Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. Шоста заповідь
Микола Кабаків. Переяславська угода 1654 року
Микола Сарма-Соколовський Срібне перо соколиного лету
Молода муза. Випуск 2
Голопристанська Litterra. Випуск 1
Олег Олексюк. А у нас був Тарас
Плакида Н. Метод проектів під час вивчення життя і творчості Дмитра Марковича // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літературно-науковий збірник. Випуск 9. — К.–Херсон: Просвіта, 2013. — С. 44-47.
Метод проектів під час вивчення життя і творчості Дмитра Марковича

Педагогіка і методика

Ніна Плакида

Метод проектів під час вивчення життя і творчості Дмитра Марковича

На уроках літератури рідного краю учні Херсонщини, Полтавщини та Вінниччини знайомляться з життям та творчістю Дмитра Марковича. Ф.Білецький писав: “В особі Дмитра Марковича бачимо не байдужого обсерватора життя, а людину, яка жила одним життям з своїм народом, з його думками і прагненнями...” [2, с.7].
Варто зазначити, що творчість Дмитра Марковича — це велика й неосяжна тема для дослідження та уважного студіювання. Вона потребує чимало зусиль дослідників і значного часу для її багатоаспектного вивчення. Як зазначав сам письменник: “Жити треба для рідного краю, для людей” [16, с.5].
Дослідницька діяльність — це відкриття для школяра, сприятлива школа для самоосвіти, результат якої залежить від учителя і бібліотекаря, формує сучасну культуру читання.
Так, замість того, щоб запропонувати учням розповісти про життєвий і літературний шлях Дмитра Марковича, створюємо проект із ключовим запитанням: “Чому письменника називають “натхненним співцем степу і моря?”. Підтвердити свою відповідь біографічними фактами”.
Або, працюючи над текстами митця, ставимо перед учнями проблемне запитання, яке вимагає серйозного прочитання та розуміння творів: “Чи можна виправдати злочин?”. Діти самі внаслідок глибокого проникнення в ідейно-художній зміст оповідань розкривають філософію письменника — за злиденним життям селян автор бачить їх багатий духовний світ, прагнення до кращого життя.
Цікавою є групова робота над проектом з ключовим питанням: “Степ людині — друг чи ворог?”. Адже О. Засенко писав: “Степ, море, вся природа під пером письменника персоніфікувалася, жила і діяла в суголоссі з людськими характерами, з їхніми вчинками, працею і переживаннями” [9, с.10]. Учнів можна поділити на три групи: “Історики”, “Літературознавці”, “Соціологи”. “Історики” з’ясували, що посилення кріпосницького гноблення супроводжувалося виступами селян. Набуло поширення подання скарг, адресованих особисто цареві. У скарзі селяни просили порятувати їх від знущань кріпосників. Не дочекавшись розв’язання наболілих проблем, трудівники піднімалися на боротьбу: відмовлялися виконувати панщину, підпалювали маєтки, втікали у південні степи, незважаючи на репресивні заходи з боку царизму.
“Літературознавці” дійшли висновку, що образ степу в прозових творах Д. Марковича постає як “степ-воля”, “степ-ворог”, “степ — байдужа до людського життя природна реалія”.
В основі оповідання “Іван з Буджака” лежить архетип “степу-волі”. Іван — головний герой твору стає “вільним сином вільних степів”.
В оповіданні “У найми” зимовий степ стає причиною смерті дванадцятирічної дівчини.
У творі “Шматок” підпасич, рятуючи отару овець, гине від холоду в степу. В експозиції та кінцівці цього оповідання Д. Маркович подає чудові картини погідного степу, не дивлячись на загибель молодого підпасича.
“Соціологи” провели опитування серед учителів, учнів, батьків щодо питання: “Степ людині — друг чи ворог?”.
Діти зосереджені, беруть активну участь в обговоренні і приходять до висновку: “степ-ворог” для людини — боротьба селян зі стихіями природи; “степ-друг” — земля-годувальниця, вільне місце; “степ — байдужа до людського життя природна реалія” — на тлі певних негативних соціальних подій подано контрастну картину чудового Таврійського степу.
Працюючи над проектом, учні опрацьовують додаткову літературу, знайомляться з висновками різних дослідників. Привертають увагу розвідки за творчістю Дмитра Марковича, виконані науковцями факультету філології та журалістики Херсонського державного університету (Г.Немченко, Т.Окуневич, П.Параскевич, М.Пентилюк, Н.Чухонцева та інші). І.Немченко присвятив письменникові поезію: І нині проростають на Вкраїні Марковичеві зерна чарівні, Єднають нас в одній міцній родині, Якій ніякі лиха не страшні.
