіться з ними й не пожалкуєте... » (с.2).
Серед персонажів збірки – невеличка Сабріна, чий «Божий голосок» радує загал. Може, дівчатко ще виспівається на зірку опери і прославить рідне Вишнедвір’я. І маленький Боря, який у сні, і наяву бачить себе матросом. А тому все говорить за те, що «буде з Борі морячок!» (с.35). Турботлива Даринка випробовує на ляльці свої лікарські навички, а «гінка, Наче тополинка», дівчинка Маринка не на жарт захопилась перукарською справою, хоча її іграшкові клієнти, «як від біди, Утікають, хто куди» (с.8). Дотепний Назарко терпляче чекає, поки підросте його велосипедик, щоб підвозити громіздких тіточок. А Олежко вирішив удома влаштувати котячий зоопарк, бо для нього кожна тваринка як окремий самобутній світ. Кіндратик узявся до педагогічної діяльності, та навіть не чекав, що його учні – «веселі козенята Витріщають очі, Утікають від хлоп’яти, Вчитися не хочуть» (с.13). Запам’ятовуються і Ясь-декламатор, і Оленка-писанкарка, й Вітя-натураліст... А особливо «Анничка білобриса, Не Анничка – бісеня», що вміло домагається, аби «цуцик не сварився Із маленьким кошеням», гарно їх обох спеленавши і примовляючи, ніби вихователька дитячого садка:

«Досить вам бешкетувати,
В час обідній треба спати...» (с.32).

У збірці сусідять вірші-портрети й поетичні загадки, гумористичні мініатюри й ліризовані оповідання баладного звучання, кумедні діалоги й твори-монологи... Поза всім цим мереживом картин і характерів, калейдоскопом настроїв і почуттів героїв постає країна Вишнедвір’я – дитячий вимір, у якому так гарно почуватися цілим династіям. Діти, їхні батьки, дідусі та бабусі у Вишнедвір’ї стають звичайними малюками. Вони плинуть на хвилях дитинства, долаючи вікові та просторові межі, переживаючи давно забуті враження та емоції.
По-своєму цікавими є вірші «Говорять діти», «Святий Миколай», «Сонячний промінь» тощо, подані у фінальній частині книжки. У них стираються грані між казкою і дійсністю. Як-от такий полілог:

«А мій тато й друга мама
Везуть мене на Багами!..»
«А мій тато завжди п’яний,
Не вилазить з ресторану...»
«А мій тато бізнесує
І маєток нам будує...»
«А мій тато у АТО
Захища нас, як ніхто!..» (с.40)

Не буду перевантажувати читачів цитуванням текстів. Беріть оцю невелику книжечку і читайте – не пошкодуєте! Адже

Вишнево-абрикосовий цей край
Припрошує іскринками добра.
Хто завіта до нього й загоститься,
Той сам, як світлий промінь, заіскриться.
Це Вишнедвір’я... Гожа сторона...
Запрошує і вас усіх вона.
Її так легко, друзі, відшукать –
Дитячий сміх там завше не змовка (с.4).

Збірка написана добірною поетичною мовою, із знанням дитячої психології, з тонким відчуттям гумору, з любов’ю до маленьких, та, певно, й не лише маленьких читачів. Добротна й потрібна книжка.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 124 книг;
1,627 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)