І не забути вільному народу Того, хто наближав його свободу [12, с.4].
Під час роботи над проектом учні здобувають знання, порівнюючи, зіставляючи, даючи оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам та процесам, спостерігають і роблять власні висновки.
Адже нинішньому суспільству потрібна вільна, мисляча й активна особистість.
Література
1. Білецький Ф. “Неабиякий белетристичний талант” (штрихи до портрета Дмитра Марковича) / Ф.Білецький // Дивослово. — 1995. — № 5-6. — С. 5-9.
2. Білецький Ф. Художня спадщина Дмитра Марковича у трактуванні літературознавства / Ф.Білецький // Константи. — 1997. — № 2 (8). — С. 5-11.
3. Волох С. Дмитро Маркович / С. Волох // ЛНВ. — 1902. — Кн. VIII. — С. 68.
4. Голомб Л. Проблема цінності людського життя у прозі Д.Марковича в контексті ідейно-художніх пошуків української літератури кінця ХІХ — початку ХХ ст. / Л.Голомб // Константи. — 1997. — № 2 (8). — С. 12-15.
5. Дей О. Словник українських псевдонімів та криптонімів (ХVІ — ХХ ст.). / О.Дей. — К.: Наук. думка, 1969. — 559 с.
6. Денисюк І. Українська новелістика кінця ХІХ — початку ХХ ст. / І.Денисюк // Українська новелістика кінця ХІХ — початку ХХ ст.: Оповідання. Новели. Фрагментарні форми. — К.: Наук. думка, 1989. — С. 5-26.
7. До 75-річчя від дня смерті Дмитра Марковича [Сорока В. Проблеми і характери в ранніх оповіданнях Д.Марковича. Лопушинський І. Художні засоби у творчості письменника. Шапошникова І. Полісемія образів-символів. Окуневич Т. Літературно-краєзнавчий матеріал на уроках синтаксису] // Дивослово. — 1995. — № 12. — С. 47-51.
8. Єфремов С. Історія українського письменства: у 2 т. / С.Єфремов. — Мюнхен, 1989. — Т. 2. — 505 с.
9. Засенко О. Треба жити по-новому, люблячи людей / О.Засенко // Маркович Д. По степах та хуторах. — К.: Дніпро, 1991. — С. 3-41.
10. Історія української літератури: у 8 т. — К.: Наук. думка, 1969. — Т. 4. — Кн. 2. — 451 с.
11. Ковалів Ю. Історія української літератури: кінець ХІХ — поч. ХХІ ст. підручник: у 10 т. / Ю.Ковалів. — К.: ВЦ “Академія”, 2013. — Т. 2. — 624 с.
12. Константи: альманах соціальних досліджень. — 1997. — № 2 (8). — 48 с.
13. Немченко І. Вистежуючи іскру добра / І.Немченко // Слово і час. — 1993. — № 11. — С.17-21.
14. Немченко І. Опальний прокурор, невгодний письменник: до 145-річчя з дня народження херсонського письменника Дмитра Марковича / І.Немченко // Новий день. — 1993. — 30 жовтня.
15. Ніковський А. Українська література в 1913 році / А.Ніковський // Земляна Г. Проза Миколи Чернявського: питання типології, жанрово-наративна система: монографія [Додатки]. — К.: ДП “Інформаційно-аналітичне агентство”, 2008. — С. 314-329.
16. Маркович Д. По степах та хуторах / Д.Маркович. — К.: Дніпро, 1991. — 541 с.
17. Осьмак Н. Своєрідність композиції двох оповідань на аналогічну тему (“Хлопська комісія” І.Франка і “На Вовчому хуторі” Д.Марковича) / Н.Осьмак // Українська мова і література в школі. — 1992. — № 5-6. — С. 49-52.
18. Осьмак Н. Дмитро Маркович / Н.Осьмак // Гнідан О. Історія української літератури ХІХ століття (70-90-ті роки): у 2 кн. / О.Гнідан, Л.Дем’янівська, С.Кіраль та ін..; за ред. О.Гнідан. — К.: Вища школа, 2003. — Кн. 1. — С. 286-302.
19. Русова С. Украинская литература 1862–1900 гг. / С.Русова // Земляна Г. Проза Миколи Чернявського: питання типології, жанрово-наративна система: монографія [Додатки]. — К.: ДП “Інформаційно-аналітичне агентство”, 2008. — С. 236-265.
20. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р.
// Зібр.творів: у 50 т. / І. Франко. — К.: Наук. думка, 1984. — Т. 41. — С. 194-470.
21. Франко І. “Степ”. Херсонський белетристичний збірник. Херсон, 1886 // Зібр. тв.: у 50 т. / І.Франко. — К.: Наук. думка, 1980. — Т. 27. — С. 114-116.
22. Чухонцева Н.,Тарабура С. Степ і людина в оповіданнях Д.Марковича / Н.Чухонцева, С.Тарабура // Константи. — 1997. — № 2(8). — С. 12-15.
23. Шумило Н. Під знаком національної самобутності: українська художня проза і літературна критика кінця ХІХ — поч. ХХ ст. / Н.Шумило. — К.: Задруга, 2003. — 354 с.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)